Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Безпрецедентна відкритість як стандарт безпеки

28 вересня, 00:00
Одним з основних елементів безпеки будь-якої держави є бюджет Збройних сил. Згідно з проектом головного кошторису держави на наступний рік, фінансування української армії, як і раніше, шкутильгає. Хоч, порівняно з нинішнім роком, більш упевнено. У 2003-му військові можуть розраховувати на 2 мільярди 945 мільйонів 225 тисяч 400 гривень за загальним фондом (що на 15,3% більше, ніж у 2002-му). І якщо вдасться владнати проблему з боргами «Нафтогазу України» перед Міністерством оборони, на 987 мільйонів 200 тисяч гривень — за спеціальним. 75,6% загального бюджету армії (прикордонні війська йдуть у документі окремими статтями) планують направити на оплату праці військовослужбовців. Ще 7,36% — на оплату комунальних послуг. Витрати на виконання програми реформування і розвитку ВР збільшено порівняно з поточним роком на 69,5% і прогнозуються у розмірі 431, 604 млн. гривень. Але левова частка — 371, 604 млн. цієї суми — йде за спецфондом, з яким, за зізнанням армійського керівництва, часто виникають проблеми. Ще складніше з військовою технікою. За загальним фондом бюджету-03 на закупівлю озброєння Міністерству оборони виділено... всього 5 млн. гривень (79 млн. — за спеціальним). Будівництво і капітальний ремонт військових об’єктів держава хоче провести за 9 млн. 400 тис. грн. Оновлення технічного парку коштуватиме загальному фонду бюджету-03 одинадцять мільйонів гривень (армії і тут запропоновано розраховувати на себе — за спецфондом виділено 63, 207 млн. грн.). Так само, як і в прикладних розробках у галузі військової оборони держави (загальний фонд — 15 мільйонів, спеціальний — 83 мільйони 100 тисяч гривень). Симптоматично, що один мільйон триста тисяч гривень військовим запропоновано «запасти» для ліквідації наслідків своєї діяльності

Учора в стінах Верховної Ради України розпочала роботу міжнародна конференція «Парламентський контроль у сфері безпеки та оборони». Серед найважливіших питань, що обговорюються, — проблема контролю з боку представницьких органів влади за діяльністю збройних сил, боротьба з тероризмом як глобальною загрозою, проблема відмивання брудних грошей, боротьба з корупцією. Звичайно, у світлі обвинувачень, що з’явилися останніми днями на адресу нашої держави щодо постачання радарних систем в Ірак, учасники обговорень не могли не порушити й цю проблему. Заступник голови Верховної Ради Олександр Зінченко у своєму виступі заявив, що в Україні за роки незалежності в основному сформована правова база, яка визначає права й повноваження державних інститутів у здійсненні контролю над збройними силами. Парламент, сказав Олександр Зінченко, не здійснює безпосереднього управління армією, однак «має у своєму розпорядженні досить широкий і відносно самодостатній арсенал механізмів впливу», серед яких найбільш вагомий — розгляд і затвердження військового бюджету, затвердження чисельності Збройних cил, прийняття рішень про війну й мир. Віце-спікер зазначив, що парламентарії «поки що не повністю використовують потенційні можливості щодо контролю над силовими структурами». На його думку, для того, щоб система цивільного контролю над збройними силами відповідала стандартам цивілізованих держав, необхідно більше залучати для її потреб цивільних експертів, компетентних у військових питаннях, а також пресу та академічні інститути.

Напевно, найбільший інтерес представників преси з учасників конференції викликав Секретар РНБОУ Євген Марчук. І це не дивно — від нього журналісти, а також присутні іноземні гості сподівалися почути новий нюанс у офіційному погляді з так званого питання про «Кольчуги».

«Україна забезпечить безпрецедентну відвертість під час розслідування інформації про незаконний продаж радарних установок «Кольчуга» в Ірак, що нібито мав місце», — заявив Євген Марчук. За його словами, українська держава навіть готова надати американським експертам ряд тактико-технічних характеристик цих систем. Секретар РНБО України ще раз підтвердив: Україна не продавала «Кольчуги» в Ірак, сказавши при цьому, що керівники країни вже відповідали на подібні обвинувачення навесні цього року. Євген Марчук також нагадав, що у зв’язку з обвинуваченнями, що прозвучали на адресу України, керівництво країни звернулося з пропозицією до Ради Безпеки ООН і до США про проведення перевірки дотримання санкцій ООН щодо Іраку. «Ми запропонували безпосередньо США перевірити не лише саму процедуру продажу «Кольчуг», а й узяти участь у перевірці самих систем, що перебувають в Україні», — сказав він. При цьому, щоправда, секретар РНБОУ уточнив: необхідні для проведення розслідування характеристики «Кольчуг» будуть надані експертам, однак повністю викладати все ноу-хау щодо цієї зброї Україна не буде. Як відомо, радарні комплекси «Кольчуга» можуть виявляти навіть літаки-«невидимки», при цьому самі вони залишаються непомітними з повітря.

Євген Марчук повідомив, що загалом вироблено декілька десятків «Кольчуг», і зараз вони є не лише в Україні, а й у Росії, Білорусі, Азербайджані. «За радянських часів декілька одиниць було і в Східній Німеччині», — зазначив він. Секретар РНБОУ також заявив, що перевіряючим буде названа країна, якій Україна продавала «Кольчуги», а також фірма- посередник.

Відвертість і прозорість — це саме те, на чому насамперед наполягали представники Держдепартаменту США, висуваючи обвинувачення проти України. У заявах офіційного представника Держдепартаменту США Річарда Баучера, посла США в Україні Карлоса Паскуаля, заступника глави місії США в Україні Марії Йованович підкреслювалося при цьому, що для Сполучених Штатів є важливим не сам факт передання або непередання комплексу «Кольчуга» Іраку, а факт того, що така принципова можливість обговорювалася українським керівництвом. Це змушує передбачити, що позиція США буде жорсткою. Питання, чи мають Сполучені Штати у своєму розпорядженні які-небудь докази факту спроби порушення Україною режиму санкцій проти Іраку, залишається відкритим: посол Паскуаль не підтвердив, що подібні відомості є (звичайно, крім того, що фрагмент «плівок Мельниченка» визнано автентичним). Приклади, що вже стали історичними, підтверджують, що Вашингтон дуже рідко змінює прийняте одного разу рішення під впливом якихось чинників — незалежно від того, яка саме адміністрація перебуває при владі, про що конкретно йдеться, яким буде можливий результат акції. В цьому випадку важлива саме акція: іракське питання допомагає утримувати популярність президента Буша, Сполучені Штати здатні розпочати операцію проти режиму Саддама самостійно (далеко не всі європейські союзники США готові її підтримати), при цьому не обов’язково чекаючи схвалення Радою Безпеки ООН. Саме тому можна передбачити, що висновки експертів ООН, яких запросила Україна, можуть і не стати вирішальним аргументом на користь нашої країни. Від української еліти буде потрібен комплекс зусиль для відновлення довіри у відносинах із США.

Проте учора ввечері Рада Безпеки ООН розпочала консультації з проблеми «Кольчуг», дата можливого приїзду в Україну для вивчення питання американськими інспекторами, як повідомляється, зараз у стадії визначення. Глава Комітету РБ ООН із санкцій щодо Іраку Оле Пітер Колбе запевнив главу МЗС України Анатолія Зленка, що комітет працюватиме на основі об’єктивності й неупередженості.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати