В’ється барвінок хрещатий

З давніх давен цій весняній рослині наші предки приписували особливу життєствердну силу. Може, тому, що листя барвінку відрізняється якоюсь особливою міцністю і живучістю, вони виглядає свіжим навіть під снігом. Люди визнали його символом життєвої стійкості й перенесли його з лісу у свої сади і парки. А ще вони цінують рослину як символ пам’яті і любові до тих, хто вже не з ними, і нерідко садять на кладовищах.

Згідно з даними різних ботанічних сайтів, у природі існує п’ять видів барвінку, які походять з Європи, Північної Африки, Малої Азії. Два з них — барвінок великий і барвінок малий — особливо популярні в Україні декоративні рослини. А от у США й Австралії вони вважаються звичайними бур’янами, — розповідає біологиня Марія САВЧУК.

БАРВІНОК СУПРОВОДЖУВАВ НАШИХ ПРАЩУРІВ ВІД КОЛИСКИ ДО МОГИЛИ

Назва цієї улюбленої українцями квітки, хоч як ми до неї звикли, все ж запозичена, тільки дуже давно. У німецькій мові рослина зветься бервінкель — «ведмежий куток». Німецька назва, своєю чергою, походить з латинської мови. Латинська назва vinca — від pervinca, пов’язаного з дієсловом pervincire, vincire, що значить «оплітати», «обвивати», «обв’язувати. Є також версія, що в українську мову слово «барвінок» прийшло через посередництво польської (первінка — барвінок — барвінок).

За легендою з життя квітів, барвінок поскаржився на свою долю покровительці рослин богині Флорі: мовляв, цвіте він одночасно з фіалкою, але поряд з тією на нього не звертають уваги. Флора погодилася і подарувала барвінку квіти більші, а життя довше, ніж у фіалки.

Барвінок здавна був дуже важливою рослиною для українців. Він супроводжував наших пращурів протягом усього життя . У барвінку купали немовлят, щоб росли здоровими й вродливими. Барвінком прикрашали коси дівчата, його вплітали у шлюбні вінки, садили на могилах. Він ріс біля криниці і, здавалося, був завжди до послуг людині: «народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим, нареченим — до весільних свічок, щоб любов була нев’янучою, до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця — як символ вічного буття». Напередодні весілля відбувався справжній барвінковий ритуал — його збирали, співаючи традиційні обрядові пісні ладканки («До барвінку», «До вінка», «Війся, барвінку»)

За народними уявленнями барвінок символізує трійцю: дитинство, зрілий вік, старість; батька, матір, дитя; весну, літо, осінь; вічне нев’януче кохання, нестаріюче життя, пам’ять, — тлумачать етнографи.

ОДИН ІЗ СИМВОЛІВ КУЛЬТУРИ БАГАТЬОХ НАРОДІВ

Усіма цими магічним властивостями барвінок завдячує своій справжній життєдайній силі: він живе, допоки є хоча б крапля води, а лишень увіткнеш його в землю — прийметься і вкоріниться.

Зв’язок цієї скромної квітки з культурою багатьох народів давній. Спершу римляни, які плели з барвінку гірлянди і вінки своїм полеглим, розповсюдили рослину завойованими територіями. А далі у багатьох народів він набув символічного значення і навіть змінився на протилежний — не як символ смерті чи магії, а кохання і вічності.

В астрологічній ботаніці (так, була й така, її розробив у ХVІІ столітті англієць Ніколас Калпепер) вважалося, якщо закохані з’їдять разом барвінок, то обручаться навіки.

В Англії та Німеччині вінки з барвінку використовували під час гаданняна одруження і шлюбних церемоній. Давні кельти наділяли барвінок здатністю захищати і називали його «чаклунською фіалкою».

Подібне ставлення до рослини було і в Україні. Під час весняних свят і літніх ігор на Івана Купала дівчата прикрашали себе вінками з барвінку. У багатьох місцевостях і зараз листя барвінку кладуть на коровай і прикрашають ним приміщення, де відбувається весілля.

А ще у літературі є згадки, що в середньовічних судах за допомогою вінків з барвінку перевіряли навіть зв’язок людини з дияволом. І використовували це як вагомий доказ провини.

Багато хто вважає, що своїй популярності наприкінці ХVІІІ століття барвінок завдячує французькому філософу-просвітнику Жан-Жаку Руссо, який згадав скромну рослину у своєму популярному на ті часи автобіографічному творі «Сповідь». Люди хотіли побачити цю квітку і розшукували її в ботанічних садах і парках. Як згодом його роман «Юлія, або нова Елоїза» став причиною моди у ХІХ столітті на швейцарські краєвиди. До слова, серед видів діяльності, якою займався Руссо, значиться і ботаніка. Кажуть, біля пам’ятника Руссо в Швейцарії й досі росте барвінок.

БАРВІНОК ВІДДАВНА ВИКОРИСТОВУЮТЬ У МЕДИЦИНІ І ДИЗАЙНІ

Барвінок використовують у медицині з давніх часів, про його лікувальні властивості писали ще античні автори Плиній Старший і Діоскорид. Барвінок входить до лікарських засобів у медицині Китаю і Кавказу для лікування гіпертонії, очищення крові і гоєння ран.

Його використовують і в народній, і в науковій медицині, і в гомеопатії. Але не забувайте, що рослина отруйна, ставитися до неї потрібно вкрай обережно, отож самому краще не експериментувати з таким лікуванням.

Ви не могли не звернути увагу на ще одну властивість барвінку — він дуже декоративний. Цю особливість рослини охоче використовують ландшафтні дизайнери, оформлюючи ділянки парків і садів. Барвінком також обсаджують кринички, пагорби і клумби.

Окрім того, барвінком можна прикрасити й балкон. Якщо його висадити на балконі так, щоб пагони могли розростатися вниз, то він може сягнути довжини кількох метрів, хоча в звичайному ґрунті у природних умовах виростає лише приблизно тридцять сантиметрів.