Бал холестерину
Буває, побачиш у меню яку-небудь хитромудру назву і чомусь довго пам’ятаєш її. Мабуть, тому що не скуштував. Так у мене абсолютно випадково сформувався певний узагальнений образ чогось пікантного і загадкового під назвою суп-пюре з піною з пармезану. Повторюся, може, це зовсім спокійний і нешкідливий супчик, але як він себе подає. Саме ця піна і бентежить. Не сумнівайтеся — фантазійні вагання клієнта, напевно, увійшли до ціни. Не перевірила, суп досі залишився незнайомцем. Утім, густі супи-пюре — це суцільний холестерин. А сири...
В одному затишному будинку колекціонують різні каталоги харчових музеїв світу. Погортаєш, почитаєш — просто бал холестерину. І як же він вишукано вирощується. Беру на вибір і знайомлюся зі смачною Італією. Виявляється, ще в середні століття з’явилася паста. Ніхто не знає напевно, як вона була винайдена, але легенда приписує її появу Марко Поло, який привіз її з Китаю. Проте італійці цього не визнають. У літературі макарони вперше згадуються в «Декамероні» Боккаччо, який рекомендував посипати їх сиром.
У музеї спагеті демонструються 90—180 видів макаронних виробів найрізноманітніших форм, всілякі види соусів. Це, до речі, перша страва. Також до перших страв належить юшка або рибний суп з великою кількістю різних сортів риб. Улюблений пиріг з листкового тіста готується з перешарованих м’ясним фаршем з томатним соусом великих листів пасти. І зелені салати, і дари моря, і м’ясні, і рибні страви запивають вином та водою. І, звичайно ж, PIZZA! Щорік в Італії виробляють мільярдну кількість піци. Загалом у країні налічується понад 30 тисяч піцерій. Піца, що народилася колись із залишків продуктів як їжа бідних селян, перетворилася на всесвітньо відому та улюблену страву, що має сотні варіантів.
Вивчивши все це, розумію, що дієта антихолестерину вітає з усього списку лише рибний суп з морських сортів, зелений салат та каву. Ще негазовану воду і келих вина в день. Виходить, що і тут свято життя не для всіх, причому не за статками, а за аналізом крові. З вени. І скільки не умовляють себе багато хто, мовляв, якщо за свої помилки можеш сплатити сам — ти незалежний, все не зовсім так. Якщо маячить, наприклад, сувора дієта, яку можна хіба що прикрасити нотками зеленого яблука, іншими фруктами, овочами та знежиреним сиром.
Про все це розмірковувала під час званого вечора в одному з чарівних особняків Києва. Деякі були навіщось у фраках. Чесно скажу, не бажаючи нікого образити, для мене це оперета. Зграйка дівчат, що прагнуть кар’єрного і статусного (вигідного заміжжя) росту, підносила ювілярові букети і ніжно його цілувала. Дивилася, проте, не на них. Шеренга чоловічих животів, що стирчать з-під піджаків і фраків, та навіть ніби над ними, вишикувалася в очікувальну доріжку доторкання до іменинника. Зорово вимальовувався своєрідний холестериновий ряд, збуджений від спілкування і передчуття майбутньої вечері. Холестерин міг тріумфувати і торжествувати — його так палко очікували, точніше, його упаковку: торти, пампушки, млинці з ікрою, креветки, паштети, тверді сири і, звичайно, спиртне.
Отже, той, хто їсть скромну їжу, не знає, що таке холестерин. Все, на жаль, не так просто, точніше, це лише частина істини. Знаю одну вегетаріанку і моржиху, в якої холестерин значно перевищує норму. Вона, правда, дуже заздрісна, ось холестерин і не дрімає.
Лікарі постійно нагадують, що при підвищеному рівні цієї гидоти в крові на стінці судини утворюється атеросклеротична бляшка, яка з часом може повністю перекрити просвіт судини, що призводить до болю в грудях та до інших підступних прикростей. Хто це чує, наприклад, біля добротно накритого столу? До чого думати про аналізи, кому потрібні всі ці додаткові спазми, адже список страхів майже нескінченний, а весь час жити і думати про те, як працюють твої капіляри або бляшки, просто неможливо. Та й від розв’язання проблем, які виникають повсякчас, нікого ще погані аналізи не звільнили. Причина виходить — не поважна.
Нещодавно одна фізична особа як глядач побувала в районному суді столиці. Не вдаючись до подробиць грошово-лохотронного поділу, відразу звертаю увагу на несумірність сил і можливостей скромних постраждалих і відповідачів, що міцно стоять на фінансових ногах, які, до речі, зовсім не з’явилися.
Навіть коридори будівлі суду працюють на кінцевий результат — вони трохи ширші за вагонну полицю. Для того, щоб пройти, треба обов’язково когось штовхнути. Від цієї принизливої товкотнечі відвідувач спочатку починає себе відчувати напівлюдиною, а потім — чвертю курки. До речі, куряче м’ясо (без шкірки) одне з найбільш рекомендованих при надмірному холестерині, але це так, до речі.
Суди давлять морально ще на підході, можливо, це найефективніший сигнал для тих, хто страждає на ожиріння. Тут їм просто не розминутися. Такий-сякий, але аргумент на користь стриманості.
І невідомий жартівник на фасаді цього убогого, як на мій помірно холестериновий погляд, казенного дому приклеїв оголошення: «Очеретяна засмага. Миттєво». Господи, суцільна оперета. Тут і так багато хто обгорів від чужої метушливої жадібності і байдужості. Якщо сили не рівні, можливо, спробувати оцінити — чи заслуговує кривдник, аби ви так довго тримали образу на нього, — просигналила блукаюча думка.
Не моя ноша — не мій холестерин.
Вибігши з будівлі суду, захотіла зітхнути якомога глибше і зробити стрибок кудись подалі від цієї другосортної гри в справедливе рішення.
Адже кажуть — в осички не буває апельсинки. Хіба що на столі, у фруктовому салаті.
До речі, ще й без цукру.
