«Либідський» вирок Києву

Армагедон, колапс, злобудовний злочин — як тільки не називали обурені кияни аварію теплотраси біля станції метро «Либідська». На жаль, це вирок усій столиці. Старі комунікації не витримують навантаження, місто забудовується до непізнаваності, на порушення містобудівних законів заплющують очі контролюючі органи. Через синхронізацію всіх цих факторів подібні прориви повторюються з року в рік, охоплюючи як центральні райони міста, так і спальні масиви на околицях. Тільки от масштаби змінюються, точніше, зростають у геометричній прогресії. Лише за цей тиждень у Києві сталося чотири масштабних пориви теплотраси: наймасштабніший біля Либідської, а ще на Теремках, Шулявці й у районі Севастопольської площі. Інакше й не може бути. Як експлуатуємо місто, такі наслідки й маємо.

ГАРЯЧИЙ OCEAN PLAZA

Нагадаємо, увечері 13 січня по вулиці Антоновича в Голосіївському районі столиці прорвало теплотрасу. Гаряча вода затопила перший поверх та підвальне приміщення торговельного центру Ocean Plaza. Як повідомляли в Державній службі з надзвичайних ситуацій, співробітники врятували 13 осіб: четверо громадян із маршрутного таксі, яке потрапило в яму внаслідок підмиву асфальтного покриття; трьох осіб із поруч розташованого тролейбуса та шістьох осіб із першого поверху торговельного центру. Сімох постраждалих з термічними опіками госпіталізували (нагадаємо, наша газета писала про це / «День» № 5 від 15 січня 2020 року).

У відділі комунікації поліції Києва згодом повідомили, що за фактом аварії тепломережі в Голосіївському районі столиці порушено кримінальну справу. «За фактом події розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 270-1 (умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства) Кримінального кодексу України», — пояснювали в поліції. Санкція статті передбачає до трьох років позбавлення волі.

Згодом версію відкриття кримінальної справи змінили на іншу. Так, столична прокуратура тепер веде розслідування за ч. 1 ст. 275 Кримінального кодексу України, це порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проєктування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель та споруд. Тобто відповідальними за аварію і завдані місту й громадянам збитки хочуть зробити власників торговельного центру.

ПРЕТЕНЗІЇ ДО МІСЬКОЇ ВЛАДИ

А як же тоді чиновники, котрі погоджували проєкт будівництва, зокрема Державна архітектурно-будівельна інспекція, як ключова інстанція, за якою закріплена функція нагляду і контролю за кожним будівництвом у місті?

Зауважимо, торговельний центр, у якому сталася аварія, і так чималий за розмірами, при цьому він розбудовується ще далі. Завершується добудова нового комплексу Ocean Mall. Саме час перевірити законність цього будівництва. Відомо, що інвестор планував вбудувати у новий центр славнозвісну «тарілку» на Либідській. Це кінолекційна зала Інституту науково-технічної інформації. Саму споруду було збудовано в 1960-х роках, її визнано шедевром авангардної архітектури.

Як тільки з’явилися чутки про поглинання «тарілки» в ТРЦ, містяни здійняли скандал. Команда інвестора змушена була йти на поступки. Міністерству освіти і науки, якому підпорядкований зазначений інститут, пообіцяли, що споруду реставрують, а приміщення з «тарілкою» оновлять і створять у ньому науковий музей. Що з обіцяного втілять насправді, поки незрозуміло.

Така невизначеність трапляється буквально в кожній історії, де задіяні інтереси столичних забудовників. Крім того, два масштабних торговельних центри — це ще одне додаткове навантаження на мережу комунікацій у Голосіївському районі. Влада знову ігнорує цей фактор, натомість обіцяє оновлювати міські комунікації поступово. Насправді ж латає труби по гарячих слідах, а системної роботи у столиці не помітно.

«Як на мене, причин останньої ситуації є декілька. По-перше, труби старі, і нічого дивного в аваріях немає, а щоб замінити все одразу, банально немає грошей, на це потрібні мільярди, навіть десятки мільярдів гривень, — вважає громадський активіст Георгій МОГИЛЬНИЙ. — По-друге, висотна забудова найчастіше і призводить до аварій на старих трубах, а це вже якраз претензія до міської влади. У зоні середньоповерхової забудови, яка в центрі і превалювала, в трубах підтримують тиск, достатній для підняття води на верхні поверхи. А якщо туди пхають висотки, то починаються проблеми. Поясню на прикладі мікрорайону з хрущівками-сталінками та окремими дев’ятиповерхівками. Будують житловий комплекс на 25 поверхів. Там є власні насоси, але контури всередині будинку зазвичай ідуть до 16 поверху від міських мереж, а вище вже власна додаткова система підкачки. А значить, тиск у трубах підвищують, щоб до 16 поверху вистачало. Якби залишали, як раніше, максимум до дев’ятого поверху, то труби могли б ще довго прослужити, а підняли тиск, і ймовірність аварій відразу ж злетіла в рази».

«ОКРІП НА ДОРОГАХ ТА КРИЖАНІ БАТАРЕЇ — КВІТОЧКИ ПОРІВНЯНО З ПРИХОВАНОЮ ЗАГРОЗОЮ»

На думку експерта, через висотну забудову весь Київ зараз живе, мов на пороховій діжці. Тож нестабільне латання дірок аж ніяк не розв’яже проблему, що накопичувалась десятиліттями. Мешканці Голосіївського району після аварії на теплотрасі ділилися в соцмережах тривогами, що саме їхній масив зараз у найбільшій небезпеці. За останні роки Голосієво дійсно кардинально змінилося, тут з’явилося чимало висотних житлових комплексів, а міська інфраструктура залишалася такою, як і 20 років тому. У ситуацію мали б втрутитися якраз фахівці ДАБІ, перевірити законність видачі дозволів на будівництва, оцінити, як сумлінно сплачувати пайові внески забудовники. Нагадаємо, кошти мали б іти якраз на будівництво нових соціальних об’єктів і заміну міських комунікацій. Але доки не ситуація не виходить з-під контролю, ніхто не візьметься за додаткові перевірки.

«Повна розбалансованість території, мережі не те що не витримують, а просто з тріском розриваються вщент, — коментувала ситуацію на Либідській активістка Голосіївського району Аліна СЕМЕНОВА. — Але є та загроза, про яку всі тихенько мовчать і з острахом згадують. Ще в далеких 1990-х разом із данськими спеціалістами розробили проєкт, а на початку 2000-х було проведено реконструкція міського колектору по Голосіївському проспекту. Крім того, що було порушено технологію реконструкції, не було виконано основної вимоги проєкту. Ще тоді в ньому було зазначено, що реконструкція розрахована на навантаження наявних підключень і навантажень, і рекомендовано не підключати нові об’єкти (нагадаю, це було наприкінці 1990-х). Тепер порівняйте забудову початку 2000-х і зараз. Так що окріп на дорогах та крижані батареї — це квіточки порівняно з прихованою загрозою».

«ЧОМУ НА ПОРУШЕННЯ НЕ ЗВЕРТАЛИ УВАГИ РАНІШЕ?»

«День» також готував цілу серію матеріалів про небезпеки тотальної забудови міста, про відсутню стратегію його збалансованого розвитку, господарської інфраструктури в тому числі. Експерти також давали поради чиновникам, що не варто відкладати на колись порятунок міських мереж. Це потрібно було зробити ще вчора.

«Потрібно реально щось робити, а не заспокоїтися до наступного разу, — вважає перший київський міський голова Леонід КОСАКІВСЬКИЙ. — Два роки тому теж був масштабний потоп у центрі міста, теж говорили, що треба цьому зарадити, і що далі? Ніхто нічого за два роки не зробив. По цій аварії потрібно спочатку з’ясувати, що саме сталося. Кажуть, що під час гідравлічних випробувань влітку не було питань щодо цієї тепломагістралі, тоді теоретично аварія не могла статися. Тобто випробування відбулися лише на папері. А якщо їх таки проводили, то чому, зрештою, рвонуло?»

«Друге пояснення влади — застарілі мережі, — продовжив Леонід Григорович. — Чому ж такими мізерними темпами це ремонтується? Я вже неодноразово зазначав, що у нас тепломережі в кілометрах завдовжки становлять відстань від Києва до Делі. Такими повільними темпами ми будемо міняти мережі ще дуже довго. Варто приймати якусь міську програму, обмежувати себе в чомусь іншому. Якщо раніше це називали загрозами, то зараз це справжній інфраструктурний колапс. Третя версія — що були порушені вимоги при забудові та експлуатації торговельного комплексу. То чому ж про ці порушення заговорили лише тепер, а раніше не звертали уваги? Той, хто дозволяв це будівництво, зараз сидить у залі засідань Київради і спокійно почувається. Якщо про порушення знали і ніяк не реагували, то це відповідальність чиновників».

Доки містяни оговтувалися після масштабної аварії і прогнозували, кого ж таки оголосять винуватцем НП, від Київської міської державної адміністрації, Київради чи мера Віталія Кличка так і не прозвучало найголовнішого меседжу: що влада рятуватиме місто від знищення й вимкне зелене світло для забудовників. Здається, без цього планувати подальше майбутнє Києва неможливо. До прикладу, паралельно з новинами про ліквідацію аварії біля Ocean Plaza з’явилися звістки про забудову паркінгу біля палацу «Україна», тут може з’явитися стометрова «свічка». Це ще одна територія ризику і майбутніх форс-мажорів?

Так чи інакше, аварія на Либідській оголила одним махом всі наболілі міські проблеми. Тільки от чи візьмуться їх розв’язувати насправді, а не для галочки?