Надра багаті, а люди бідні
Про підземний потенціал країни — до 100-річчя української геологічної служби
Офіційно геологічна робота в Україні розпочалася 1918 року, коли в Києві створили Український гідрологічний комітет. «День народження» геологічної служби відзначають 2 лютого. Насправді все відбулося раніше, ніж сто років тому. Так, видобутком нафти на Прикарпатті займалися ще наприкінці ХІХ століття, оскільки її родовища залягали не глибоко. Зокрема, у 1870 році в Бориславі відкрили перше родовище нафти.
Україна і нині є багатою на корисні копалини — не тільки газом, яким сьогодні забезпечує країну на 50% (на думку експертів, могла б і на 100%, якби галузь добре розвивалася), вугілля або нафту. У нас досі є величезні поклади, руди, марганцю, титану, кольорових металів — найбільші в Європі, також — граніту, золота, алмазів, вапняка, вугілля, мінеральних вод, лікувальних грязей тощо. Нинішній геологічний потенціал українських надр фахівці оцінюють від трьох до шести-восьми трильйона доларів.
ЛИШЕ НА СИРОВИНІ «НЕ ВИЇДЕШ»
«45—50% ВВП України — це мінеральна сировина, а у видобувній галузі працює 20% населення, — розповідає заступник директора Українського державного геологорозвідувального інституту (УкрДРГІ), доктор геологічних наук Михайло КРАСНОЖОН. — Україна дуже багата країна: у нас налічується близько 98—100 видів мінеральної сировини, відкрито 3,5 тисячі родовищ різних корисних копалин, але при цьому ми є найбіднішими в Європі, тому що сировина використовується неефективно. У сучасному світі мало видобувати сировину і продавати її. Потрібно налагодити переробку, тобто налагодити промисловість і продавати вже напівсировину, в напівготовому вигляді... Сьогодні ми продовжуємо займатися пошуковими роботами, підрахунками запасів, обґрунтуванням моделі роботи на родовищі. Також розробили програму розвитку сировинної бази України, але нині вона, на жаль, не виконується, торік — лише на 12%. Сьогодні галузь переживає нелегкі часи, торік наші працівники «сиділи» на неповному робочому дні, але все-таки ми сподіваємося, що професія геолога знову стане престижною».
При цьому експерти зазначають, що українська школа геології є дуже сильною, наші фахівці працюють у понад 150 країнах світу. Щоб дізнатися де та які копалини залягають, геологи мають провести геологічні зйомки, потім ведуться пошукові роботи. Нині подібні дослідження проведено, чи «зазнято», як кажуть геологи, на 70% території України. За оцінками геологів, 30% всіх багатств держави знаходяться у південно-східному регіоні, більша частина — в Криму. Це стосується не тільки шельфу моря (вартість корисних копалин на дні оцінюється на рівні одного трильйона доларів), а й суші Кримського півострова, який до анексії добре вивчався, йдеться насамперед про газ і вугілля. Це стосується і Донецького басейну. Як зауважують спеціалісти, «весь Донбас насичений газом». За оцінками, йдеться про 11 трильйонів кубічних метрів. Саме тому на Донбасі так часто відбувалися вибухи на шахтах. Як і в Криму, там також є поклади золота.
Що стосується нафти і газу, то геологи в своїй роботі стикнулися з явищем, яке не можуть пояснити і яке руйнує міф про вичерпність нафти та газу. Бо як пояснити те, що в Шебелинці на Полтавщині у 1950-х роках видобували 300 мільярдів кубів газу на рік, у 1970-х — 550, а тепер — 700?
«Є якісь глибші канали, які підживлюють родовища вуглеводнів. Поки ми не знаємо відповіді на це питання. Можливо, підживлення йде з самого ядра Землі, — розмірковує перший заступник голови Державної служби геології та надр України Миколи ФОЩІЙ. — Нафта і газ — не невідновлювальна сировина, це ми вже знаємо. І у нас є колосальні запаси цих корисних копалин на великих глибинах. Але зараз ми працюємо здебільшого на старих технологіях 1980-х років. Якщо використовувати новітні, то видобуток може бути значно більшим».
ГЕОЛОГИ — ЗА ВІДНОВЛЮВАЛЬНУ ЕНЕРГЕТИКУ
Попри те, що професія геолога є доволі консервативною, спрямована на пошук і видобуток того, що є, серед таких фахівців є й інноватори, які створюють та впроваджують системи відновлювальної енергетики. Більше того, фахівці вважають, що нині треба поєднувати роботу в напрямку розвитку сировинної бази: видобутку корисних копалин, раціонального використання корисних копалин із впровадженням інноваційних технологій.
«П’ять років у нас діють інноваційні енергозберігаючі та відновлювальні технології, які дозволяють обігрівати корпуси, а це — 400—500 метрів квадратних, та завжди мати теплу воду. Перша інновація — система, що дозволяє нам добувати енергію з пробурених у землі чотирьох свердловин, друга — сонячна батарея на даху, яка цілий рік дає нам теплу воду. За один кіловат енергії ми отримуємо чотири кіловати. Витрати окупилися за чотири роки», — розповідає Олег ЗУР’ЯН, заступник директора з виробництва, економіки та загальних питань УкрДРГІ.
Нині в Україні існує 430 різних відкритих родовищ. Науковці вважають, що геологічна розвідка та видобуток копалин мають бути повністю під контролем держави — і лише тоді можна впроваджувати інвестиційну діяльність та залучати міжнародні компанії. Адже наслідок відсутності державних перевірок — це безвідповідальне ставлення інвестора до ресурсів та погіршення стану екології.
