Життя без совісті і честі — все одно що земля, позбавлена сили тяжіння
Наґіб Махфуз, єгипетський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури

Логіка, «антилогіка»... й умисел латифундистів

«...Якщо не продовжити мораторій, то це стане для України останнім актом національної трагедії»
6 грудня, 2017 - 17:49
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Земельна проблема, яка впродовж  25 років незалежності України тліла, охолоджувана паліативними рішеннями й обіцянками усіх політичних таборів, готова спалахнути, як погано скошена суха стерня. Це вже всі розуміють. У понеділок голова Верховної Ради Андрій Парубій на засіданні узгоджувальної ради пообіцяв у четвер, тобто сьогодні, винести на розгляд народних депутатів той із п’яти законопроектів про продовження мораторію на продаж землі, який підтримає профільний комітет. Таку заяву було зроблено після дискусії, під час якої представники низки фракцій і депутатських груп висловилися за продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Парубій навіть попросив заступника голови парламентського комітету з питань аграрної політики Олександра Бакуменка, щоб усі п’ять законопроектів щодо мораторію, було розглянуто не в четвер, як планував комітет, а раніше.

Отже, сьогоднішній день може стати доволі знаменним. Адже в залі під куполом може не знайтися голосів для того, щоб підтримати саме той законопроект, який комітет визнає найкращим. І чи не вийде так, що за відсутності альтернативи мораторій на продаж землі буде автоматично скасовано? Та чи готова нині країна розпочати вільну торгівлю своїм найбільшим і найкращим (якщо не вважати таким ще й наших громадян) ресурсом? Саме це запитання лунатиме, мабуть,  насамперед сьогодні в залі засідань парламенту та під його стінами, де зберуться як прихильники продовження мораторію, так, можливо, і ті, хто  вимагає його відміни сьогодні і навіть зараз.

«Ми на четвер на ранок — вважаємо, що це останній день, коли можна проголосувати мораторій, — збираємо людей під Верховною Радою. Запрошуємо аграріїв, запрошуємо рядових членів партії «Батьківщина», щоб вони прийшли до парламенту і не пішли звідти, поки не змусять проголосувати пролонгацію мораторію на продаж сільськогосподарської землі», — заявила на узгоджувальній раді лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Зрозуміло, що вона, як досвідчений політик добре розуміє, скільки додаткових електоральних бонусів можна зібрати, зробивши піар на цій надто вже гарячій для мільйонів людей  проблемі.

Утім, це розуміє не тільки політик Тимошенко. Вже згадуваний Бакуменко, який, мабуть,  ще має певні стосунки з великими і середніми землевласниками та бачить земельну проблему не через фільтр асфальту біля Ради, а доволі глибоко, звертає увагу на одну з визначальних ланок, яка стримує сьогодні розвиток сільськогосподарського виробництва. «Розпорядник земель (Госгеокадастр) не повинен здійснювати контроль за правомірністю прийняття рішень щодо передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та надання в користування», — наголошується на офіційній сторінці Бакуменка в мережі Facebook.

На думку народного депутата, це свідчить про незадовільний державний контроль за використанням та охороною земель. Він вважає за необхідне передати виконавчим комітетам сільських, селищних і міських рад, а також районним державним адміністраціям повноваження державної реєстрації земельних ділянок та погодження документації з землеустрою. Для деконцентрації і дерегуляції у сфері земельних ресурсів, сказав він минулої п’ятниці на зустрічі Президента  України Петра Порошенка з представниками бізнесу, необхідно доручити урядові організувати та профінансувати оцифрування і внесення до 1 січня 2019 року до Держкадастру всіх документів щодо реєстрації прав на землю.

Крім того, Бакуменко, зокрема, пропонує зараховувати податок на доходи фізичних осіб від оренди землі до місцевих бюджетів за місцем розташування земельної ділянки. Він переконаний, що це дасть можливість створити додатковий стимул для місцевих громад ефективніше контролювати офіційне оформлення оренди землі та скоротити обсяг землі, що перебуває в тіньовій оренді. За його даними,  загальна площа земель в Україні (крім АР Крим і окремих районів Донецької та Луганської областей), яку можна передати в оренду (а надалі, після скасування мораторію, продати. — Ред.) фізичним та юридичним особам, становить 34,2 мільйона гектарів. У офіційній оренді  лише 22,6 мільйона гектарів землі.

Який законопроект рекомендуватимуть поставити на розгляд зали під куполом члени профільного комітету, сьогодні ще невідомо. Хочеться вірити, що вони керуватимуться як Конституцією України і здоровим глуздом, так і інтересами більшості українців, а не купки земельних олігархів, які вже мають у своєму розпорядженні величезні, порівняно навіть із площами деяких країн, земельні банки. Таку надію підтримують й коментарі експертів «Дня».  

Андрій СЕНЧЕНКО, екс-народний депутат:

— Тема життя й смерті мораторію на продаж землі пов’язана не тільки з поганою роботою Держгеокадастра. Сьогодні, на превеликий жаль, у країні взагалі відсутня політична воля до наведення порядку з точки зору реєстрації та дотримання прав громадян. Зокрема й на землю. Як і раніше розквітає рейдерство, хоча сьогодні воно секторально змінюється: в моді різні «чесні» схеми відбирання землі і навіть врожаю в фермерів.

Друга активна проблема — це ринок землі. Я абсолютно впевнений: якщо не продовжити мораторій, то це стане для України останнім актом національної трагедії. Коли внаслідок ваучерної приватизації та подальших махінацій десяток сімей придбали контроль над ключовими промисловими активами, — це погано, але зрештою можна й нові побудувати. А земля — не поновлюваний ресурс, її скільки є, стільки й буде. Я гадаю, що владою робитимуться гарячкові спроби зняти або не продовжити цей мораторій       — це точно. І непродовження мораторію будуть обставляти різними запобіжниками типу того, що ринок почнеться тільки після того, як ті чи ті закони будуть прийняті.

