Моє Різдво
Моє Різдво, то є дуже велика традиція. З великою родиною за столом, з дванадцятьма пісними стравами на вечерю, зі свічкою на підвіконні, яку дідо завше ставить, аби Діва Марія знала - у цю холодну ніч її приймуть у цім домі. Моє Різдво, то колядка, і не одна, то святкова служба у храмі і відчуття невідомої всеосяжної любові. І моє Різдво завжди було 7 січня, тому, якщо відверто, важко даються диспути про календарну реформу.
Я одна з тих, хто щиро вболівав за створення автокефальної церкви. Ця тема у моїй сім'ї обговорювалася ще задовго до того, як у Фейсбуці пояснювали, що таке Томос і навіщо він нам. Зараз моя церква на етапі становлення, вона прогресує у своїй формі і змісті, і я теж вважаю себе прогресивною православною. Повірте, ортодоксальність - це не тільки фанатичне "православіє", для мене це традиція - глибока, фундаментальна, але така, що може змінюватись. Я знайшла для себе компроміс, я згоджуюсь на перенесення Різдва на 25 грудня, та дайте трохи часу. Хай подумають ті, хто вагаються, дайте часу хоча б парафіям переходити до ПЦУ.
Здавалося б, тему календарної реформи мала б розпочати греко-католицько церква. Ця структура сьогодні організаційно значно міцніша, аніж ПЦУ, якій тільки рік, у неї ще багато роботи попереду. Однак усі натяки Митрополита Епіфанія варто сприймати, як амбітні плани на найближче! майбутнє. Та українські медіа, на мою думку, дуже неграмотно підійшли до теми перенесення Різдва. Мені ця міні-кампанія здалася агресивною. Особливо, коли святкування 7 січня вважають сякою-такою приналежність до "русского мира". Так, звісно, коли мій тато затягував повстанську колядку "Сумний Святий вечір...", я малою уявляла собі "Красную площадь"...
Якщо 7 січня це ще ниточка зв'язку з Москвою, а 25 грудня, то воз'єднання зі світом, то де ж між цими датами ми - українці? Де наша традиція, де наша віра (не конфесія і релігія)? Чи не губимо ми себе, чи знаємо ми ще якусь колядку, окрім "Добрий вечір тобі", чи є наша віра у новонародженого Христа, хоча б як гірчичне зерня? А ця віра, як відомо, рушить гори, і, я впевнена, колись зрушить з місця стіни між українцями, які ми самі собі зводимо.
Я хочу, аби ми святкували Різдво 25 грудня. Але ще більше хочу єдності думки, терпимості і поваги між нами.
