Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Рада в «зелених тонах»

Про ризики монополізації влади в парламенті. І — можливості
21 серпня, 18:38
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Через тиждень новий склад парламенту збереться на перше засідання, народні депутати складуть присягу і почнуть працювати. Хоча весь серпень робота також не припинялася — робота підготовча. Потрібно було визначитися з кількістю парламентських комітетів, кількістю народних депутатів у цих комітетах, їхнім представництвом та керівництвом, а також із розсадкою депутатів (фракцій) у самій сесійній залі тощо.

«Успіх на виборах і бажання повної та беззаперечної влади зумовлюють створення все нових і нових несподіваних «ініціатив», — написала у ФБ віце-прем’єрка з європейської та євроатлантичної інтеграції, майбутній парламентар від партії «Європейська Солідарність» Іванна КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ. — Цього разу «Слуги» вирішили на свій розсуд регулювати кількість депутатів у комітетах Ради. Знехтувавши спільним рішенням щодо граничного розміру комітетів, яке було досягнуто на першому засіданні підготовчої групи минулого тижня (від 7 до 31 депутата), керівництво монобільшості вирішило, що, наприклад, у комітеті з євроінтеграції має бути не менше, а НЕ БІЛЬШЕ, ніж сім (!) осіб, водночас у комітеті, який опікуватиметься цифровою трансформацією, має працювати двадцять депутатів. Це питання не лише порушення основ демократії та етики, а, найперше, ігнорування обраних українським народом та підтверджених новими керівниками пріоритетів».

У «Слуги народу» відповіли, що підготовча депутатська група засновує визначення загального кількісного складу комітетів новообраної Верховної Ради на спільному рішенні про мінімальну й максимальну кількість членів парламентських комітетів і враховує кількісний склад комітетів ВР VIII скликання, яка завершує свою каденцію (interfax.kiev.ua). «Пропорційне представництво в комітетах — це вимога частини 4 статті 81 закону про регламент Верховної Ради України. Відповідно, виконуючи волю українського народу, депутати від партії «Слуга народу» повинні зайняти 60% від складу кожного комітету ВР. Представництво інших фракцій та позафракційних депутатів також має відповідати результатам позачергових парламентських виборів», — зазначила керівник прес-офісу партії, майбутній парламентар від «СН» Євгенія КРАВЧУК.

Визначилися і з розташуванням народних депутатів і фракцій у самій сесійній залі. Тут монополія також за «Слугою народу». Партія займатиме передню половину залу перед трибуною, а також контролюватиме проходи до трибуни, місця спікера, ложі уряду та місце Президента під час його візитів у Раду. Інші фракції перебуватимуть позаду. Таке розташування означає, що під час телевізійної трансляції українці бачитимуть переважно представників «СН», оскільки камери зазвичай націлені на передні ряди, також інші фракції не зможуть вільно заблокувати трибуну, бо проходи контролюватиме владна партія.

Уже 29 серпня українці знатимуть більше: бачитимуть чітку картинку засідання нового парламенту, довідаються, хто очолить який комітет, які будуть схвалені перші законодавчі ініціативи... «Я думаю, що 29-го всі дізнаються дуже багато», — сказав обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» у Верховній Раді IX скликання Давид Арахамія журналістам у середу в Києві, відповідаючи на запитання про те, коли буде відомо ім’я прем’єра. На запитання про те, чи залишиться хтось у новому Кабміні зі складу нинішнього уряду, він сказав: «Хтось залишиться... Я точно знаю, що одна людина — 100%».

Так, повна влада в руках Володимира Зеленського та його партії дає шанс здійснити докорінні зміни в країні, за які, власне, і голосували громадяни, сказавши «ні» старим політикам. Так, тепер відповідальність за стан справ у країні зосереджена в руках однієї політичної сили. Але в усій цій історії з монополізацією влади існують чималі ризики для самої демократії — ризики укорінення автократії. Далеко ходити не треба — приклади поряд: Росія, Білорусь... Тому в цих умовах постає запитання: хто може бути альтернативою (опозицією) нинішній монопольній владі? Опозиційні фракції в парламенті? Теж запитання. Позапарламентські сили? Тоді необхідна справжня партія «знизу», а не черговий політичний проект. Засоби масової інформації? Але журналістам самим варто підтягнути свій рівень...

«ЯКЩО ВСЕ ЦЕ БУДЕ ЗАРАДИ ЯКІСНИХ РЕФОРМ, ТО ТАКИЙ ПІДХІД БУДЕ ЛИШЕ НЕСТИ ПОЗИТИВ»

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Інституту політичної освіти:

— «Слуга народу» дійсно монополізує владу у Верховній Раді. І фізична розсадка депутатів, і розподіл комітетів, і підготовка до засідання парламенту, і процедури щодо майбутньої реформи ВР — усе це свідчить про те, що команда Зеленського хоче міцно тримати під контролем парламент. Починаючи з того, щоб фізично не давати опозиції можливості блокувати парламент, як це було раніше, і закінчуючи тим, щоб не давати можливості блокувати парламент юридично. Їхній актив у вигляді 250 депутатів має бути гарантом контролю парламенту. З іншого боку, вони хочуть, щоб їхні депутати були у них під контролем. На це спрямовані їхні дії. Все це містить у собі як ризики, так і можливості. Питання в намірах. Якщо все це буде заради якісних реформ, то такий підхід буде лише нести позитив. Якщо ж окремі «ділки» конвертуватимуть такі можливості в мегагроші та великі мегарішення, то, зрозуміло, справжній парламентаризм так і не народиться. Адже як парламент лежав під президентом, так і надалі лежатиме під ним. Це так само, як свого часу Кучма видавав декрети, які мали силу закону, або Янукович, який проводив засідання за межами Верховної Ради, а при Порошенкові були стратегічні «сімки» та «дев’ятки». У нас постійно ламали парламентаризм і саму ідею про те, що це головний орган, який представляє волю народу. Зараз ми маємо унікальний шанс створити з нашої Верховної Ради справжній парламент. Тут два шляхи — або парламентаризм, або підконтрольний Офісу Президента орган. Зараз юридично «ляльководом» буде Зеленський, Богдан та їхня команда. А ось хто буде на них безпосередньо впливати і чиї рішення вони просуватимуть, ми побачимо одразу після того, як вони затвердять Кабінет міністрів і до кінця року будуть затверджені бюджет та макрополітика.

«ОПОЗИЦІЯ ДОСИТЬ РІЗНОРІДНА, ЇХ НІЧОГО НЕ ПОЄДНУЄ»

Петро ОЛЕЩУК, політолог:

— Я не думаю, що розташування сил у парламенті виявилося для когось сюрпризом. Рахунок був на табло виборів президента. Вони справді беруть під контроль усі ключові інститути. Стосовно опозиції, то поки що складно говорити про те, наскільки вона може бути ефективною в цій ситуації. Опозиція досить різнорідна, їх нічого не поєднує. Поки що єдиною силою, яка оголосила про свою опозиційність, є платформа «За життя». Але не тільки вони будуть в опозиції. Там будуть і Порошенко, і Тимошенко, і «Голос». Об’єктивно я не бачу можливості, що вони між собою зможуть якось об’єктивно співпрацювати. Владі особливо не треба буде нічого робити з опозицією, крім того, щоб використовувати давню тактику «розподіляй і володарюй». Тобто вони можуть спокійно нацьковувати ці фракції одна на одну й виконувати свої завдання самостійно.

Якщо не буде якихось кризових явищ у самій партії «Слуга народу», то найближчим часом їм нічого не загрожуватиме. Питання в тому, яку саме політику вони запроваджуватимуть, адже цього ніхто не знає. І я не впевнений, що самі депутати «СН» знають, яку саме політику вони будуть запроваджувати. З одного боку, така монополія — це велика загроза, а з другого — це шанс для оперативного втілення продуктивних рішень. Чи це загроза, чи це шанс — поки що сказати важко. Питання також у тому, хто стоїть за лаштунками відомих облич Зеленського, Богдана та Разумкова. Це можуть бути люди як усередині країни, так і за її межами. Все це поки що гадання на кавовій гущі. Ми можемо спиратися лише на реальні відомості. Якими вони є?

Наприклад, це список «Слуги народу». Ми бачимо, що там є представництво різноманітних грантових структур. Вони традиційно пов’язуються із Заходом. Але деякі з них пов’язані з нашими олігархами, наприклад, тим самим Пінчуком. За великим рахунком, грантові структури — це держава в державі. Мало хто знає, чим конкретно вони займаються, які суми одержують і як їх використовують. По суті, грантові структури мають забезпечувати розвиток державних інституцій, громадянського і політичного суспільства. Але де-факто це така собі постійно діюча група впливу лідерів думок на зарплатні. Тепер вони масово пішли у владу. Дехто з них зробив фальстарт, а дехто, навпаки, потрапив у пул парламентарів. Які завдання вони будуть виконувати — поки загадка.

«ГОЛОВНЕ, ЩОБ КРАЇНА РУХАЛАСЯ В ОБРАНОМУ НАПРЯМКУ ЄВРОАТЛАНТИЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»

Оксана ЮРИНЕЦЬ, народний депутат України:

— Ми розпочинаємо жити в епоху так званого постмодернізму. Все буде по-іншому і так, як раніше, вже не буде. Той, хто буде шукати дієві засоби за нинішніх умов, той і буде переможцем. Але є речі, які не змінилися, тому що в попередньому парламенті так само були різні опозиції. Безумовно, зараз все в руках «Слуги народу». Поки що ми не бачимо розподілу в їхньому таборі на якісь групи. Проте вони можуть з’явитися. Згодом ми побачимо, як ці депутати будуть співпрацювати з точки зору важливих для країни законів. Інші сили, які перебуватимуть у начебто опозиції до «Слуги народу», з огляду на їхню компетентність у питаннях євроінтеграції, можуть сформувати власний порядок денний. Дискусії, безумовно, будуть. У парламенті мають спрацьовувати показники не кількісні, а якісні. Зрештою, всі ми побачимо, наскільки дієвою є робота парламенту тоді, коли вони себе проявлять протягом перших місяців. У нас таки є демократія, і саме вона зумовила те, що ми маємо зараз у Верховній Раді. Класик казав, що демократія — це не ідеальна форма правління, але поки що кращої за неї немає. Тому ми маємо в цих реаліях учитись жити і працювати. Головне, щоб країна рухалася в обраному напрямку євроатлантичної інтеграції. Сподіваюся, що цей вектор не буде змінений. На жаль, у нас нині багато чого знецінюється з того, що вже зроблено в цьому напрямку. Дуже слушно зауважила головний редактор газети «День» Лариса Івшина — ми маємо вчитися вдячності. У цьому разі — вдячності за те, що вже зроблено на шляху до НАТО і ЄС.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати