«Рекламна гідра»

Рекламне оголошення про ворожку Світлану переїхало з центру Києва на околиці міста — так кияни жартують щодо нових правил розміщення зовнішньої реклами у столиці. Вивіски демонтуються з однієї вулиці, а згодом з’являються в іншому районі Києва, спрацьовує такий собі «принцип рекламної рівноваги». Хоча центр столиці справді став чистішим, зокрема бульвар Тараса Шевченка, вулиця Басейна, бульвар Лесі Українки, Хрещатик, Володимирський узвіз, Паркова та Петровська алеї, Дніпровський узвіз, Набережне шосе, вулиця Велика Васильківська.

Столична влада запевняє, що завдяки новим правилам розміщення реклами її кількість скоротиться на 75%. Підтверджують це цифрами: якщо раніше за рік демонтували півтори тисячі конструкцій, то сьогодні на ці показники виходять упродовж місяця. Але скільки ж у столиці всього рекламується, що кожен місяць комунальники знімають силу-силенну реклами з фасадів будинків, ТРЦ та інших об’єктів? Можливо, нові рекламні правила — не панацея.

СУПЕРЕЧЛИВІ ЗАБОРОНИ

Офіційно «Правила розміщення рекламних засобів у місті Києві» затверджені в квітні минулого року. Чиновники розробляли їх спільно з фахівцями Асоціації операторів зовнішньої реклами. Вони передбачають заборону рекламних носіїв на транспортних розв’язках, парковках, житлових комплексах, перехрестях, надземних і підземних пішохідних переходах. Як пояснював журналістам директор комунального підприємства «Київреклама» Олександр СМИРНОВ, ключові причини змін — забезпечення безпеки та комфорту в місті.

Також правила детально розписують, на якій відстані один від одного мають бути борди на дорогах, трасах до міста, біля зупинок громадського транспорту. Ті, хто звик розклеювати оголошення на стовпах, мають знати, що ці безоплатні «рекламні площі» теж під табу. Хоча це й не належить до сфери зовнішньої реклами, але чомусь підпадає під дію нових правил.

Не менш болюче для киян питання — рекламні вивіски, які тепер не можуть перекривати вікна чи архітектурні елементи будинку, зокрема балкони. До речі, улюблене місце для реклами політиків, а іноді й промоції важливих соціальних кампаній, як-то звільнення кремлівського бранця Олега Сенцова.

Крім того, в липні цього року набули чинності зміни до Закону «Про рекламу», що забороняють використовувати елементи контактної мережі для її розміщення.

Нібито доволі потужне законодавче поле для регулювання ринку. Та головний експерт групи «Реанімаційного пакета реформ-Київ/Муніципальний розвиток» та урядово-громадської організації «Разом проти корупції» Олександр ПЛІВА вважає, що саме в законодавчій площині криється одна з проблем «рекламної гідри».

«Ключове питання в тому, що держава має дбати про захист прав споживачів і про те, щоб органи державної влади діяли законно, — пояснює Іван Пліва «Дню». — Коли писали ці правила, із законністю виникали чималі проблеми. Сам закон про рекламу з 2005 року не приведений у відповідність до двох інших — про дозвільну систему та про адміністративні послуги. Тому часто-густо органи місцевої влади чинять на свій розсуд. Таким чином і були прописані ці правила. Їх наслідком є суперечливі речі. Справді, в центральній частині міста зменшилася кількість наземної реклами. При цьому ми можемо помітити, що в центрі міста побільшало неназемної реклами великого формату. По-друге, слід зважати, як змінюється кількість учасників ринку. Насправді це відбувається за рахунок збільшення частки великого бізнесу в цій сфері. Малі гравці не мають нічого. Для споживачів це має такі наслідки, що коли якась компанія, тобто надавач послуг, захоче отримати ту саму площу для розміщення реклами в центрі Києва, то отримає її в рази дорожче, ніж раніше».

КОМПРОМІС ЧИ ЗАВОЮВАННЯ РИНКУ?

Тобто, виглядає так, що нововведення стали спробою перерозподілу рекламного ринку. Хоча голова Асоціації операторів зовнішньої реклами Оксана ПОЛІЩУК переконує в іншому. Нещодавно вона описала у своїй колонці для видання «Кореспондент» кілька поширених міфів щодо нових правил зовнішньої реклами. По-перше, зауважує вона, реформа зовнішньої реклами в Києві — це не популістський крок місцевої влади, а компроміс між владою, бізнесом і громадськістю.

По-друге, реформа — це не перерозподіл ринку, акцентує пані Оксана. Вона вважає, що галузь зацікавлена в збереженні рівних конкурентних умов для всіх операторів ринку, незалежно від їхнього масштабу чи наявного парку конструкцій.

І третій міф, що спробувала розвінчати керівниця асоціації, — реформа триває не заради демонтажу та скорочення конструкцій, а для їх упорядкування і заміни. Бо йдеться про осучаснення парку рекламних конструкцій і якісну зміну зовнішнього вигляду столиці.

За словами заступника київського міського голови Олексія РЕЗНІКОВА, далі будуть розроблені правила розміщення реклами на транспорті та в метрополітені. Київ має стати взірцем того, як треба очищати міський простір від зайвої інформації. Головне — не переборщити.

Так, киянка та завідувачка аптеки Оксана НАЙДЮК нещодавно оприлюднила у соцмережах свій відкритий лист до мера Києва Віталія Кличка, де йдеться про те, що його підопічні з КП «Київреклама» діють як рекетири, які не знають рекламного законодавства. Вони демонтували вночі вивіску «Аптека» без пояснень. При цьому відповідно до Закону «Про рекламу» і нових правил розміщення рекламних засобів, вивіски такого типу не є рекламою. Тобто, демонтувати її не було підстав.

АДЕКВАТНІ ТАРИФИ — НАЙКРАЩИЙ РЕГУЛЯТОР

Олександр Пліва каже, що регулювати кількість реклами можна було в інший спосіб. Приміром, переглянути тариф на її розміщення на об’єктах державної та комунальної власності. Ця тимчасова плата за розміщення реклами не змінювалася з 2013 року.

«А це найкращий економічний регулятор. Якби хотіли змінити кількість реклами без втручання в ринок, то просто підвищили б тарифи, — продовжує експерт. — Про кількість демонтованого київська влада звітує останніх років десять. Якщо брати за критерій роботи кількість демонтажу, то нічого не змінилося. Крім того, в Києві діє «Порядок розміщення реклами», ухвалений за Черновецького з порушеннями, без повноважень київської міської влади, але його досі не змінили».

«Після того, як правила набули чинності, найменші рекламні конструкції стали нелегальними. Крім того, ринок монополізується. Найбільша мета цієї реформи — вплив на ринок напередодні виборів. Буде потреба в розміщенні реклами, а з великими та залежними гравцями домовлятися простіше, — переконаний Олександр Пліва. — Щоб зробити місто кращим, маємо створити прості та прозорі умови, яких усі дотримуватимуться. Регулювати кількість реклами треба не заборонами, а необхідністю платити за використання комунальної власності та власності міського середовища. Місто хоче зробити по-іншому. Бо навчилося заробляти на тому, що хтось не виконує умови».