Кому підпорядковуватиметься «людина з ліхтариком»?

5 вересня парламент повинен почати розгляд законопроекту про бізнес-омбудсмена. Фінальне голосування по цьому питанню, як заявив після погоджувальної ради парламенту спікер ВРУ Андрій Парубій, має відбутися вже цього четверга, тобто завтра.

Нагадаємо, що прийняття цього законопроекту ще 2017-го року Парубій назвав «боргом перед Європейським Союзом».

Водночас левова частка українців просто не розуміє, чим викликана така необхідність, адже постановою №691 від 26 листопада 2014 року Кабмін утворив Раду бізнес-омбудсмена як власний дорадчо-консультативний орган, а сам бізнес-омбудсмен в Україні призначений ще в грудні 2014 року — й активно працює.

До прикладу, на початку року глава Ради бізнес-омбудсмена в Україні Альгірдас Шемета звітував про те, що прямий фінансовий ефект від діяльності його організації для країни становив 11,3 мільярда гривень за 2,5 роки роботи.

«2017 року ми вийшли на новий рівень ефективності. З початку нашої діяльності фінансовий результат для бізнесу становив понад 11,3 млрд грн», — повідомив бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета під час прес-конференції.

Зокрема 2017 року Рада бізнес-омбудсмена отримала на розгляд 1638 скарг від підприємців з усіх областей України та закрив 1042 розслідування — це вдвічі більше, ніж 2016 року. Державні органи виконали 91% рекомендацій Ради. Абсолютна більшість скаржників — 97% — задоволені роботою команди Ради бізнес-омбудсмена.

Крім того, рада бізнес-омбудсмена активно підписує папери з державними органами. Зокрема на початку року вони підписали меморандум про співпрацю зі Службою безпеки України. І загалом це вже дев’ятий документ про партнерство інституції з державними органами.

ХТО ТАКИЙ БІЗНЕС-ОМБУДСМЕН

Саме слово «омбудсмен» походить від шведського ombudsman і буквально означає «представник». У світі омбудсменом прийнято вважати посадову особу, на яку покладаються функції контролю за дотриманням прав людини та громадянина.

Разом з тим деякі країни практикують створення омбудсменів у певних сферах суспільного життя, які вважають пріоритетними чи найбільш проблемними.

Одним із таких «спеціалізованих» омбудсменів можна вважати і бізнес-омбудсмена, на якого покладають функції щодо захисту законних прав та інтересів бізнесу — як вітчизняного, так і закордонного — перед органами державної влади як всередині країни, так і за її межами.

12 травня 2014 року за ініціативи ЄБРР та українського уряду було підписано Меморандум про взаєморозуміння для Української антикорупційної ініціативи (підписаний КМУ, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Американською торговельною палатою в Україні, Європейською Бізнес Асоціацією, Федерацією роботодавців України, Торгово-промисловою палатою України та Українським союзом промисловців і підприємців), який передбачає створення в Україні інституту бізнес-омбудсмена.

Пізніше уряд утворив Раду бізнес-омбудсмена, а в грудні того ж таки року першим бізнес-омбудсменом в Україні став литовський і європейський політик Альгірдас Шемета.

ЩО ТАКЕ УСТАНОВА БІЗНЕС-ОМБУДСМЕНА

Установа бізнес-омбудсмена — це недержавна неприбуткова організація, покликана безоплатно захищати підприємців від дій або бездіяльності уряду, місцевої влади, силовиків, різних «регуляторів» і навіть держпідприємств, які порушують право на свободу підприємницької діяльності або неправомірно втручаються в господарську діяльність підприємств і підприємців. Бізнес-омбудсмен працює не один, він має двох заступників і секретаріат, до якого входять інспектори, які безпосередньо працюють зі скаргами. Установа підзвітна наглядовій раді, в якої порівну представлені уряд, міжнародні фінансові організації і бізнес-асоціації.

Установа розглядає скарги підприємців на органи влади і виносить по них уявлення, обов’язкові для реагування. Вона не може змусити або зобов’язати, тому що не є суб’єктом владних повноважень. Однак «людина з ліхтариком» і законними повноваженнями, що грамотно підсвічує проблему, істотно сприяє її розв’язанню, переконують експерти. До того ж узагальнює типові проблеми і пропонує шляхи їх вирішення в так званих системних звітах.

Відповідно до чинного законодавства, бізнес-омбудсмен має право на отримання необхідних документів та інформації за запитом, а також максимальне сприяння від посадових осіб органів влади; на першочерговий прийом президентом, прем’єром, головою Верховної Ради, міністрами та іншими високопоставленими чиновниками, на щоквартальну аудієнцію в Прем’єр-міністра для обговорення найбільш гострих і системних проблем бізнесу; безперешкодного доступу до всіх органів влади та участі в судах усіх інстанцій; бути присутнім при здійсненні заходів державного нагляду (контролю).

ЩО ВІДБУЛОСЬ У ТРАВНІ 2015 РОКУ?

Фактично свою роботу Рада бізнес-омбудсмена розпочала у травні 2015 року. За три роки Раді вдалося чимало. Тисячі скарг, сотні виграних справ і зекономлені українській економіці та бюджету «мільярди» гривень. Але скептики все ж натякають, що результати могли б бути набагато кращими.

Більшість з них аргументують таку позицію тим, що в бізнес-омбудсмена, на їхню думку, замало повноважень. Саме тому важливо врегулювати його діяльність на законодавчому рівні.

31 травня минулого року Верховна Рада вже прийняла відповідний законопроект у першому читанні. Він повністю готовий до другого читання.

Документ визначає організаційні і правові засади створення та діяльності Установи бізнес-омбудсмена, її завдання, права і функції, а також принципи взаємовідносин з підприємствами, установами, організаціями тощо.

Як і до цього, бізнес-омбудсмен та його команда розглядатимуть скарги суб’єктів підприємництва на недобросовісну поведінку в сфері господарювання, звертатися з запитами про усунення або запобігання випадкам недобросовісної поведінки в цій сфері тощо.

Проте у разі прийняття законопроекту, інструментарій діяльності бізнес-омбудсмена суттєво розшириться, а відмова від співпраці з ним (щодо відповіді на інформаційні запити) каратиметься штрафами.

Крім того, даним проектом пропонується надати бізнес-омбудсмену та членам його команди недоторканність, що суттєво укріпить його авторитет у владних та бізнесових колах та сприятиме сумлінному виконанню своїх обов’язків.

Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, бізнес-омбудсмен стане посередником, який сприятиме суб’єктам підприємництва в захисті їхніх прав на ведення діяльності.

Також автори документа сподіваються, що його прийняття підвищить ефективність боротьби з корупцією. Адже викорінити її самотужки бізнес-омбудсмену, звичайно ж, не під силу. Скажімо, на судову владу — чи не найкорумпованіший елемент української політичної системи — він впливу фактично не має.

«Загалом підготовлений до другого читання законопроект зазнав серйозних змін, які потребують належного обґрунтування, — інакше ризикуємо перетворити ефективного медіатора на ще один орган із наглядовими функціями на кшталт НАБУ, НАЗК, прокуратури, які в нашій державі й так існують», — вважає голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна ЮЖАНІНА.