«Павутина» для корупціонерів

Ініціативу запропонувала цього тижня команда інтернет-видання «Наші гроші». За першу добу на заклик відгукнулося декілька десятків журналістів із різних регіонів України. «Хочемо зібрати в одній точці потік інформації про корупцію у публічних фінансах, про крадіжки грошей. Такі форми організації досить популярні у світі, вони є, наприклад, у Франції і Румунії, — ділиться головний редактор видання «Наші гроші» Олексій Шалайський. — До нас періодично звертаються різні журналісти із проханнями про допомогу. Інколи розпитують про складні нюанси, а інколи питають банальні речі. Тому наша команда зрозуміла: треба, щоб спеціальні люди системно допомагали іншим журналістам. Ініціатива має такий навчальний момент».

Також, якщо розслідувальники з усієї України об’єднаються, це зробить їхню роботу значно ефективнішою. Одна й та сама фірма часто проводить корупційні оборудки у різних регіонах. Олексій Шалайський згадує компанію, що провадила злочинні схеми у Сумах, а за півроку до того — у Токмаку Запорізької області. Якби журналісти із Запоріжжя і Сум поєднали зусилля, вони змогли б провести спільне ґрунтовніше розслідування.

У мережі ніхто нікому не платитиме, але кожен її учасник отримає «бонуси» у роботі. «Регіональні журналісти матимуть низку переваг. По-перше, можна отримати цікаву тему. По-друге, коли журналіст зробить розслідування, воно не потоне у «болоті» регіону, ми спробуємо розкрутити його на київському рівні у медіа і через залучення правоохоронців, депутатів, активістів притягнути винних до відповідальності. Також ми допоможемо з доступом до реєстрів інших країн, де це можливо. І важливо, що під час підготовки тексту хтось зможе його оцінити, перевірити факти, стилістику. Бо журналістам-розслідувальникам із регіонів реально немає з ким проаналізувати матеріал, — пояснює Олексій Шалайський. — Ми ж у «Наших грошах» зможемо опублікувати серію розслідувань з низки регіонів України. Нам цікаві й прості речі — за скільки купують вугілля для шкіл України, і чому ціни на нього різні, і такі питання, як приватизація аеропортів».

Організатори мережі хочуть зробити майже півсотні уроків, як ефективно працювати у різних базах даних. Створюватимуть їх відповідно до запитів журналістів. Наприклад, людина хоче дізнатися, кому належить земельна ділянка, і звертається до мережі. Згодом організатори проекту готують урок, на яких ресурсах і як треба шукати таку інформацію. Потім цією схемою зможуть скористатися інші розслідувальники.

Ще одне заохочення для журналістів із регіонів — їхні тексти може надрукувати всеукраїнське видання. Центральні ЗМІ зацікавлені у хороших розслідуваннях із областей, але не завжди мають час на перевірку наведених у матеріалах фактів. Організатори мережі можуть зробити це і порекомендувати певну роботу всеукраїнському виданню.

На першому етапі ініціатори хочуть залучати до мережі людей, які вже робили розслідування, або готують такі матеріали зараз. Прагнуть, щоб до структури зверталися люди з конкретними запитами, щоб мережа була потрібна її членам. «Але якщо студент журфаку напише, що хоче копирсатися у різних даних, його цікавлять розслідування — хай долучається, чому ні? — додає Олексій Шалайський. — Коли порівнюєш одну річ у різних регіонах, обов’язково знайдеш декілька областей, де є якісь схожі корупційні схеми. Раніше такі порівняння було важко робити, хоча ми знаємо багато журналістів. Хочемо, щоб за півроку наша мережа дійшла до найменших міст. Адже, хороші розслідувальники є і у невеликих містах, як, наприклад, Костянтинівка. Я б назвав наш проект «масонською ложею», яка не буде дуже піаритися, але члени якої допомагатимуть одне одному».