Влада спирається на всіх, хто живе в брехні.
Вацлав Гавел, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст, дев'ятий та останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії

Недофінансування не витримують... річки

На Чернігівщині Десна може зруйнувати міст. Тоді місцевим мешканцям доведеться об’їжджати 130 кілометрів
8 квітня, 2016 - 13:45
ФОТО З АРХІВУ "ДНЯ"

Уперше питання укріплення берега поблизу сіл Мале та Велике Устя, що на Чернігівщині, постало у 2003 році. Святкуючи чергову річницю перемоги у Другій світовій війні, районне начальство разом з ветеранами за звичкою виїхало випити «фронтових 100 грамів» на берег Десни. Яким же було їхнє здивування, коли на місці, де раніше стояли столики, тепер була вода... Того року Десна забрала 34 метри берега поблизу Малого Устя.

ІЗ 1982 РОКУ РУСЛО ДЕСНИ ЗМІСТИЛОСЯ НА 150 МЕТРІВ

Начальник Деснянського басейнового управління водних ресурсів Сергій Нагалюк розповідає, що його відомство проводить спостереження за поведінкою Десни з 1982 року. За його словами, за цей період русло Десни змістилося аж на 150 метрів. «До 2003 року на цій ділянці річка поводила себе спокійно, загроз не виникало», — розповідає Сергій Нагалюк. У 2004 році на реалізацію проекту берегоукріплення поблизу сіл Мале та Велике Устя потрібно було близько 24 мільйонів гривень. Роботи потрібно було розпочинати невідкладно, адже до найближчої хати Малого Устя воді залишалося якихось три метри.

Частину витребуваних грошей працівники водного господарства Чернігівщини отримали, однак у зв’язку з нестабільним фінансуванням кріплення вони робили впродовж чотирьох років. На укріплення берега поблизу Малого Устя працівники Деснянського басейнового управління використали близько 9 мільйонів гривень, на укріплення берега з іншого боку Десни грошей не вистачило. Щойно працівники насипали шпори, здатні відбивати течії, додаткового водного навантаження зазнав берег з боку Великого Устя, на ділянці стратегічно важливого для кількох районів області автомобільного мосту. Фактично водники допомогли Десні повернути частину старого русла, але чи є в тому їхня вина?

ЛІВИЙ БЕРЕГ МОЖЕ ВІДРІЗАТИ 

«У тому, що може трапитися, нашої вини немає, — каже начальник Деснянського басейнового управління водних ресурсів Сергій Нагалюк. — Проект берегоукріплення був у нас на руках ще у 2009 році, однак фінансування ми так і не отримали. За цей час Десна забрала ще орієнтовно 12 метрів берега».

За словами чиновника, наразі існує загроза руйнування крайньої опори мосту, яка може просісти під дією руйнівної течії, а отже — зруйнувати міст. А це важлива транспортна артерія, яка сполучає райцентр Сосницю з Задесенням та кількома прилеглими районами, розташованими по лівий бік Десни. Відтак, якщо міст все-таки затопить, то потрапити на той бік Десни можна буде, об’їхавши 130 кілометрів шляху. Про це говорять і в самому районі. Голова Великоустівської сільської ради Валентина Циганок робить невтішний прогноз: з такими темпами через п’ять років міст повністю відріже, а Десна змінить русло.

ЦІНА ПИТАННЯ — 50 МІЛЬЙОНІВ ГРИВЕНЬ

За словами заступника начальника Деснянського басейнового управління водних ресурсів Вадима Потапенка, загальна довжина ділянки берега, що потребує захисту від руйнування, становить 1,2 кілометра, вертикальний уступ — близько трьох метрів. «Станом на 2011 рік для реалізації проекту потрібно було 24 мільйони гривень. Нині ця цифра як мінімум удвічі більша. Це тільки на самі роботи, плюс коригування проекту», — говорить Потапенко. За словами представника Деснянського БУВР, ситуація дійсно небезпечна, а наслідки можуть бути катастрофічними. «Ми постійно проводимо спостереження за поведінкою річки. Так, за 2014 рік розмило 7 метрів берега», — зауважує він.

Вадим Потапенко зізнається, що держава виділяла управлінню кошти на корегування проекту, але працівники Деснянського БУВР не стали цього робити, бо відкоригувати проект, не знаючи чи будуть кошти на його реалізацію — це як мінімум не по-господарськи.

l МІЛЬЯРДИ ПІД ВОДОЮ

На думку Вадима Потапенка, розмив берегів Десни у населених пунктах — одна з головних проблем Чернігівщини. Вона породжена наявністю піщаних ґрунтів у прибережній смузі та досить швидкою течією річки, котра легко вимиває ці піски. Згідно з попередньою оцінкою, нині протяжність деснянських берегів, які потребують укріплення, сягає 100 кілометрів. З них на 30 кілометрів треба зміцнювати першочергово. «Раніше, коли Десна була судноплавною, — працювали земснаряди, і це знижувало інтенсивність розмиву. А тепер берег підмиває, великі маси ґрунту обвалюються в річку, утворюють перекати й обміління», — пояснює фахівець.

Він зазначив, що роботи з укріплення берегів не проводять вже кілька років. Державний бюджет не виділяє на це грошей.

Начальник Деснянського басейнового управління водних ресурсів Сергій Нагалюк додає, що проблему берегоукріплення треба вирішувати більш глобально і починати з очистки русел річок. «Нині щонайменше 30 мільйонів кубів піску лежить в одній лише Десні. Є такі перекати, що утворили цілі острови, — каже Сергій Нагалюк. — Це фактично безкоштовний пісок для будівництва».

На переконання фахівців, до проекту розчистки русел річок окрім держави потрібно долучити інвесторів, бо ж фактично десятки мільярдів гривень нині лежать під водою. Розчищені ж русла автоматично усунуть проблему берегоукріплення і дадуть поштовх для розвитку будівельної галузі та судноплавства.

Віталій НАЗАРЕНКО, Чернігів
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments