Про «концентрацію думок»

Як «День» писав раніше (див. № 166 від 9 вересня), перші примірники новинок газети, а саме фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка» та книжка «Україна Incognita. Топ-25» поїдуть до Дніпропетровська. Їх майбутня власниця — Любов Сергіївна Кошова — директор курсів іноземних мов при Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара, у минулому — працівниця кафедри англійської філології при тому ж університеті.

«День» читаю дуже давно, — розповідає Любов. — Для мене це цікаве та інтелігентне видання. Приваблює те, що газета виходить трьома мовами — інколи навіть вдавалося купити англійську версію. Проблема в тому, що зараз придбати «День» у Дніпропетровську складно, тому часто доводиться обмежуватися сайтом».

«Мене завжди цікавила історія. В юності хотіла навіть вступати на історичний факультет, але не склалося. Втім, це хобі збереглося й досі, і мене приваблює історична тематика та актуальна публіцистика, — продовжує Любов Сергіївна. — Низку книжок з Бібліотеки «Дня» я читала раніше — це «Сила м’якого знака», збірки «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література». Дуже цікаві проекти. Часом зберігати всі газети вдома складно, а так є певна концентрація думок».

«Коли викладаєш іноземну мову, чимало спілкуєшся зі студентами, то зачіпаєш зовсім різні аспекти життя, зокрема, ситуацію в країні, сучасні проблеми. Для цього треба на чомусь ґрунтуватись, і англійська версія «Дня» дуже допомагає. Адже неможливо вивчати іноземну мову, говорячи тільки про інші країни. Ми цікаві іншим такими, якими ми є, тому я вважаю, що треба вміти висловлювати себе світу. І я розглядаю це як частину своєї професійної діяльності», — ділиться пані Любов.

«Пам’ятаю, колись у мене була група досить сильних студентів, і якраз на роковини Голодомору ми з ними говорили і читали про англійських учених та американських дослідників, які цим займалися. Зокрема, про Джеймса Мейса. Дуже часто люди відкривають для себе щось нове. Крім цього, часто шукаєш інформацію про українську діаспору в англомовних країнах — людей, які опинилися далеко за межами України, але продовжують щось для неї робити. А в таких газетах, як «День», я можу це знайти. На жаль, таких тем небагато у нашому інформаційному просторі. Мені здається, якщо такі матеріали будуть видаватися, то буде і відповідний попит на них, тобто все залежить від нас. А «День» ніколи не йшов за попитом, а формував його. І, можливо, самі журналісти не схвалюють ці епітети, але я вважаю, що ця газета виконує важливу виховну функцію. Наша нація проходить тяжкий шлях, і має створюватися певний філологічно-гуманістичний масив, щоб люди могли все переосмислити», — упевнена Любов Cергіївна.

А про свій свіжий читацький вибір Любов Кошова говорить: «Щойно я побачила у «Фейсбуці» посилання про нові книжки «Дня», дуже зацікавилась. Зокрема, «Хроніка майдану». Ми всі жили у цій атмосфері, переживали разом з іншими, тому хочеться мати таку згадку про ці події. Така традиція в нашій сім’ї ще з оранжевої революції — концентрувати спогади про важливі історичні віхи нашої країни. У часи Майдану ми спостерігали неймовірний калейдоскоп емоцій та мінливість подій і досі не змогли всього збагнути, і ще довго не зможемо. Тому мені дуже сподобалася характеристика книжки — «Вітамін пам’яті». Адже часто наша проблема в тому, що ми погано пам’ятаємо минуле. Спостерігаючи за досвідом деяких європейських країн, я бачу, що вони пам’ятають і знають. Наша історія значно багатша, але ми ще не навчилися належно до неї ставитися».

P.S. Дякуємо вам, Любове Сергіївно! «День» пишається, що має такого читача!