«Ніч довгих ковшів»
або Московський бізнес ще терпить
Одномоментне нічне знесення майже сотні яток, магазинів і ресторанів, розташованих поблизу станцій метро у центрі й на околицях Москви, в соцмережах вже охрестили, за аналогією з нацистською Німеччиною, «ніччю довгих ковшів» і «кришталевою ніччю». А всього за час собянінського правління у Москві вже ліквідовано до 30 тисяч яток. З такою ж маніакальною пристрастю, з якою Лужков будував будинки з башточками, Собянін зносить об'єкти малого бізнесу - ятки, невеликі магазини, кафе і ресторанчики.
Практично ніхто з жителів Москви не сумнівається, що офіційна версія мерії про боротьбу з самобудом як про засіб підвищення добробуту москвичів нічого спільного з дійсністю не має. А яка ж справжня причина бліц-атаки на московський малий бізнес?
Думаю, що головна складова тут - корупційна. Ніхто створювати на території, що звільнилася, сквери, дитячі майданчики або парки розваг, зрозуміло, не буде. І не для того, щоб краще було видно Храм Христа Спасителя, проводилася спецоперація. А ось коли вляжеться пил, в прямому і переносному сенсі слова, зі рік-півтора поступово поруч із метро знову почнуть виникати торгові точки і ресторани. Тільки тепер вони будуть належати не дрібним бізнесменам та індивідуальним підприємцям, а великим торговим і ресторанним мережам. Причому стануть зводити не тимчасові павільйони і скромні дво- або триповерхові будівлі, а цілком капітальні будови. За оренду яких собянінські чиновники отримають куди більш солідні хабарі, ніж свого часу представники малого бізнесу платили соратникам Лужкова.
Але це не означає, що за 10-15 років, коли на місце Собяніна, можливо, прийде новий мер, все не повториться знову. Нові капітальні будови так само знесуть під приводом міркувань безпеки і необхідності врахувати інтереси москвичів, а також через неправильно оформлені документи на власність або оренду. Такий собі вічний кругообіг хабарів у московській природі. Природно, таке станеться, якщо режим Путіна на той час збережеться, у чому, звичайно, є певні сумніви.
Але «ніч довгих ковшів» - це ще й демонстрація сили і нещадності влади, не тільки московської. Ще один доказ того, що вона готова наплювати й на закони, й на суди, які десятками вигравали жертви бульдозерів. Втім, суди в Росії, коли влада дає зрозуміти, що налаштована серйозно, негайно беруть під козирок. Втім, московський уряд цього разу вважав за краще обійтися без судів, щоб не втрачати часу, а наприкінці минулого року прийняв постанову, що дозволяє зносити те, що влада назве самобудом, без жодного судового рішення. Приводів може бути багато. Тут і міркування безпеки. Раптом терористи-іділівці бомбу висадять і осколками скла перехожих посіче. Тут і необхідність розвитку транспортної інфраструктури. Мовляв, ятки непомірно навантажують комунікації метрополітену. Двадцять років вони витримували, а тепер одразу можуть з ладу вийти. Тут і міркування естетичні - без яток і наметів від станцій метро такі чудові краєвиди відкриваються! Тут і інтереси москвичів - щоб у яток не смітити і щоб тротуари ширшими були!
Загалом, привід можна знайти завжди. І будь-який дозвіл, який раніше було видано тими ж чиновниками, можна оголосити шахрайським папірцем. Олексій Навальний має цілковиту рацію, коли стверджує: самовільно побудувати будинок у столиці, та ще в самому центрі, підключити його до електрики і каналізації, отримати дозвіл на торгівлю, ліцензію на продаж алкогольних напоїв, зареєструвати касовий апарат, укласти з міською підрядною організацією угоду на вивезення сміття абсолютно неможливо без участі чиновників, нехай навіть із неминучими хабарами: «Вони її (автомийку. - Б. С.) «законно» побудували, вони її «законно» зносять. Відмінний стимул розвиватися бізнесу в місті Москві... Дуже схоже, що зносять просто тих, хто не в змозі занести в мерію досить велику суму грошей». І наводить приклад набагато більших самобудів, які реально заважають розвитку транспортної інфраструктури столиці, але залишаються в цілості й схоронності. Зате тепер сотням тисячам москвичів, щоб купити сигарети або морозиво, доведеться неодмінно в супермаркет іти. Така ось зручність. А ритуальні слова Путіна і Медведєва про необхідність підтримки малого і середнього бізнесу гроша ламаного не варті.
І, судячи з усього, у антиятковій кампанії московської влади, кульмінацією якої стала «кришталева ніч», є ще одна мета – суто політична. Хочуть знищити у столиці нечисленний середній клас, в якому бачать потенційну опору опозиції в разі загострення економічної і політичної кризи. Набагато спокійніше буде, коли власник ятки або невеликого кафе перетвориться на найманого продавця у великій торговельній мережі або в керуючого одного із закладів у великій ресторанній мережі.
І бізнесмени-яточники поки що терплять. Вони звикли не йти проти влади, а з нею домовлятись. Тому ж бо якогось масового й організованого опору під час «ночі довгих ковшів» не спостерігалось. І не одна тільки раптовість у цьому винна. Представники малого бізнесу ще вірять туманним обіцянкам влади про те, що, можливо, буде виплачено якісь компенсації чи що будуть надані нові місця для зведення торгових павільйонів. Думаю, обдурять, як завжди.
На худий кінець, жертви собянінського походу проти малого бізнесу сподіваються, що все-таки вдасться отримати роботу в великих мережах. Однак криза, що розвивається, зачіпає і великий бізнес. Обороти скорочуються, а з ними зникають і робочі місця. Шансів знайти роботу стає все менше. І ось, у міру наростання відчаю й усвідомлення вчорашніми власниками яток, кафе і магазинчиків і їхнім колишніми працівниками безнадійності свого становища, протестні настрої серед середнього класу будуть наростати, що одного разу може вилитись у масові виступи. Терпіння малого бізнесу теж не нескінченно, особливо, коли вже нічого втрачати. А влада про це не думає.
Борис СОКОЛОВ, публіцист, Москва