Цьому вірити не можна. Бо, маніпулюючи голосами в парламенті, вони в напівпорожньому залі спокійно після нового року «продавлять» будь-які закони, а ми всі будемо кусати лікті.

Отже, питання не тільки в тому, повторюю, що в нас свідомо доведений до нинішнього недосконалого стану земельний кадастр. Це далеко не єдина проблема, з якою пов’язана моя позиція проти введення ринку землі. Нам спочатку потрібно відновити територіальну цілісність країни. Найважливіша умова — мир. Потрібно також привести в порядок мізки. Та й повернути елементарну платоспроможність громадян. А це вже не тільки проблема війни й миру. Це проблема тотальної монополізації всіх сфер економічного життя. Якщо до них ще й додати монополію на землю, яка нам може загрожувати після припинення мораторію і якою володітимуть десяток сімей, то це вже буде остаточна катастрофа.

Михайло ЗОЛОТАРЬОВ, голова Харківської обласної організації Аграрної партії України:

— Мораторій треба продовжити, бо ми ще не готові для відкриття ринку землі юридично.  Далеко не всім земельним ділянкам Держгеокадастр присвоїв номери. Або видав номери тим ділянкам, де вже є діючий господар, який із якихось причин не встиг зафіксувати своє право. Так з’являються два власника однієї земельної ділянки.  Не створено й земельного банку. В законодавстві ще не встановлено норми, кому й скільки землі можна продавати, тільки фізичним особам, чи також і юридичним. Чи можуть нашу землю купувати також іноземці?

Незважаючи на це, всі розуміють, що земля має бути товаром і, якщо це приватна власність, то й  продаватися. Власник має право користуватися нею так само, як, наприклад, своїм будинком,  квартирою чи авто. Однак, враховуючи ще й те, що в нас йде війна, і доходи населення дуже низькі, а відтак земля буде коштувати надто дешево, що вигідно великим агрохолдингам та іншим компаніям, у яких є гроші. Адже латифундисти можуть скупити землю задешево, а потім перепродати.

Ми принципово не проти продажу землі. Але вважаємо, що країна для цього не готова. Спочатку потрібно усі законодавчі акти  ретельно і не поспішаючи виписати, обговоривши усі новели з власниками паїв, з орендарями землі, щоб знайти варіант, який би всіх або майже всіх влаштовував.  Адже за минулі 25 років ми в цьому напрямі мало що зробили. Польща, наприклад, йшла до ринку землі шість чи навіть сім років. Вони добре підготувалися, запозичили досвід, який був у світі. Тому я вважаю, що в нас поки що ще не можна відкривати цей ринок. Вважаю, що над цим треба років із п’ять попрацювати — створити Земельний банк, виписати всі необхідні законодавчі акти. До того часу, може, дасть Бог, і війна скінчиться.

Аргумент у тих, хто за негайне відкриття ринку: мовляв, буде наповнюватися бюджет. Але хіба для цього обов’язково продавати землю? Давайте виведемо на світ Божий ту, яка наразі перебуває в тіньовій оренді, а її не менше 30% — матимемо хороші гроші для бюджету. А сільгоспвиробник може сьогодні купити не більш ніж 10% землі, яку сьогодні він обробляє. Запитання: хто її тоді отримає і для кого цю реформу збираються проводити?  Ситуація складається така ж, як колись із ваучерами... Ми здогадуємося, в кого врешті буде наша земля. Схоже, поспіх тут потрібен тим, хто нині  при владі.

Iван МIРОШНIЧЕНКО, член Комітету ВР із питань аграрної політики та земельних відносин, фракція «Самопоміч»:

— Нас знову залишили без вибору: за 25 років нічого не зроблено з точки зору підготовки до вільного ринку. І не тільки в технічних питаннях (наповнення Держгеокадастру, продаж землі громадам тощо). Я кажу про стратегічно значно важливіші речі: підготовка власників паю  та інших  учасників до вільного ринку — надання  їм рівних можливостей та права вибору, щоб могли не тільки продавати, а й купувати паї, аби збудувати свій бізнес.  Тобто треба дати їм однакові можливості доступу до  фінансів, наприклад, земельну іпотеку під заставу паю тощо.

Загалом  я проти продовження мораторію, бо  він фактично призвів до нинішнього стану речей: село гине, люди не мають доступу до фінансів. Якась антилогіка: критикуємо  мораторій і при цьому нічого не  пропонуємо натомість. Тому я виступаю  за його скасування. Але якщо  йдеться чи  відкривати  ринок землі з 1 січня 2017 року, то спочатку слід проаналізувати всі ризики та нерівні умови для його учасників,  які виникнуть одразу після відкриття цього ринку. Як бути? Гадаю, слід продовжити мораторій на короткий період (на рік) з  умовою, що за цей час уряд та парламент вирішать всі технічні питання  і створять для  власників паїв та всіх  учасників ринку інструменти для розпорядження цією землею і рівні умови власності  та продажу.

P.S. Коли цей матеріал був готовий до друку, стало відомо, що аграрний комітет Ради рекомендує парламенту продовжити мораторій на продаж земель сільгосппризначення до 2019 року, прийнявши законопроект №7350. «Скасування в умовах воєнного стану і економічної кризи мораторію на відчуження сільськогосподарських земель без врегулювання на законодавчому рівні процедури обороту земель сільськогосподарського призначення є загрозою як національної, так і продовольчої безпеки нашої держави, яке може втратити цінний ресурс — українські сільськогосподарські землі», — йдеться в пояснювальній записці до документа.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments