Життя справді складне, і єдиний у нього підручник — досвід.
Григір Тютюнник, український письменник-прозаїк

Перші жертви спецоперації

Штурм Адміністрації Президента в неділю інкримінують п’ятьом хлопцям, що випадково опинилися не в той час і не в тому місці... Їм загрожує позбавлення волі строком від 5 до 8 років...
4 грудня, 2013 - 09:18
НЕДІЛЯ. ВЕЧІР. БАНКОВА... / ФОТО РЕЙТЕР

23-річний Микола Лазаревський, вчиться на архітектора-дизайнера. Юрій Болотов — екс-директор «Океану Ельзи», батько двох дітей. 32-річний Олександр Остащенко — інженер, батько маленької донечки. 31-річний Сергій Нужненко з міста Кіровограда. Валерій Гарагуц — відомий дніпропетровський журналіст і громадський діяч, засновник дніпропетровської газети «ЛИЦА». Між собою ці люди не знайомі. Але є дещо, що їх об’єднує. Кожен із них 1 грудня прийшов на Майдан, випадково потрапив на Банківську — в епіцентр сутички між «Беркутом» і радикально налаштованими протестувальниками, — і нині всі вони перебувають в лікарні та під арештом. Їм інкримінують статтю 294 Кримінального кодексу України, частину першу  — «Масові заворушення». Сьогодні у Шевченківському райсуді (вул. Смирнова-Ласточкіна,10) відбувся суд, на якому визначили запобіжні заходи для затриманих. Загалом, за словами адвокатів затриманих, їм хотіли інкримінувати саме організацію масових заворушень. Але згодом вирішили  — що  вони все-таки учасники. В Інтернеті є відео, де чітко видно, як «Беркут» нещадно б’є Олександра Остащенка, і є відео, де б’ють Миколу Лазаревського, а вони не чинять спротиву.

«Я ХОТІЛА ДО НЬОГО ДОТОРКНУТИСЯ, АЛЕ ЙОГО ВІДРАЗУ ВІД МЕНЕ ВІДШТОВХНУЛИ І ПОВЕЛИ»

Напередодні суду ми приїхали у Міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги, де у відділі токсикології утримують всю п’ятірку затриманих. У темних брудних коридорах немає навіть стільців. Родичі і друзі потерпілих ходять порожніми коридорами, стоять, обпершись на облущені стіни, чи сидять просто на підлозі. Дехто з них тут уже цілу добу — не спав, не їв. За цей час жодному з них не дозволили побачитись чи поговорити із затриманими рідними. В коридорі тихо. Біля металевих дверей, що ведуть у спецпалату, яку родичі встигли охрестити «лікарняною тюрмою», стоять двоє правоохоронців. Ще кілька — всередині, за дверима. Певне, чатують, щоб жорстоко побиті люди, з поламаними руками, забитими головами  раптово не втекли. Питають, хто ми і чому прийшли. Через кілька хвилин у коридор підтягується ще один правоохоронець із гумовим кийком на поясі. За металевими дверима працюють слідчі та адвокати, працюють багато годин поспіль. У кожного, хто стоїть в коридорі, своя історія про те, як вони шукали свого чоловіка, хлопця, сина... Як обдзвонювали лікарні та райвідділи, всіх знайомих і друзів, як переглядали десятки відео в Інтернеті з надією побачити, що сталося з хлопцями і куди вони зникли, як верталися на Банкову — шукали, питали, плакали. Зв’язок з потерпілими перервався о 16.00. Подзвонити рідним вони змогли аж після 22.00. Весь цей час було невідомо, де вони і що з ними.

ЯНА СТЕПАНОВА — НАРЕЧЕНА 23-РІЧНОГО МИКОЛИ ЛАЗАРЕВСЬКОГО, ЯКИЙ БУВ ЖОРСТОКО ПОБИТИЙ «БЕРКУТОМ» ЦІЄЇ НЕДІЛІ НА БАНКОВІЙ. ДІВЧИНА ПЛАЧЕ, РОЗПОВІДАЮЧИ, ЩО ЙОМУ ІНКРИМІНУЮТЬ ОРГАНІЗАЦІЮ МАСОВИХ ЗАВОРУШЕНЬ, ТА ПОКАЗУЄ ВІДЕО, НА ЯКОМУ ВИДНО, ЯК ХЛОПЦЯ НЕЩАДНО ЛУПЦЮЮТЬ БІЙЦІ

