Протести в Гонконгу: примирення чи черговий етап?
Коли протести сягають радикальної стадії, вони починають розвиватися за внутрішньою конфліктною логікою і на їхній перебіг уже мало впливають раціональні чинники, виявлені в бажаннях, заявах чи діях окремих гравців.
Майже півроку протестів у Гонконгу проти обмеження громадянських прав, три останні місяці активних демонстрацій та маршів проти закону про екстрадицію, а особливо — останні кілька тижнів запеклих вуличних сутичок з активістами в масках, респіраторах і касках, які будують і підпалюють барикади посеред наповнених димом і сльозогінним газом вулиць, з розгортанням волонтерських пунктів надання медичної допомоги протестувальникам, з використанням водометної та броньованої техніки, гумовими кулями і брутальними рейдами поліції в публічних місцях і на громадському транспорті, з шістьма загиблими і 15 пораненими, більш ніж 1200 затриманими, серед яких понад 100 осіб залишаються під вартою за звинуваченнями, що їх активісти вважають політичними переслідуваннями, — все це призвело до того, що ніхто не бажає та вже й не може відступити.
На цьому тлі заява в середу голови адміністрації Гонконгу Керрі Лам стосовно відкликання скандального законопроекту про екстрадицію хоч і пролунала як заклик до миру, але не викликала у протестувальників відчуття перемоги.
Учасники протесту в соціальних мережах цитують коментар одного з лідерів — генерального секретаря молодіжного протестного руху Demosistо Джошуа Вонга «замало й запізно», і поширюють цитату з популярного останнім часом у Гонконгу фільму про Євромайдан «Winter on Fire»: «Якщо ми приймемо умови уряду — наші друзі, котрі загинули, не пробачать нам».
Настрої протестувальників можна зрозуміти. Адже, по-перше, якщо бути точним, у заяві Керрі Лам ідеться не про відкликання законопроекту про екстрадицію, через який розпочалися протести, а про пропозицію «розпочати відкликання».
Протестувальники дуже добре пам’ятають попередні риторичні спроби загасити протест, зокрема заяву від 15 червня про те, що «розгляд законопроекту призупинено», а також від 19 червня про те, що «законопроект фактично мертвий», жодна з яких не зупинила процесу розгляду. Тобто, на думку активістів, насправді йдеться про продовження процесу, який включатиме друге читання, внесення пропозиції з відхилення, голосування та ухвалення рішення. І навчені досвідом «спілкування» з владою активісти мають усі підстави не вірити в те, що в результаті такої процедури скандальний законопроект буде відхилено, а не навпаки.
По-друге, відмова від екстрадиції є лише однією з п’яти вимог протестувальників, що викристалізувалися під час протестів. Протестувальники вимагають відмовитися від кваліфікації протестів як масових заворушень; провести незалежне розслідування дій поліції, які призвели до радикальних наслідків; вимагають також виходу на волю всіх політичних дисидентів і запровадження загального виборчого права.
«У нас п’ять ключових вимог, нічого меншого ми не приймемо», — кажуть активісти і закликають до нової, ще більшої демонстрації та нових акцій непокори найближчими днями.
Попри те, що будь-які кроки, спрямовані на зменшення напруженості, слід апріорі вітати, разом з активістами свого скептицизму не приховують і місцеві правозахисники та правознавці: здебільшого вони дотримуються думки, що заява Лам спрямована на те, щоб відволікти увагу і перекласти провину за радикалізацію на протестувальників, тоді як усьому цьому можна було б запобігти, відкликавши законопроект ще два місяці тому і контролюючи дії поліції. Також майже ніхто не вірить у можливість об’єктивного розслідування жорстокості поліції без залучення міжнародних експертів.
Водночас пропекінські політики в Гонконгу беззаперечно вітають заяву Лам і вважають, що вона сприятиме деескалації та «єднанню суспільства». «Прості люди хочуть, щоб ці жорстокі суперечки й сутички нарешті припинилися, а Гонконг вийшов зі складних обставин», — заявив Старрі Лі, лідер пропекінської партії «Демократичний альянс» задля покращення та прогресу Гонконгу (DAB). «Уряд демонструє свою добру волю і бажання йти назустріч вимогам протестувальників», — вважає Реджіна Іп, лідер пропекінської Нової народної партії.
Отже, зважаючи на досягнутий рівень радикалізації та втрачену взаємну довіру, сподіватися на швидку нормалізацію ситуації, мабуть, марно. І заява Керрі Лам не означає перемоги протесту, а радше маркує черговий етап протистояння. Ми добре знаємо, як це: коли попри оманливі заяви політиків, напруженість зберігається, а соціальні ризики зростають, — і сподіваємося, світ затямив наш досвід.
