Малий бізнес проти «нових» правил внутрішньої торгівлі
Про три найважливіші питання, які не вирішує закон, — у коментарі голови Ради підприємців при Кабміні
Українські підприємці виступають проти ухвалення запропонованого Кабміном законопроекту «Про внутрішню торгівлю» через наявність у ньому ризиків монополізації торгівлі потужними мережами й зникнення малого та середнього сегментів бізнесу. Члени ініціативної групи підприємців уже підготували проект звернення до прем’єр-міністра Миколи Азарова з проханням не допустити ухвалення законопроекту.
«Згаданий законопроект, на наше глибоке переконання, не слід ухвалювати взагалі, тому що внутрішня торгівля врегульована законами: це і Господарський кодекс, і Податковий кодекс. Потреби в додатковому регулюванні, відповідно в зарегульованості сфери підприємництва, ми не бачимо», — говорить голова Спілки захисту підприємців Сергій Доротич. У оприлюдненому зверненні підприємців до глави уряду сказано, що законопроект передбачає створення нових контролюючих органів, запроваджує додаткові форми звітності й штрафи, а також вимоги до кваліфікації представників сфери торгівлі й ресторанного господарства, до торговельних площ для продажів деяких видів товарів.
Нагадаємо, що урядовий законопроект «Про внутрішню торгівлю» зареєстровано в парламенті 10 листопада 2011 року. 9 січня 2013 року прем’єр-міністр України доручив міністрові економічного розвитку й торгівлі Ігорю Прасолову протягом місяця завершити доопрацювання законопроекту про внутрішню торгівлю.
КОМЕНТАР
Леонід КОЗАЧЕНКО, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України:
— Цей варіант законопроекту з усіх розроблених раніше варіантів несе найменше загроз для бізнесу, але він іще не вирішує всіх проблемних питань, що мають стимулювати розвиток внутрішньої торгівлі. По-перше, не розв’язана проблема роботи МАФів. А відсутність цивілізованих умов внутрішньої торгівлі не гарантує безпеку продуктів харчування, комфорт для покупця та контроль за сплатою всіх податків. По-друге, залишилося питання й щодо небажання малого бізнесу використовувати касові апарати. Винити їх у цьому важко, тому що відмовлятися від ідеї касових апаратів змушує велика кількість порушень останніми роками, пов’язаних з ввезенням товарів без сплати митного збору тощо. Впроваджувати касові апарати в таких умовах не можна, тому що законопроект не ставить жорстких перешкод для контрабанди товарів. По-третє, є питання й щодо спроби зберегти механізм адміністративного регулювання цін на ринку. Діалог щодо всіх цих питань ведеться. На мій погляд, близько 30% урядового варіанту законопроекту про внутрішню торгівлю слід іще переглянути.