«Саша мені подзвонив о 22.11 вже з лікарні, з чужого мобільного. Весь цей час із ним був відсутній зв’язок. Сказав буквально кілька слів, бо не міг довше говорити. Я одразу знайшла номер лікарні, і мені підтвердили, що він справді тут. Потім Саша мені подзвонив о 5.52 ранку з телефона адвоката. До цього ніхто мені нічого не повідомляв. Я ледь не збожеволіла. Мене до нього не пускають, дзвонити заборонено. Я написала записку, але її теж повернули мені, бо заборонено», — розповідає Марина Остащенко, дружина затриманого Олександра Остащенка. Жінка змогла побачити чоловіка лише раз, і то випадково, — коли його вели на процедури. Він був у наручниках і в оточенні конвою. Підійти до нього не дозволили. У Сашка струс мозку, зламано два пальці на руці, гематоми, ушкоджена грудна клітка... «Я хотіла до нього доторкнутися, але його відразу від мене відштовхнули і повели», — говорить Марина.

Тут же, поруч із Мариною, стоїть Олег Карін — друг Сашка, з яким вони разом були на Банковій. Однак Олегові вдалося втекти від «Беркуту», а от Сашкові... «Ми зустрілися на Майдані і пішли на Банкову. Гуляти. Людей було сила-силенна. Ми не брали участі ні в чому, тільки дивилися. Бачили, як організована група людей з кийками запасається камінням: одні виламують його з бруківки, інші підбігають і беруть, а треті кидають і закликають інших людей робити так само. Ми стояли осторонь. Потім зі сторони «Беркуту» полетіли шумові гранати, вибухові пакети та пішов сльозогінний газ. Кілька разів ми з Сашком «піймали» газ, що аж плакали. Там був скверик невеликий і ми туди сховалися — з нього все видно, але газ не доходить і ми на безпечній відстані. Ми не були у зоні небезпеки і не були на барикадах. Ми були десь в метрах 80-100 від «Беркуту». Море було провокаторів у масках, вони скупчувалися і заохочували людей нападати на «Беркут» і міліцію. Потім почалися ці вибухи, і натовп порідів. І тут «Беркут» починає штурм, весь натовп починає бігти, і я бачу, що Сашу відтісняють, він лишається у скверику. В 16.52 він мене набирає і каже, що стоїть у скверику і дивиться в спину «Беркуту». «Нас не чіпають», — говорить він мені. Після того зв’язок із Сашком зник. Я ходив у цей скверик, але Саші там вже не було. Я пішов до помічника Порошенка і сказав, що тут людина пропала, дав усі дані, вони обіцяли допомогти. Я пішов до «Беркуту», вийшов якийсь полковник і сказав: «У нас взагалі немає цивільних людей». Я ходив туди-сюди, спілкувався зі всіма. Ще раз підходив до спецпідрозділу, питав, чи не затримували тут цивільних. Пішов у Печерський райвідділ на Московській, 30. Вони відповіли, що з Майдану в них нікого взагалі не було...», — розповідає Олег.

МАРИНА ОСТАЩЕНКО — ДРУЖИНА ОДНОГО ІЗ ЗАТРИМАНИХ ТА ПОБИТИХ БІЙЦЯМИ ХЛОПЦІВ ОЛЕКСАНДРА ОСТАЩЕНКА — РОЗПОВІДАЄ, ЩО З ЧАСУ, КОЛИ ВОСТАННЄ ГОВОРИЛА З ЧОЛОВІКОМ В НЕДІЛЮ, І ДО СУДУ НЕ МАЛА МОЖЛИВОСТІ ПОГОВОРИТИ З НИМ. НЕ ДОЗВОЛИЛИ ЇЙ НАВІТЬ ПЕРЕДАТИ КОРОТКУ ЗАПИСКУ  ЧОЛОВІКОВІ...

Потерпілих доставили у лікарню в 20.20 — так записано у реєстратурі. До того вони кілька годин пролежали донизу обличчям на асфальті. «Цікаво, що слідчі хотіли цю часову відстань скоротити, але адвокати зафіксували все раніше», — додає Олег.

