Український флот: перезавантаження

Українські урядовці говорять про відродження військово-морського флоту. Нещодавно Президент Петро Порошенко заявив, що флот «має бути сучасним і сумісним з кораблями країн НАТО» і «пріоритет віддаватиметься будівництву нових кораблів». У ДК «Укроборонпром» пообіцяли, що центром відродження ВМФ України стануть підприємства Херсонської та Миколаївської областей. А глава облдержадміністрації Миколаївщини Вадим Мериков повідомив, що наступного року планується фінансування будівництва корабля класу «корвет», закладеного на «Чорноморському суднобудному заводі».

Важко сказати, чи додасть це ентузіазму колективу ЧСЗ — складається враження, що на підприємстві давно вже скептично ставляться до перспектив проекту. У квітні в інтерв’ю часописові Forbes Василь Федін, гендиректор «Смарт Мерітайм Груп», куди входить ЧСЗ, розповів, що фінансування за проектом «корвет» повністю припинилося ще восени 2014 року. За його оцінками, сьогодні технічна готовність першого корабля становить близько 17%: виготовлено всі блоки корпусу і частково надбудови корабля. Фахівці ЧСЗ готові виконувати стиковку корпусу і надбудови. «Нещодавно за рахунок своїх власних коштів ми профінансували розмитнення частини устаткування для насичення, яке перед цим сплатили. Але подальші перспективи проекту, у тому числі і для нас, досить туманні», — сказав він. Нагадаємо, замовлення на будівництво кораблів класу «корвет» ЧСЗ отримав 2009 року, а головний корабель серії було закладено 2011 року. Спочатку корвет «Володимир Великий» планувалося побудувати до 2016 року, але гроші держава виділяла нерегулярно, і терміни стали невблаганно порушуватися.

Найімовірніше, в осяжному майбутньому фінансування будівництва корвету буде все ще під питанням. Проект дорогий і довгий, а ось наскільки присутність такого нового бойового корабля може допомогти в прикритті узбережжя, виникають сумніви. З одного боку, Україні необхідні нові корвети, оскільки під час анексії Криму країна втратила кораблі даного класу «Луцьк», «Тернопіль», «Придніпров’я» та «Хмельницький». Корвет нового проекту, закладений 2011 року на ЧСЗ, міг би частково компенсувати втрату. В усякому разі, маючи потужне ракетно-артилерійське, радіоелектронне, торпедне озброєння, якісно він має значно перевершити кораблі ще радянських проектів. Українське флотське командування спочатку розраховувало не лише на захист власного узбережжя, а й на роботу далеко від баз, чого через обмежену автономність плавання не могли забезпечити наявні в складі українських ВМС кораблі. Але за нинішніх умов доводиться думати про безпосередній захист все ж таки власного чорноморського узбережжя.

«Всі порти Чорного моря під загрозою, а це — наші експортно-імпортні морські комунікації зі всім світом. Загрозу з боку Росії недооцінювати не можна, і про це красномовно свідчать події в Криму і на Донбасі», — упевнений, зокрема, редактор BlackSeaNews, експерт Майдану закордонних справ Андрій Клименко. Він зазначає, що «Росія підсилила, і продовжуватиме нарощувати своє угруповання в Криму до чисельності близько 100 тисяч чоловік». «І це не лише військовий флот, але й авіація, морська піхота, ракетні війська і таке інше. На ЧФ РФ у лавах перебуває сім великих десантних кораблів (ВДК), які спроможні перекинути кожен по батальйону піхоти. Окрім того, РФ постійно тримає на Чорному морі ще три-чотири ВДК інших флотів. А українське узбережжя від Ізмаїла до Скадовська практично на всій довжині є вразливим для десанту. І, нарешті, в найближчі два роки на ЧФ РФ з’явиться шість новітніх російських фрегатів і шість підводних човнів», — перераховує експерт.

Посилене угруповання РФ у Криму являє для України певну небезпеку. Хоча в оборонних колах самої Росії його станом задоволені далеко не повністю. Серія тих же згаданих новітніх фрегатів і раніше будувалася повільніше запланованого, а відмова від подальшого постачання двигунів для них українським підприємством «Зоря-Машпроект» ще більше зволікає виробництво. У Севастополі цього року може з’явитися не більше двох нових фрегатів. А ось горезвісні вертольотоносці типу «Містраль», які Росія мала б отримати ще в жовтні минулого року, наразі до Чорного моря зовсім не доберуться. На початку січня міністр оборони Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що РФ зможе побачити їх лише за дотримання перемир’я на Україні. Навесні ж він зазначив, що умови для передачі кораблів на політичному рівні все ще не створено. Це при тому, що Франція вельми зацікавлена в продажу: вартість замовлених Росією вертольотоносців становить понад мільярд євро.

Тим часом російський Чорноморський флот зазнає втрат: потерпілий від нещодавньої пожежі великий протичовновий корабель «Керч» не ремонтуватимуть, а просто утилізують. У складі ЧФ РФ залишається лише один корабель крейсерського першого рангу — ракетний крейсер «Москва», який має піти до Сєвєродвінська на ремонт і модернізацію. Але навіть наявні в Севастополі старі кораблі ЧФ РФ мають перед нашим флотом чисельну перевагу. Російські ЗМІ стверджують, що за військового зіткнення його знищать за допомогою протикорабельних ракет різних типів, у тому числі наземного базування «Бастіон». Стверджують аж надто самовпевнено, але підсилити свою оборону Україні зовсім не зашкодить.

В ідеалі наш флот має складатися з різних з’єднань: корветів, ракетних катерів, тральщиків і подібного. Але, з іншого боку, ряд експертів вважає, що наразі Україні потрібно будувати малотоннажний флот, що в рази дешевше і швидше, ніж реалізовувати такі великі довготермінові проекти. Саме такий флот може бути вельми до речі на Азовському морі, куди перекинути великі військові кораблі Україна не має можливості — Керченська протока контролюється з цього погляду Росією. Загроза тут на цей момент більш відчутна, ніж на Чорному морі. У ДНР заявляють про створення власної флотилії, у складі якої є катери декількох типів. Вони озброєні великокаліберними кулеметами та автоматичними гранатометами, до того ж на борт можна брати протитанкові ракети. «Москітний флот» дозволяє висаджувати штурмові групи, здійснювати диверсійні рейди в тил і подібне. На противагу їм у Азовському морі перебувають два прикордонні сторожовики проекту «Тарантул» і десяток катерів.

Зараз на київському заводі «Ленінська кузня» будуються бронекатери, які могли б підсилити наші позиції на Азові. Звичайно, броня таких катерів удар ракети не витримає, проте є надійним захистом від куль, у тому числі — крупного калібру. Щоправда, держзамовлення, розміщене на цьому підприємстві, передбачає передачу катерів Одеській військовій окрузі (перші дві одиниці закладено на заводі 2012 року). Але, можливо, це переглянуть із врахуванням ситуації, яка змінилася в країні. Раніше повідомлялося, що завод готовий побудувати в стислі терміни не менше 5 катерів. Виконання цього замовлення — шанс для «Ленінської кузні» зберегти профільну діяльність, адже безпосередньо суднобудуванням вона не займається давно. Хоча, наприклад, суднобудівний завод «Нібулон» не так давно залучав її як субпідрядника для розрізання та обробки металу, з якого самі миколаївці вже збирали буксири. Більшою мірою зараз «Ленінська кузня» працює на «оборонку». Так, на підприємстві освоїли виробництво гранатометів. Завод також задіяно разом з іншими підприємствами в проекті створення комплексної автоматизованої системи захисту державного кордону, який підготував держконцерн «Укроборонпром».

Наразі ж держава до оновлення військового флоту готується повільно, в основному все ж таки йдуть ремонтні роботи. Зокрема, судноверф «Україна» відремонтувала фрегат «Гетьман Сагайдачний». Відновлювати кораблі допомагають і волонтери. Так, для сторожового корабля «Донбас» придбали радар радіолокації Furuno вартістю близько 320 тисяч гривень. А «Південна судноремонтна компанія» спільними зусиллями з «Миколаївським тепловозоремонтним заводом» відремонтувала середній десантний корабель «Кіровоград».