П’ять образотворчих «перлів» у NAMU

Зазвичай улітку в музеях України стоїть не черга, а тиша. Проте Національний художній музей України, який після ребрендингу все більше стає впізнаваний як NAMU, вирішив кинути виклик цій «традиції».

24 липня відбулася урочиста передача п’яти творів одеських та львівських концептуалістів із колекції Станіслава Сілантьєва і була представлена тимчасова експозиція.

NAMU давно знаний тим, що має найбільш репрезентативне зібрання українського мистецтва у світі, тож поповнення фондів музею — це один із найважливіших пріоритетів. Купувати твори самостійно музей часто не в змозі, тож співпраця з художниками, колекціонерами й меценатами, які розуміють важливість того, щоб знакові твори нашого мистецтва залишались в головному художньому музеї країни, важко переоцінити. Завдяки Станіславу Сілантьєву, колекціонеру, науковцю, в колекції з’являться п’ять нових робіт — хрестоматійних творів художників-концептуалістів Одеси та Львова: «Сибір» (1992 р.) Станіслава Подліпського,  «Искуственность требует жертв» (1997 р.) Дмитра Дульфана, «Тисячоліття живопису» (1995 р.) Юрія Соколова, «Космічні офорти» Ігора Подольчака, що були представлені Мартою Кузьмою на бієнале в Сан-Паулу 1994 року та роботу Галини Жегульської, експонентки відомої міжнародної виставки «Мистецтво біля 1990 року».

СТАС ПОДЛІПСЬКИЙ. «СИБІР». 1992 РІК

Нагадаємо, Станіслав Сілантьєв знаний, як дослідник мистецтва Львова радянського періоду, коли за часів індустріальних трансформацій студія художника стала повноцінною майстернею, а живописці, скульптори, архітектори й поети по суті перетворились на творчих робітників, а ще як член кураторського об’єднання Перший пролетарський заповідник ім. Жана Жореса він у співпраці з Галиною Хорунжею 2017 року представляв у NAMU проєкт «Львів: СОЮЗники» — історію нової технократичної епохи, що впливала і на суспільно-культурні відносини в місті. Про такий Львів за часів Незалежності усі швидко постаралися забути. Але творчість митців, які попри тиск радянщини і намагання перетворити їх на робочий механізм, проводили унікальні візуальні експерименти, заслуговує на увагу.

ІЛЛЯ ПОДОЛЬЧАК. «ПОГЛЯД СКРІЗЬ». 1991 РІК

— Дарунок Станіслава Сілантьєва ліквідує «білу пляму» в зібранні — відсутність робіт одеських та львівських концептуалістів, а також творів знакових постатей львівського мистецького осередку, зокрема відомої представниці кола Аксініна Галини Жегульської, — пояснює завідувачка відділу мистецтва ХХ—ХХІ століття, Оксана БАРШИНОВА, чому ці твори особливо важливі для збірки Музею. — Наприклад, офорт Ігоря Подольчака суттєво доповнить збірку робіт художника в NAMU, а також увійде до вже наявної в музеї документації відомої акції «Фонду Мазоха» — «Мистецтво в космосі» (1993), де брав участь відбиток цього офорту. Ранній зразок комп’ютерної графіки у виконанні Дмитра Дульфана — «Искусственность требует жертв» — стане ще одним медіа художника, крім живопису й фотографії, вже представлених у музейній колекції.

ЮРІЙ ЩЕРБАТЕНКО. «ДІВЧАТА». 1968 РІК

До речі, Станіслав Сілантьєв не вперше передає твори до NAMU. Він переконаний, що і решта творів з його колекції, які можна буде побачити на виставці, високого музейного рівня.

Окрім переданих Музею творів у малій виставковій залі (в клітинку) експонуватимуться й інші твори з колекції Станіслава Сілантьєва, зокрема: «Пізня вечеря» Юрія Щербатенка (1970 р.), «Людина у відкритому космосі» Вадима Богданова, (1968—1972 рр.), «Оплакування» Івана Франка, (1974 р.), «Сон диригента» Леоніда Войцехова (1991 р.). Експозиція триватиме лише 10 днів (до 4 серпня), а тому шанувальникам мистецтва слід  поквапитись...