Iсторія про 40%

Новий прем’єр-міністр України Олексій Гончарук розповів про ключові пріоритети роботи його уряду впродовж п’яти наступних років: 40% приріст ВВП і 1 мільйон нових робочих місць. Про це Гончарук повідомив під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським, керівництвом Верховної Ради та правоохоронних органів 2 вересня.

Також уряд планує здійснити ремонт 24 тисяч кілометрів автодоріг. Забезпечити роботу 15 аеропортів та 5 морських портів (зазначимо, що за даними Мінінфраструктури, в Україні працюють 13 морських портів на Чорному морі та в дельті Дунаю). Покрити Україну швидкісним інтернетом. Запустити внутрішні водні шляхи. Уряд має працювати над зниженням тарифів, зокрема запроваджуючи енергоефективні заходи. «Очевидно, що цифра в платіжці має бути меншою. Ми над цим працюємо», — повідомив Гончарук. Зменшення рівня шкідливих викидів: запровадження системи моніторингу. «Хтось думає, що ми забули про екологію. Це не правда. Екологія в нас у фокусі. Від цього хворіють люди, від цього ми втрачаємо нашу землю. Почнемо з моніторингу», — зазначив Гончарук. В Україну повинні повертатися люди, народжуватись українців має більше, ніж помирати. Після 2020 року країна повністю має бути в телефоні. Відмова від використання паперовими документами з 1 жовтня 2019 року. Наступні кілька тижнів — створення команд у міністерствах. Неефективних та корумпованих менеджерів звільнять. Лібералізація ринку праці та ринку землі. Влітку 2020 земля сільськогосподарського призначення має продаватися та купуватися. А щоб вирівняти спроможності фермера і агрохолдинга, Гончарук пообіцяв опустити ставки на кредити для малого підприємця, який працює, або збирається працювати на землі. «Але при цьому ми наголошуємо, що ми змоделюємо її таким чином, щоб ніхто не втратив землю, щоб люди ставали багатші внаслідок запровадження цієї реформи», — повідомив Гончарук. Також уряд обіцяє проведення податкової реформи.

Уряд планує впродовж місяця подати детальну програму роботи уряду зі строками виконання та відповідальними за її реалізацію.

У ефірі одного телеканала на запитання ведучого , яким чином уряд Гончарука збирається досягати амбіційних 40% зростання ВВП за 5 років, той, відповідаючи, послався на спільні зі Світовим Банком розрахунки.

Оскільки Олексій Гончарук з’явився в Офісі Президента Зеленського, покинувши ініціативу «Люди Важливі», в якій він був одним із співзасновників разом із директором Українського інституту майбутнього Віктором Андрусівим, то можемо припустити, що прем’єр будує свої прогнози на основі розрахунків, які було зроблено УІМ за сприяння Світового Банку.

Відповідно до опублікованого на сайті УІМ дослідження, аналітики пропонують два сценарії — інерційний та цільовий.

Якщо економіка України розвиватиметься інерційно, тобто якщо нічого не змінювати, то, за оцінками Українського Інституту Майбутнього, номінальний ВВП України зросте з 130 млрд дол. у 2018 році до 290 млрд дол. у 2030 році або в 2,2 раза (трендовий прогноз UIF).

Проте аналітики УІМ вважають, що перед Україною повинна стояти амбіційніша мета — збільшити номінальний ВВП до 2030 року в 8 разів до 1 трлн дол. (цільовий прогноз УІМ).

Це відповідає нинішньому розміру економік Індонезії (ВВП — 1070 млрд дол.), Нідерландів (ВВП — 930 млрд дол.). Для порівняння, ВВП Польщі в 2018 р. становив 550 млрд дол., а до 2030 року буде, за нашими оцінками, 1100 млрд дол.

Досягнення Україною мети — ВВП 2030 року 1 трлн дол. — дасть змогу:

•  увійти Україні в ТОП-20 країн світу за розміром номінального ВВП (без урахування ПКС): для порівняння в 2017 р. — 61 місце;

•  увійти в ТОП-50 країн світу за розміром ВВП на душу населення (без урахування ПКС), для порівняння в 2017 р. — 133 місце;

•  стати регіональним суб’єктом;

•  створити умови для зростання капіталізації українського бізнесу (розширення ринків збуту, зниження вартості ресурсів, підвищення конкурентоспроможності продукції);

•  забезпечити рівень доходів і якості життя українців на рівні, вищому за середній показник у Європі та країнах-сусідах.

Наскільки реальна мета — зростання економіки в 8 разів за 12 років. Аналіз країн «економічних тигрів» свідчить, що мета реальніша, ніж здається, зазначається в дослідженні УІМ. В історії є чимало прикладів зростання економіки країни за 12 років і в 15 разів (досвід Азербайджану), в 14 разів (досвід Південної Кореї), в 11 разів (досвід Гонконгу).

Детальний аналіз чинників, що зробили відсталі країни «економічними тиграми», дає змогу виокремити серед них 4     ключові:

•  Наявність зовнішньої небезпеки. Це був потужний чинник, що мобілізував націю та еліту.

•  Авторитарне управління країною в період реформ. За демократії реформи складно реалізувати. Реформи не можуть бути комфортні для всіх груп.

•  Контроль авторитарного правителя з боку англо-саксонського світу. Авторитарний правитель може легко вдатися до диктатури й побудувати Північну Корею.

•  Гроші англо-саксонського світу. Країни «економічні тигри» були просто «накачані» грошима. Південна Корея — мільярдами фінансової допомоги; Сінгапур, Тайвань, Гонконг — мільярдами доларів інвестицій, що дало змогу побудувати високотехнологічну економіку.

Досвід країн «економічних тигрів» свідчить, що економічний прорив неможливий без залучення в країну інвестицій, чималих за мірками України і цілком реальних для глобальної економіки.

Саме інвестиції можуть стати драйвером зростання економіки України до 2030 року. їх частка у ВВП повинна зрости з поточних 16% до 25—30%. Наприклад, у Японії в період найбільш динамічного зростання — в кінці 60-х років — частка інвестицій у ВВП досягла 35%, у Сінгапурі в 1970—1980 рр. — 45%, у Китаї в 2008—2017 рр. — 45%.

За розрахунками Українського Інституту Майбутнього, щоб досягти поставленої мети, в економіку України потрібно залучити в найближчі  12 років 280 млрд дол. лише іноземних інвестицій (без урахування внутрішніх), у перспективі 3—5 років — 5—20 млрд дол. у рік. Проте щоб інвестиції надійшли, потрібно створити для цього умови.

За словами Гончарука, це має бути захист приватної власності, зменшення частки держави в економіці — приватизація державних підприємств на зразок Укрспирт, «ПриватБанк» та інші, та гарантія сталості «правил», що закони не змінюватимуться кожні два роки.

Натомість, експерти УІМ стверджують, що передусім потрібна детінізація економіки. За оцінками МЕРТ, у «тіні» перебуває 32% ВВП (станом на 2018 р.), а це понад 40 млрд дол. Вихід із «тіні» лише 10% ВВП до 2023Е додасть до офіційного номінального ВВП 15 — 20 млрд дол., або до 10% реального приросту ВВП за рік.

За оцінками Українського Інституту Майбутнього, при реалізації цільового сценарію рівень тіньової економіки до 2030 року зменшиться вдвічі — до 15% офіційного ВВП.

Очікується, що чисельність зайнятих в українській економіці скорочуватиметься в процесі реалізації будь-якого зі сценаріїв. Це буде зумовлено погіршенням загальної демографічної ситуації в країні: скороченням чисельності й старінням населення, а також конкуренцією на розвинутіших ринках за кваліфіковані трудові ресурси. Для побудови прогнозу аналітики використовували прогноз чисельності постійного населення, що надав Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України.

За трендовим сценарієм кількість зайнятих зменшиться з 16 млн до 9 млн осіб у 2030 році (за загальної чисельності населення 36 млн осіб.). За цільовим сценарієм — до 14 млн. Вищого рівня занятості за другим сценарієм буде досягнуто завдяки стимулюванню зайнятості молоді (16—25 років) і людей пенсійного віку (старше 60—70 років), нижчому рівню безробіття, залученню трудових ресурсів із колишніх країн СНД. Однак тенденції все ж будуть негативні.

Зменшення пропозиції робочої сили стимулюватиме з одного боку зростання її вартості, а з другого — процеси автоматизації та роботизації, і це своєю чергою прискорить темпи зростання продуктивності праці, кажуть аналітики.

За реалізації цільового сценарію продуктивність праці в Україні до 2030 року збільшиться в 8,5 раза до 71 тис. дол. на одного зайнятого. Це відповідає нинішньому рівню продуктивності в високотехнологічних секторах таких країн, як Бельгія, Данія, Фінляндія, Німеччина, Швеція.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Щоб досягнути мети ВВП 1 трлн дол., економічна політика України в найближчі 5—10 років повинна бути спрямована передусім на збільшення інвестицій в освіту та інновації, тобто на прискорення зростання продуктивності, сказав новий прем’єр.  

Те, що цей сценарій спрацює, свідчить приклад інших країн. Наприклад, економіка Ізраїлю з 1980 р. по 2018 р. зросла в 15 разів, країна стала світовим центром науки. Експорт високотехнологічної продукції збільшився з 1990 р. у 7 разів, а прямі іноземні інвестиції в країну — в 120 разів.

Саме в цей період ізраїльський уряд зробив ставку на сектор HI-Tech. Через відсутність природних ресурсів ключовими перевагами Ізраїлю стали: людський потенціал, наукові інститути й центри R&D. У країні почали відкривати центри розвитку транснаціональних компаній, зокрема Google, Intel, Microsoft, IBM, Apple тощо.

Сьогодні Ізраїль — світовий лідер за часткою державних витрат на R&D у ВВП           — 4,3%. Це вище середнього показника по країнах ОЕСР (2,3%). Ізраїль посідає третє місце за якістю центрів R&D і лідирує за співвідношенням кількості учених, які займаються R&D, до чисельності населення.

Українська економіка не матиме швидкого розвитку, зробивши ставку на традиційні індустріальні сектори (металургію, важке машинобудування). Щоб до 2030 року вийти на ВВП 1 трлн дол. потрібно найближчі 3—4 роки активно розвивати такі високотехнологічні сектори, як R&D, робототехніка, біоінженерія, 3D-принтинг, розробка програмного забезпечення, IT-рішення для B2B, B2C із акцентом на глобальній конкуренції, фінансових технологіях (фінтех) тощо.

Для громадян досягнення мети — ВВП 2030 року 1 трлн дол. — означає:

•  ВВП на душу населення — 27,8 тис. дол., що відповідає нинішньому рівню Чехії (23,1), Португалії (23,2), Іспанії (31,1), Словенії (26,6) й інших розвинутих європейських країн;

•  номінальна середньомісячна заробітна платня — 2775 дол.;

•  середньомісячна заробітна платня в цінах 2017 р. — 1260 дол.;

•  середньомісячна пенсія — 775 дол.

Номінальна середньомісячна заробітна платня, дол./особа.

Для бізнесу досягнення мети — ВВП 2030Е 1 трлн дол. — означає:

•  значний розвиток традиційних секторів економіки й виникнення нових;

•  багаторазове збільшення розмірів внутрішнього ринку й спрощення доступу до зовнішніх ринків;

•  доступ до довгих і дешевих фінансових ресурсів для розвитку бізнесу;

•  простота запуску бізнесу й податкової звітності;

•  низьке податкове навантаження;

•  зростання капіталізації бізнесу.

Українська економіка може зростати на 2 — 3% за рік, відстаючи від темпів зростання світової економіки й залишаючись на задвірках цивілізації. А може зробити стрибок . Те, яким шляхом піде Україна в найближчі 5 років, повністю залежить від політичних еліт, парламентарів, чиновників і громадян, які їх обирають, і які умови вони створять для розвитку бізнесу, залучення інвестицій, реалізації українцями своїх підприємницьких амбіцій.