«КОЛИ МИ СЮДИ ПРИЙШЛИ, ПЕРЕД НАМИ ЗАЧИНИЛИ ДВЕРІ Й НІЧОГО НЕ СКАЗАЛИ»

«Я пішла на роботу, а Коля пішов на Майдан. Ми домовилися зустрітися після 16.00. Я подзвонила йому ще раз, коли почула, що на Банковій заворушення. Він був там, сказав, що просто дивиться. Потім сказав, що вони вже звідти пішли, бо почалися якісь жорсткі заворушення. Останній раз я з ним говорила о 16.25. Після того я вийшла на Майдан, дзвонила йому весь час, але він просто не брав слухавку. Я подумала, що, може, він загубив телефон. Тоді я почала обдзвонювати всіх знайомих, але безрезультатно. Мама моя в цей час обдзвонювала всі райвідділи, лікарні, але інформації не було. Колин брат із друзями ходили ще ввечері на Банкову шукати його, ходили до «Беркуту», але там нічого не знали. І десь о 22 годині він зателефонував і сказав, що в лікарні.  Ми відразу приїхали сюди, — розповідає Яна Степанова, наречена 23-річного Миколи Лазаревського, одного із побитих і затриманих на Банковій в неділю.  — Коли ми сюди прийшли, перед нами зачинили двері і нічого не сказали. Потім лікар повідомив,  що в Колі струс мозку, може, поламані ребра, але ще точно нічого не відомо».

«А ПОТІМ «БЕРКУТ» ІЗ НИМИ ФОТОГРАФУВАВСЯ, ЯК МИСЛИВЦІ З ТВАРИНАМИ. СТАВИЛИ НА НИХ НОГИ, ПОЗУВАЛИ...»

Згодом в лікарню приїхали адвокати, але їх не пускали до потерпілих, хоча ще з 20.20 там вже працювали слідчі. Ще до появи адвокатів, люди в цивільному взяли понятими бездомних людей. «Ми записали на відео одного з цих понятих, де він за п’ять гривень розповідає, що не знає, під чим підписався», — говорить Олег. Родичі розповідають, що адвокатів почали пускали лише о 4-й годині ранку.

ОДИН З ПОСТРАЖДАЛИХ

«Нашого адвоката штовхнули від дверей. Почали зачиняти двері, адвокат встиг поставити ногу — і двері зачинили разом із нею, прищемили її. Приїхав депутат від ВО «Свобода» Ігор Янків, його теж не пускали, і він півтори години теж стояв під дверима», — говорить Яна.

Весь цей час родичі передивлялися в Інтернеті відео. І зрештою побачили те, на якому «Беркут» жорстоко б’є їхніх рідних. «Ми випадково знайшли в Інтернеті відео, де видно, як Сашка б’ють, і навіть видно обличчя цього спецназівця. Потім знайшли ще одне відео, де видно, як біжить «Беркут», а Саша піднімає руки і стоїть. Його зразу ж повалили на землю. Є навіть відео, де спецназівець підходить, штовхає ногою Сашу, перевіряючи, чи він ще живий...», — говорить Олег.

«Я побачила відео, на якому чітко видно, як б’ють Колю (плаче). Він не рухався, лежав на землі, намагався закриватися руками. Коли «Беркут» почав наступати, всі побігли, а він зашпортався і впав — і все. Його одразу пов’язали, потягли, почали бити. Били ногами по обличчю... А потім «Беркут» з ними фотографувався, як мисливці з тваринами (плаче). Ставили ноги на них, позували. І забрали в нього гаманець — на відео це видно. Якби там випадково не залишився журналіст, який знімав прихованою камерою, ми б ніколи не дізналися, що так може бути взагалі», — це говорить Яна Степанова.

Адвокати подали вже низку клопотань, адже зафіксували чимало порушень. «Подали клопотання щодо тримання під вартою. Тому що тримання під вартою — це останній запобіжний засіб. В цьому випадку — це нісенітниця. Ми подали клопотання слідчому Козлову Роману Олександровичу про те, щоб була негайно проведена медична експертиза на факт побиття,  заяву про вчинення злочину на побиття і на крадіжку мобільного телефона та окулярів», — розповідає адвокат Олександра Остащенка Олег Перетятко.

Про порушення говорить і юрист-волонтер Вадим Духнич, що приїхав сюди допомагати адвокатам: «Я побачив адвокатів, які намагалися відстояти своє право бути присутнім на слідчих діях, які вчинялися. Тому що протягом трьох годин за замкненими дверима перебували слідчі, працівники правоохоронних органів, патрульна служба. Ще треба сказати про понятих. З вигляду це були люди, підняті з асфальту, п’яні, які пояснили за п’ять гривень, що їх примусили це зробити і вони не знають взагалі, що тут відбувається...»

Нині до цієї справи прикута увага громадських організацій, правозахисників, активістів Євромайдану. Важливо, щоби винних — тих, хто жорстоко побив хлопців, — покарали, а самих хлопців не притягли до кримінальної відповідальності за дії, яких вони не вчиняли. Не можна, щоб в Україні став можливим сценарій, за яким покарали активістів Болотної площі в Росії... «День» також слідкуватиме за розвитком подій.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День», фото Івана ЛЮБИШ-КІРДЕЯ
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments