Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Про «концентрацію думок»

Ми поспілкувалися із Любов’ю Кошовою, яка першою замовила найновіші книжки «Дня» з автографом Лариси Івшиної
11 вересня, 12:37

Як «День» писав раніше (див. № 166 від 9 вересня), перші примірники новинок газети, а саме фотоальбом «Люди Майдану. Хроніка» та книжка «Україна Incognita. Топ-25» поїдуть до Дніпропетровська. Їх майбутня власниця — Любов Сергіївна Кошова — директор курсів іноземних мов при Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара, у минулому — працівниця кафедри англійської філології при тому ж університеті.

«День» читаю дуже давно, — розповідає Любов. — Для мене це цікаве та інтелігентне видання. Приваблює те, що газета виходить трьома мовами — інколи навіть вдавалося купити англійську версію. Проблема в тому, що зараз придбати «День» у Дніпропетровську складно, тому часто доводиться обмежуватися сайтом».

«Мене завжди цікавила історія. В юності хотіла навіть вступати на історичний факультет, але не склалося. Втім, це хобі збереглося й досі, і мене приваблює історична тематика та актуальна публіцистика, — продовжує Любов Сергіївна. — Низку книжок з Бібліотеки «Дня» я читала раніше — це «Сила м’якого знака», збірки «Бронебійна публіцистика» та «Підривна література». Дуже цікаві проекти. Часом зберігати всі газети вдома складно, а так є певна концентрація думок».

«Коли викладаєш іноземну мову, чимало спілкуєшся зі студентами, то зачіпаєш зовсім різні аспекти життя, зокрема, ситуацію в країні, сучасні проблеми. Для цього треба на чомусь ґрунтуватись, і англійська версія «Дня» дуже допомагає. Адже неможливо вивчати іноземну мову, говорячи тільки про інші країни. Ми цікаві іншим такими, якими ми є, тому я вважаю, що треба вміти висловлювати себе світу. І я розглядаю це як частину своєї професійної діяльності», — ділиться пані Любов.

«Пам’ятаю, колись у мене була група досить сильних студентів, і якраз на роковини Голодомору ми з ними говорили і читали про англійських учених та американських дослідників, які цим займалися. Зокрема, про Джеймса Мейса. Дуже часто люди відкривають для себе щось нове. Крім цього, часто шукаєш інформацію про українську діаспору в англомовних країнах — людей, які опинилися далеко за межами України, але продовжують щось для неї робити. А в таких газетах, як «День», я можу це знайти. На жаль, таких тем небагато у нашому інформаційному просторі. Мені здається, якщо такі матеріали будуть видаватися, то буде і відповідний попит на них, тобто все залежить від нас. А «День» ніколи не йшов за попитом, а формував його. І, можливо, самі журналісти не схвалюють ці епітети, але я вважаю, що ця газета виконує важливу виховну функцію. Наша нація проходить тяжкий шлях, і має створюватися певний філологічно-гуманістичний масив, щоб люди могли все переосмислити», — упевнена Любов Cергіївна.

А про свій свіжий читацький вибір Любов Кошова говорить: «Щойно я побачила у «Фейсбуці» посилання про нові книжки «Дня», дуже зацікавилась. Зокрема, «Хроніка майдану». Ми всі жили у цій атмосфері, переживали разом з іншими, тому хочеться мати таку згадку про ці події. Така традиція в нашій сім’ї ще з оранжевої революції — концентрувати спогади про важливі історичні віхи нашої країни. У часи Майдану ми спостерігали неймовірний калейдоскоп емоцій та мінливість подій і досі не змогли всього збагнути, і ще довго не зможемо. Тому мені дуже сподобалася характеристика книжки — «Вітамін пам’яті». Адже часто наша проблема в тому, що ми погано пам’ятаємо минуле. Спостерігаючи за досвідом деяких європейських країн, я бачу, що вони пам’ятають і знають. Наша історія значно багатша, але ми ще не навчилися належно до неї ставитися».

P.S. Дякуємо вам, Любове Сергіївно! «День» пишається, що має такого читача!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати