Війна - не продовження політики, а поразка політики.
Ганс фон Зект, німецький державний і політичний діяч

Посол Великобританії Джудіт ГОФ: «Відповідальність за виконання Мінських домовленостей лежить на Росії»

13 лютого, 2018 - 09:52

Великобританія перебуває у процесі виходу з Європейського Союзу, проте це не означає, що Сполучене Королівство приділятиме менше уваги Україні, традиційно підтримувану ним на шляху євроатлантичної інтеграції. Це дала зрозуміти Посол королівства Великобританія в Україні Джудіт ГОФ в уже другому інтерв’ю «Дню» за час перебування на посаді глави дипломатичної місії в Києві. Більше того, наприкінці розмови пані Посол, котра пише твіти українською мовою, запевнила, що наступне інтерв’ю даватиме уже не англійською мовою, а українською.

— Пані Посол, зараз найбільшою проблемою України є припинення російської агресії на сході та повернення окупованих території під український контроль. Існує багато пропозицій і планів, включаючи розміщення миротворчої місії на Донбасі. Однак досі немає жодного прогресу, і це після активного залучення минулого року США, зокрема спецпредставника Курта Волкера, який провів низку переговорів зі своїм російським колегою Сурковим. На вашу думку, що потрібно зробити, аби змусити Росію виконати Мінські домовленості і вийти з України?

— Продовжуючи чинність санкцій, ми, Сполучене Королівство, а також ЄС, дуже чітко демонструємо свою принципову позицію щодо України та Росії. А продовжувати санкції такий тривалий період було не так просто. Тим самим ми ясно даємо зрозуміти, що відповідальність за виконання Мінських домовленостей лежить на Росії. І на мою думку, дуже складно побачити прогрес, доки Росія не забезпечить тривалого припинення вогню, доки не буде відведено важке озброєння. І м’яч тут якраз на боці Росії. Я підозрюю, що ми побачимо дуже мало прогресу до президентських виборів у РФ. І можливо, після них ми побачимо певний поступ. А все це повністю залежить від Росії.

— То, може, пора припинити умовляти Росію, а почати запроваджувати жорсткіші санкції? Чи можемо ми очікувати таких кроків з боку Сполученого Королівства?

— Наразі діє низка санкцій, а також існує об’єднана міжнародна позиція. А те, що ви пропонуєте, виглядає таким чином, нібито на міжнародній спільноті лежить певна вина. Але факт полягає в тому, що Росія має вжити кроки, щоб гарантувати безпеку, і ми продовжуємо заохочувати Росію таким чином, що санкції триватимуть, доки не буде прогресу. Україна є одним із питань у наших двосторонніх відносинах, щодо якого ми сильно розходимося в думках з Росією.

«УКРАЇНСЬКА СТОРОНА НЕ РОБИЛА ЗАПИТУ ЩОДО ПОСТАЧАННЯ ТАКОЇ ЗБРОЇ»

— Можливо, іншим способом підтримки України могло б стати постачання Великобританією летальної зброї. Що скажете на це?

— На сьогодні ми не маємо планів щодо цього. По-перше, українська сторона не робила запиту щодо постачання такої зброї. По-друге, ми вже багато робимо, щоб допомогти українським збройним силам посилити свої спроможності. Наприклад, ми продовжуємо навчальну програму OpOrbital, і на сьогодні вже сім тисяч українських військових пройшли тренінги з участю британських інструкторів.

Зі слів ваших високопоставлених посадовців ми знаємо, що таке тренування є корисним. Наприклад, медичне тренування, яке ми надаємо, допомагає зберігати життя вояків, які раніше помирали від поранень. А надані нами засоби й навички також запобігають втратам життя на полі бою. І таку допомогу ми продовжуватимемо надавати.

«БУДАПЕШТСЬКИЙ МЕМОРАНДУМ МАЄ ОБМЕЖЕННЯ, І Я ПОВНІСТЮ РОЗУМІЮ РОЗЧАРУВАННЯ УКРАЇНИ»

— Як відомо, Будапештський меморандум підписали чотири джентльмени, глави чотирьох держав, у тім числі прем’єр Великобританії Джон Мейджор. А тепер його називають папірцем, чому так сталося?

— Ви постійно ставите мені це запитання. (Сміється.) Наша країна та США не порушували своїх зобов’язань, які були прописані в цьому Меморандумі. Одна країна — Росія порушила зобов’язання відповідно до цього документа, а також міжнародні юридичні зобов’язання.

І якщо повертатись до цього документа, то там, зокрема, зазначено, що сторони Меморандуму повинні зібратися й обговорити питання, і ми це зробили в березні 2014 року в американському посольстві у Парижі. Я була там разом з міністром закордонних справ Хейгом. Там були також держсекретар Сполучених Штатів Джон Керрі та тодішній міністр закордонних справ України Андрій Дещиця. Очільник МЗС РФ Сергій Лавров на той час перебував у Парижі, але не з’явився на зустріч.

Будапештський меморандум має певні обмеження, і я повністю розумію розчарування України. Але головний момент полягає не в тому, що Сполучене Королівство і США не змогли виконати зобов’язання згідно з цим Меморандумом, а в невиконанні саме Росією взятих на себе зобов’язань. Якщо подивитись на те, яку підтримку надали з 2014 року Сполучене Королівство і Сполучені Штати, то це є свідченням того, що обидві країни були дуже відданими територіальній цілісності й суверенітету України. І ми це демонструємо, надаючи Україні не лише військове тренування, а й двосторонню допомогу, включаючи політичну підтримку.

— Чи не здається вам, що зараз Захід — Європа та США не можуть справитися з Росією, яка стає дедалі більше ревізіоністською країною, через брак політичного лідерства? Ми знаємо приклад, коли свого часу Маргарет Тетчер і Рональд Рейган зупинили «імперію зла» і навіть зламали її, але сьогодні вона знову відновлюється.

— Я не погоджуюся з обома частинами вашого запитання. По-перше, Радянський Союз зазнав краху не завдяки Маргарет Тетчер і Рональду Рейгану, а через провал його економічної моделі. А також тому, що радянські республіки, в тому числі й Україна, захотіли йти окремим шляхом. Очевидно, що в історії були моменти, коли певні люди гарантували, щоб такий перехід відбувся мирно. Але я не можу характеризувати цих двох осіб як таких, котрі розвалили імперію.

По-друге, мені не подобається термін «імперії зла». Бо я думаю, що це демонізує країну. У нас є проблеми з російським керівництвом, а також рішеннями, які воно ухвалює. І однією з таких великих проблем є незаконна анексія Криму та втручання на Донбасі. Але ми хочемо мати добрі відносини з Росією.

Ми не є русофобами. Ми не проводимо політики, яка характеризується невизнанням Росії та російського народу. Наприклад, 23 грудня минулого року наш міністр закордонних справ Борис Джонсон, який двічі побував в Україні, здійснив візит до Москви, тому що для нас дуже важливо продовжувати співпрацювати з Росією. Існують такі сфери, як Україна, щодо яких ми сильно розходимось і чітко заявляємо про свою позицію. Але існують сфери, де ми як постійні члени Ради Безпеки ООН маємо дискутувати. Тому нам потрібно підтримувати відносини. Ми хочемо бачити Росію як успішного та відповідального члена міжнародної спільноти. Чого ми не хочемо, то це Росії, яка кидає виклик міжнародному порядку і нелегально втручається у внутрішні справи своїх сусідів. Ми хочемо бачити відповідальну Росію, яка стане співучасником у справі глобальної безпеки. Але ми не можемо закрити очі на те, що Росія зробила і продовжує робити в Україні. Саме тому ми є дуже відданими у підтримці вашої країни.

«НАШ УРЯД — ЯК І НАШІ ПАРТНЕРИ — ПОВИНЕН РОБИТИ НАВІТЬ БІЛЬШЕ, АБИ ПРОТИСТОЯТИ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ»

— Пані Посол, нещодавно прем’єр-міністр Тереза Мей заявила: «Росія намагається використати інформацію як зброю і, застосовуючи свої державні ЗМІ, вона намагається поширювати фейкові історії та сфабриковані фотознімки, щоб посіяти розбрат на Заході й підірвати його інституції. Ми знаємо, що ви робите». Чи не запізно зроблено такий висновок?

— Ми завжди були насторожі щодо загроз з боку Росії. Наша країна має дуже ефективну систему оборони і розвідувальні служби, які виявляють, звідкіля походять загрози. У даному разі йдеться про усвідомлення того, що нам потрібно ще більше розвивати наявні можливості, щоб краще протистояти наслідкам дезінформації та її дестабілізуючим впливам. І це не зовсім нова для нас проблема. Ми знали про таку загрозу і, працюючи тут разом з українськими колегами, розуміємо дуже добре, що це за проблема. Україна перебуває якраз на передньому фронті таких загроз. І ми розуміємо, що наш уряд — як і наші партнери — повинен робити навіть більше, аби протистояти дезінформації, особливо сьогодні, коли інформація знаходиться на кінчиках пальців.

— Кілька днів тому (інтерв’ю записувалось 7 лютого. — Авт.) The Guardian опублікувала статтю, в якій Тереза Мей зробила таку заяву: занепад місцевої преси загрожує демократії, тому держава має певним чином реагувати на таку ситуацію. На вашу думку, це правильне рішення, щоб уряд брався за те, щоб тримати на плаву місцеву пресу?

— На мою думку, дійсно у нашій країні існує виклик для місцевої преси, регіональної журналістики. І причина цього — в соціальних мережах. Справді, ми бачимо, що дуже багато місцевих видань закриваються, регіональна модель більше не залишається прибутковою. Навіщо вам купувати місцеві газети, якщо ви можете користуватися соціальними медіа, які повідомляють про місцеві проблеми, така собі громадянська журналістика.

Гадаю, все-таки є розуміння того, що місцева журналістика — важлива річ, і вона опинилася під загрозою. Люди хочуть бути впевненими, що у нас є високоякісна незалежна надійна журналістика, що важить дуже багато для демократії у Сполученому Королівстві і для демократії в Україні. У вас мають бути високоякісні професійні журналісти, які можуть писати незалежно від уряду, цивільної служби і людей, таких як я.

ПРО ІНІЦІАТИВУ «ВИВЧАЙ І РОЗРІЗНЯЙ», МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ТА КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ

— Пані Посол, нещодавно ви брали участь у започаткуванні ініціативи «Вивчай і розрізняй», і ви сказали, що «Україна є прикладом для решти світу і, зокрема, для моєї країни». Можете детальніше розповісти, що ви мали на увазі?

— Оскільки Україна задіяна зараз у дуже складному гібридному конфлікті з Росією, то очевидно, що інформація стала і продовжує використовуватись як зброя. Ми бачимо, що ваші лідери та міністри мають дуже чітке розуміють цього. І на мою думку, міністр освіти ухвалила дуже правильне рішення задля забезпечення гарантій того, щоб у навчальній програмі містилися елементи, пов’язані з розвитком медіаграмотності та критичного мислення. Це дуже важливо, і ми також у нашій країні звертаємо увагу на цю проблему.

Оскільки зараз у нас є стільки різних джерел інформації і небагато людей, які мають засоби, щоб перевірити цю інформацію і зрозуміти, чи це джерело є достовірним і надійним, чи це дезінформація, чи інформація правдива, чи ні. Йдеться про пілотний проект «Вивчай і розрізняй», який запроваджують у 50 українських школах. Але насправді він є дуже важливим. І ми всі можемо скористатися українським досвідом.

«РІШЕННЯ З ВИЗНАННЯ ГОЛОДОМОРУ ГЕНОЦИДОМ МОЖЕ УХВАЛЮВАТИ СУД»

— Нещодавно стало відомо, що ізраїльський парламент — кнесет збирається визнати Голодомор геноцидом українського народу. А коли парламент вашої країни збирається зробити подібний крок?

— Я можу відіслати вас до нещодавніх дискусій у Палаті громад. І ця інформація доступна громадськості. Але, на мою думку, відповідь є дуже простою. Ми не вважаємо, що визначення події як геноцид є справою уряду. Це компетенція правосуддя. Існує юридичне визначення цього питання в міжнародному законодавстві. І тому ми вважаємо, що рішення з визнання Голодомору геноцидом може ухвалювати суд. Але, звісно, ми дуже чітко розуміємо, що Голодомор був жахливою трагедією, яка забрала життя мільйонів українців і була спричинена людським чинником. І більшість тих, хто постраждав від Голодомору, були українцями. Ми зовсім не збираємося применшувати те, що сталось. Але для нас принципово важливо, щоб події подібного роду розглядалися в суді.

— У нашій країні суд визнав Голодомор геноцидом українського народу. То хіба це не може зіграти роль для визнання вашою країною Голодомору геноцидом, як це зробили майже три десятки країн?

— Ні, це має бути суд з юрисдикцією, яка має бути визнана чи відповідати британському правосуддю.

— То чи це означає, що Україна має подати це питання на розгляд британського суду?

— Це не моя справа — давати пораду українцям, що вони мають робити. Ви мене попросили пояснити політику британського уряду, яка полягає в тому, що ми не даємо оцінок, бо це сфера суду.

«УКРАЇНІ ВАЖЛИВО НАДАТИ ДОВІРУ ЩОДО БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ І СТВОРИТИ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД»

— І зараз логічно перейти до питання про правосуддя. Нещодавно британська газета повідомила, що кілька британських суддів працюватимуть у казахстанському апеляційному судді. У понеділок ваш колега — посол ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі у своєму виступі на вечірці єврооптимістів заявив: у вас чудова команда  — забезпечте, щоби був чесний рефері, і повірте — ви не зможете програти. Тож ось яке моє запитання: чи існує можливість залучення британських суддів в українські суди і, можливо, їхньої участі у створенні антикорупційного суду, який Україна взяла зобов’язання створити?

— Ви маєте запитати український уряд та українське керівництво. Саме вони мають ухвалювати рішення, щоб залучати сторонніх людей — іноземців, аби отримувати такого роду допомогу. А казахський уряд чітко заявив, що візьме за основу британську модель судочинства, і тому запросив нашу експертизу, щоби реалізувати свій задум.

Очевидно, якщо ваш уряд зробить подібний запит, то ми були б дуже раді допомогти. Для нас дуже важливо підтримувати і заохочувати Україну в реформуванні судочинства.

Спілкуючись із людьми, я часто чую нарікання на судову систему. Крім того, згідно з опитуваннями громадської думки, люди називають однією з найбільших проблем брак довіри до судової гілки та неможливість отримання швидких і справедливих судових вердиктів. На мою думку, для українських виборців дуже важливою є віра в інституції. Це важливо також для інвесторів, які приходять в Україну. Я розмовляла з британськими інвесторами, які висловили стурбованість, що в разі виникнення проблем вони не мають доступу до вільного та незалежного правосуддя. Тому тема реформування правосуддя дуже важлива. І звісно, це мають бути інституції, які створені українцями і працюють для України.

Британська судова система дуже відрізняється від української. Ми практикували її упродовж 800 років. І ймовірно, це може не працювати в Україні. Для вашої країни ключовим є те, щоб Україна знайшла рішення, які ефективно працюватимуть саме у вас. Тому важливим є створення антикорупційного суду, що є умовою співпраці за програмою МВФ і співпраці з європейськими інституціями. Тому Україні важливо надати довіру щодо боротьби з корупцією — і для цього потрібно створити Антикорупційний суд.

— Пані Посол, як представник Сполученого Королівства ви входите в групу послів G7. Якими бачить пріоритети ваша країна в діяльності цієї групи?

— Група послів G7 діє для того, щоб надавати підтримку та сприяння Україні в реалізації реформ. Часом ми вважаємо, що деякі речі розвиваються в неправильному напрямку, тому звертаємо увагу на це. Я можу вам порекомендувати подивитись на веб-сторінку та акаунт у Twitter прем’єр-міністра Канади, де визначено п’ять пріоритетів G7. Фактично це пріоритети українського уряду. Ми фокусуємося на тому, щоб план дій уряду Гройсмана транслювався у реалізацію чітких цілей.

І ми будемо підтримувати цю роботу. Ідеться не про те, що міжнародна спільнота нав’язує щось Україні. Це план дій, який визначило керівництво вашої країни. Пріоритети стосуються економічного розвитку, боротьби з корупцією, посилення інституцій, реформи енергетичного сектора, приватизації.

«МИ ХОЧЕМО ЗАПЕВНИТИ, ЩО ПРАГНЕМО ДУЖЕ ТІСНИХ ТА МІЦНИХ ВІДНОСИН З УКРАЇНОЮ»

— Пані Посол, ваша країна розпочала другий етап переговорів з ЄС щодо виходу із цієї економічної спільноти. Таке запитання: яким чином Брекзит може вплинути на майбутні відносини між нашими країнами, чи маємо ми вже зараз готувати угоду про ЗВТ між Сполученим Королівством та Україною?

— Так, ви маєте рацію, зараз тривають переговори між Сполученим Королівством і 27 членами Євросоюзу. Ключовим для нас є те, що ми хочемо залишитись дуже тісним партнером і другом ЄС. І це важливо для обох сторін. Ми хочемо, щоб перехідний період був якомога легшим.

Коли ж вести мову про вашу державу, то запевняємо, що прагнемо дуже тісних та міцних відносин з Україною. Однак поки що ми не розпочали формальних переговорів про перехід від поглибленої та всеохоплюючої ЗВТ, яка існує між ЄС та Україною, до двосторонньої угоди про ЗВТ між нашими країнами. Водночас тривають певні попередні двосторонні консультації з цього питання. Але ми дійсно зацікавлені в тому, щоб продовжувати вільно торгувати з Україною. Більше того, ми зацікавлені у збільшенні обсягів торгівлі та інвестицій між нашими країнами.

— Пані Посол, будучи в Києві декілька років, чи можете ви сказати, що в нашій країні поліпшується бізнес-клімат і тому британським інвесторам варто бути більш присутніми тут?

— Так я хотіла б бачити тут більше інвестицій. І думаю, ми зможемо побачити більше інтересу, як тільки розпочнеться справжня приватизація. На мою думку, на сьогодні існує величезний потенціал для приходу інвестицій в Україну. Але нам потрібно побачити подальший прогрес у приватизації. Дуже важливо, що закон із цього питання було ухвалено. Але люди є дещо скептичними, бо вони не відчувають, що корупцію було подолано. Тому я знову маю порушувати питання корупції, щоб будь-які інвестори, в тім числі британські, могли отримувати тут прибутки або в разі необхідності могли захистити свої законні інтереси в судах. Тому ці сфері насправді є дуже важливими. І думаю, що найбільший сигнал, який може подати Україна бізнесу, — це демонстрація прогресу в боротьбі з корупцією на всіх рівнях.

Зрештою, це конкурентний ринок, інвестори мають вибір, і їх ніхто не зможе змусити іти і вкладати в Україну.

— Я чув чимало скарг від колишніх дипломатів, що для українців існують проблеми в отриманні британської візи, яку видають у Варшаві. Чи можна очікувати після виходу Сполученого Королівства із ЄС, що візи видаватимуться в Києві і що у візовому режимі відбудеться певна лібералізація?

— Я не бачу наразі будь-яких змін чинного порядку, коли люди подають заявки на отримання віз у Києві, а обробляються вони у Варшаві. І це не лише є унікальним для України. Така модель існує по всьому світу. Я знаю, що у деяких людей виникали проблеми з отриманням віз, але ми завжди намагались вирішувати ці питання дуже швидко. І не думаю, що проблема така страшна, як дехто вважає. Очевидно, коли ця проблема виникає у високопоставлених осіб і спричиняє резонанс, то вона може видаватися перебільшеною. Але якщо подивитись на рівень відмов, то він не високий. А якщо це має місце, то причиною цього є те, що люди не заповнили належним чином візові анкети і не подали всіх потрібних документів. Ми також намагаємось поліпшити обслуговування, але поки що я не бачу змін візового режиму.

— Пані Посол, ми знаємо, що наприкінці минулого року ви побували на сході України. Цікаво дізнатися ваші враження про стан справ у цьому регіоні, який межує з окупованими територіями...

— Я двічі бувала на сході України, і для мене як посла дуже важливо виїхати за межі столиці й подорожувати країною, яка є великою та різноманітною. І для мене було важливо побачити результат проектів та програм, які ми провадимо на сході України. І саме це я робила, відвідуючи цей регіон. Я хотіла побачити, як британська допомога реалізується на місці. Я відвідала HALOTrust, який займається розмінуванням і навчанням українців із цього питання. Британія є найбільшим в Україні донором з гуманітарного розмінування. Інший наш проект з UNFPA (Фондом народонаселення ООН) присвячено наданню допомоги жінкам у подоланні гендерного насильства і наслідків конфлікту. Сто тисяч жінок отримали доступ до послуг за цією програмою. Інший наш проект з IOM передбачає надання мікрофінансової допомоги малому бізнесу, особливо переміщеним особам, які є вихідцями із зони конфлікту і хочуть розпочати бізнес, але в них бракує капіталу для цього.

І будучи вдруге, я побачила, як ці бізнеси, які розпочалися із нічого, коли люди вийшли із зони конфлікту, починають процвітати. Для бізнесу нестача кредитування в Україні на сьогодні є великою проблемою, і важко розвивати бізнес, якщо ви не можете отримати фінансування. І на мою думку, започатковані нами проекти в цьому регіоні — дуже корисні та потрібні людям.

Для дипломата і політика дуже важливо розуміти ситуацію на місці, спостерігати за тим, як цей регіон відновлюється, також усвідомлювати, що для людей на сході конфлікт є реальним, надзвичайно драматичним, з серйозними наслідками і великими жертвами, втратами.

Крім того, важливо розв’язувати проблеми, які виникають. І тому це належить не лише до теоретики — розуміти, якою є ситуація і в яких умовах живуть люди.

— Наприкінці минулого року у вашій країні вийшов фільм «Darkest Hour» («Темні часи»), а цього року розпочався показ серіалу McMafia. У першому фільмі йдеться про період, коли Вінстон Черчілль став прем’єром на початку Другої світової війни, а в серіалі — про російську мафію, яка провадить розборки в Лондоні. Як ви особисто сприймаєте ці фільми, чому їх було випущено саме зараз?

— Наша країна справді досягла великого успіху у креативній індустрії, продукуючи фільми, телесеріали та музику. Якщо ви подивитесь на телешоу, які зараз транслюються у світі, то багато з них започатковані саме у Сполученому Королівстві.»Україна має талант», «Голос країни», «Танці із зірками» та багато інших — це британські формати.

Монархія забезпечила нам тисячу років стабільності та традицій, і це дуже важливо. Але ця модель працює для нас. Причому вона дуже специфічна і дуже шанується у світі, а також є дуже зрозумілою. І кожна країна визначає власну модель. Безперечно, ми дуже пишаємось роллю королівської родини. І зрештою, я є послом Її Величності в Україні. І те, що ми бачимо в нашій монархії, — це високий ступінь стабільності та послідовності. Днями виповнилося 66 років з моменту сходження королеви на престол, і, безперечно, за ці роки правління вона накопичила унікальний досвід та мудрість

Що ж до фільму «Темні часи», то я його ще не бачила, але хочу подивитися англійською мовою, а не в перекладі. Однією з рис, яка мене приваблює і надихає в Черчіллі як державному діячеві, — це його ораторський дар. Тож хоч я дуже люблю українську мову і дивлюся фільми українською, саме цю стрічку я хотіла би побачити англійською.

Я бачила два епізоди «McMafia» на Різдво у Сполученому Королівстві. І це досить напружена драма, яку цікаво спостерігати. Загалом у нас виходить дуже багато фільмів та серіалів, і щороку ми спостерігаємо за нагородженням «Оскаром», нас завжди цікавить, скільки британців одержить статуетку. Так що ми дуже пишаємося цією індустрією.

«МИ ДАЛИ ДОСИТЬ ЧІТКО ЗРОЗУМІТИ, ЩО СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО НЕ СТАНЕ ПРИТУЛКОМ ДЛЯ ВІДМИВАННЯ БРУДНИХ ГРОШЕЙ»

— Нещодавно у вашій країни схвалили законодавство, згідно з яким іноземці, головним чином росіяни, повинні декларувати свої статки. Чому це було зроблено саме зараз, а не раніше?

— Не думаю, що це щось особливо нове. За останні декілька років ми запровадили законодавство, яке посилило вимоги для багатіїв, які мають пояснити, звідки вони отримали свої статки. Сполучене Королівство — країна з відкритим ринком, відкритою демократією. І ми дуже пишаємось цим, і саме тому ми — одна з найбільших економік світу. Але очевидно, що люди з кримінальними намірами намагаються скористатися такою відкритістю. Думаю, що британський уряд це добре усвідомлює, і саме тому свого часу ми провели конференцію на тему боротьби з корупцією. Відтак відбулися зміни в законодавстві, які посилили вимоги щодо надання відомостей про походження статків та покарання за відмивання грошей у Сполученому Королівстві. За цим у нас уважно стежитимуть. І ми дали досить чітко зрозуміти, що Сполучене Королівство не стане притулком для відмивання брудних  грошей.

— Пані Посол, наприкінці минулого року під Слов’янськом один із моїх колег подарував вам книгу Бібліотеки «Дня» — про аристократизм та історію, про монархію — «Корона, або Спадщина Королівства Руського», — чи встигли ви її прочитали?

— Ні, я ще не прочитала її, але вона у списку книг, які я маю прочитати. (Сміється.)

«МОНАРХІЯ ЗАБЕЗПЕЧИЛА НАМ ТИСЯЧУ РОКІВ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ТРАДИЦІЙ, І ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО»

— Минулого року наше видання опублікувало серію статей, присвячених монархіям у Європі, зокрема їхній ролі у поєднанні зв’язків часів. А цей рік газета «День» проголосила роком Гетьманату. Тому дуже цікаво почути від вас як представника Сполученого Королівства, чи такий інституційний устрій, як монархія, сприяє стабільності в сучасному світі?

— Я можу лише говорити про досвід Сполученого Королівства. І можу сказати, що монархія забезпечила нам тисячу років стабільності та традицій, і це дуже важливо. Але ця модель працює для нас. Причому вона дуже специфічна і дуже шанується у світі, а також є дуже зрозумілою. І кожна країна визначає власну модель. Безперечно, ми дуже пишаємось роллю королівської родини. І зрештою, я є послом Її Величності в Україні. І те, що ми бачимо в нашій монархії, — це високий ступінь стабільності та послідовності. Днями виповнилося 66 років з моменту сходження королеви на престол, і, безперечно, за ці роки правління вона накопичила унікальний досвід та мудрість.

— Влітку минулого року світові ЗМІ висвітлювали візит принцеси Кейт та принца Вільяма до Європи. А коли ми можемо очікувати візиту членів королівської родини до України, що підкреслило б значення нашої країни як такої, без якої не буде миру і спокою у Європі? Адже саме на цьому наголошував 1935 року британський журналіст Ланселот Лоутон у своїй промові в парламенті Великобританії, яка стала відомою під назвою «Україна — найбільша проблема Європи».

— На жаль, що стосується візитів королівської родини, я не можу нічого сказати. Час покаже.

З іншого боку, я вважаю, що ми демонстрували важливість України. Якщо подивитись на останні кілька років, що я перебуваю тут, ваш прем’єр-міністр та Президент — обидва відвідали Сполучене Королівство, їх приймали на Даунінг-стріт. У свою чергу, наш міністр закордонних справ двічі відвідував Україну. Тут побував міністр оборони, а також можна говорити про численні міністерські візити. Крім того, минулого літа ми провели Лондонську конференцію з реформ в Україні, щоби сприяти пожвавленню зусиль міжнародного співтовариства щодо підтримки вашої країни. Гадаю, ми маємо бути певними щодо того, що існує ціла низка галузей двосторонньої співпраці, які засвідчують, що Україна залишається пріоритетом для нас і ми продовжуємо її підтримувати, залишаємось солідарними з Україною.

— А з іншого боку, за всі роки незалежності Україну відвідав лише один чинний глава уряду Сполученого Королівства — Джон Мейджор. То коли ми можемо очікувати візиту нинішнього прем’єр-міністра Терези Мей?

— Я не можу дати вам відповідь і на це запитання. Ми ніколи заздалегідь не обговорюємо візитів.

— То, можливо, ви його готуєте?

— Ні, і цього я не можу сказати. (Сміється.)

— Тоді, наостанок, що би ви хотіли побажати нашим читачам?

— На наступні роки я хотіла б побажати Україні стабільності, процвітання і безпеки. Ми хочемо, щоб ваша країна була успішною, і ми знаємо, що шлях складний. Україна зробила вибір. І ми будемо підтримувати вас — і порадами, і практичною допомогою — в реалізації поставлених цілей щодо позитивних змін.

Микола СІРУК. ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments