Завжди був націоналістом, пишаюсь цим. Негативних підтекстів цьому означенню надають неграмотні люди, плутають його із шовінізмом. Націоналізм – це любов до Батьківщини, а шовінізм передбачає ненависть до інших націй.
Роман Іваничук, український письменник, патріарх української історичної романістики, громадський діяч

В’ється барвінок хрещатий

Рослина розпускається рано навесні, але мало хто згадує про неї серед яскравих перших квітів
21 травня, 2020 - 16:16

З давніх давен цій весняній рослині наші предки приписували особливу життєствердну силу. Може, тому, що листя барвінку відрізняється якоюсь особливою міцністю і живучістю, вони виглядає свіжим навіть під снігом. Люди визнали його символом життєвої стійкості й перенесли його з лісу у свої сади і парки. А ще вони цінують рослину як символ пам’яті і любові до тих, хто вже не з ними, і нерідко садять на кладовищах.

Згідно з даними різних ботанічних сайтів, у природі існує п’ять видів барвінку, які походять з Європи, Північної Африки, Малої Азії. Два з них — барвінок великий і барвінок малий — особливо популярні в Україні декоративні рослини. А от у США й Австралії вони вважаються звичайними бур’янами, — розповідає біологиня Марія САВЧУК.

БАРВІНОК СУПРОВОДЖУВАВ НАШИХ ПРАЩУРІВ ВІД КОЛИСКИ ДО МОГИЛИ

Назва цієї улюбленої українцями квітки, хоч як ми до неї звикли, все ж запозичена, тільки дуже давно. У німецькій мові рослина зветься бервінкель — «ведмежий куток». Німецька назва, своєю чергою, походить з латинської мови. Латинська назва vinca — від pervinca, пов’язаного з дієсловом pervincire, vincire, що значить «оплітати», «обвивати», «обв’язувати. Є також версія, що в українську мову слово «барвінок» прийшло через посередництво польської (первінка — барвінок — барвінок).

За легендою з життя квітів, барвінок поскаржився на свою долю покровительці рослин богині Флорі: мовляв, цвіте він одночасно з фіалкою, але поряд з тією на нього не звертають уваги. Флора погодилася і подарувала барвінку квіти більші, а життя довше, ніж у фіалки.

Барвінок здавна був дуже важливою рослиною для українців. Він супроводжував наших пращурів протягом усього життя . У барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими й вродливими. Барвінком прикрашали коси дівчата, його вплітали у шлюбні вінки, садили на могилах. Він ріс біля криниці і, здавалося, був завжди до послуг людині: «народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим, нареченим — до весільних свічок, щоб любов була нев’янучою, до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця — як символ вічного буття». Напередодні весілля відбувався справжній барвінковий ритуал — його збирали, співаючи традиційні обрядові пісні ладканки («До барвінку», «До вінка», «Війся, барвінку»)

За народними уявленнями барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев’януче кохання, нестаріюче життя, пам’ять, — тлумачать етнографи.

ОДИН ІЗ СИМВОЛІВ КУЛЬТУРИ БАГАТЬОХ НАРОДІВ

Усіма цими магічним властивостями барвінок завдячує своій справжній життєдайній силі: він живе, допоки є хоча б крапля води, а лишень увіткнеш його в землю — прийметься і вкоріниться.

Зв’язок цієї скромної квітки з культурою багатьох народів давній. Спершу римляни, які плели з барвінку гірлянди і вінки своїм полеглим, розповсюдили рослину завойованими територіями. А далі у багатьох народів він набув символічного значення і навіть змінився на протилежний — не як символ смерті чи магії, а кохання і вічності.

В астрологічній ботаніці (так, була й така, її розробив у ХVІІ столітті англієць Ніколас Калпепер) вважалося, якщо закохані з’їдять разом барвінок, то обручаться навіки.

В Англії та Німеччині вінки з барвінку використовували під час гаданняна одруження і шлюбних церемоній. Давні кельти наділяли барвінок здатністю захищати і називали його «чаклунською фіалкою».

Подібне ставлення до рослини було і в Україні. Під час весняних свят і літніх ігор на Івана Купала дівчата прикрашали себе вінками з барвінку. У багатьох місцевостях і зараз листя барвінку кладуть на коровай і прикрашають ним приміщення, де відбувається весілля.

А ще у літературі є згадки, що в середньовічних судах за допомогою вінків з барвінку перевіряли навіть зв’язок людини з дияволом. І використовували це як вагомий доказ провини.

Багато хто вважає, що своїй популярності наприкінці ХVІІІ століття барвінок завдячує французькому філософу-просвітнику Жан-Жаку Руссо, який згадав скромну рослину у своєму популярному на ті часи автобіографічному творі «Сповідь». Люди хотіли побачити цю квітку і розшукували її в ботанічних садах і парках. Як згодом його роман «Юлія, або нова Елоїза» став причиною моди у ХІХ столітті на швейцарські краєвиди. До слова, серед видів діяльності, якою займався Руссо, значиться і ботаніка. Кажуть, біля пам’ятника Руссо в Швейцарії й досі росте барвінок.

БАРВІНОК ВІДДАВНА ВИКОРИСТОВУЮТЬ У МЕДИЦИНІ І ДИЗАЙНІ

Барвінок використовують у медицині з давніх часів, про його лікувальні властивості писали ще античні автори Плиній Старший і Діоскорид. Барвінок входить до лікарських засобів у медицині Китаю і Кавказу для лікування гіпертонії, очищення крові і гоєння ран.

Його використовують і в народній, і в науковій медицині, і в гомеопатії. Але не забувайте, що рослина отруйна, ставитися до неї потрібно вкрай обережно, отож самому краще не експериментувати з таким лікуванням.

Ви не могли не звернути увагу на ще одну властивість барвінку — він дуже декоративний. Цю особливість рослини охоче використовують ландшафтні дизайнери, оформлюючи ділянки парків і садів. Барвінком також обсаджують кринички, пагорби і клумби.

Окрім того, барвінком можна прикрасити й балкон. Якщо його висадити на балконі так, щоб пагони могли розростатися вниз, то він може сягнути довжини кількох метрів, хоча в звичайному ґрунті у природних умовах виростає лише приблизно тридцять сантиметрів.

Людмила СТУПЧУК. Фото автора та з відкритих джерел
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