Про проекти влади та активність громади
У «столиці» Буковини розвивають середмістя, будують притулок для бездомних тварин і творять нове, арт-хаусне, мистецтво. А ще — ...незаконно вирубують дерева і приховують публічну інформацію.
Надія БАБИНСЬКА-ВІРНА, кореспондент Інституту масової інформації, активіст ГО «Ні корупції!»:
— За останній місяць у Чернівцях відбулося багато подій, пов’язаних із розвитком міста. Зокрема, 18 червня на площі Філармонії громадяни обговорювали стратегію розвитку центральної його частини. Подія викликала певну зацікавленість, біля стендів, де можна було дізнатись багато чого про різні напрямки і сторони життя Чернівців, збиралися люди, щоби обговорити написане, запропонувати своє бачення.
Також упродовж червня експертна група, активісти і представники правління міської ради продовжили роботу над змінами до статуту територіальної громади. Уже вдалося представити на розсуд громадськості проекти положень щодо електронних петицій, звітування та місцевих ініціатив. Уже в липні ми завершили роботу над положеннями про громадські слухання і загальні збори. Наразі роботи над змінами до статуту — на фінішній прямій.
З поганого — недобросовісні підприємці нещодавно вирубали дерева в парку Жовтневому. Ми наразі через суд добились відкриття кримінального провадження з цього питання, звернулись до прокуратури та міської ради, щоб договір із цими підприємцями було розірвано.
Також існують проблеми з доступом до публічної інформації. У мене тривають суди з Чернівецьким національним університетом, щоби вони надали копії декларацій про майно та доходи. Довелося спочатку пройти апеляційний суд, бо наш окружний відмовився розглядати позов.
Ксенія ІЛЮК, голова правління міжнародної організації AIESEC у Чернівцях:
— Останнім часом у Чернівцях істотно пожвавішала робота з молоддю міста, проведено координаційну раду, продовжено акцію «відповідальність починається з мене», проведено багато цікавих культурних заходів. Особисто для мене фактор популяризації активного життя молоді є запорукою процвітання міста в майбутньому.
Запустили проект зі створення візуального бренду міста, що спрямований на підвищення його привабливості для туристів та інвесторів. Повертаючись до моєї безпосередньої діяльності, скажу: нещодавно до нашого міста приїхали 17 волонтерів від AIESEC, і на 19 липня у нас заплановано масштабний фестиваль.
Також за останній місяць нарешті розпочалися роботи на вічній вулиці Хмельницького, про яку в новинах згадувалось частіше, ніж про щось інше. Активізувались ГО, зібрали кошти для встановлення спеціальних стовпів, щоб зменшити кількість неправомірних паркувань. Проводили різні акції, які попереджували й інформували громадян про ситуацію з паркуванням автомобілів.
Ну, і не дуже приємним є, мабуть, те, що очільники міста займають топ-позиції у рейтингах найбезвідповідальніших керівників України. Також не радують суперечки в державних органах, зокрема міській раді.
За цей місяць я зіткнулася з відкритістю різних інституцій нашого міста, що мене справді порадувало, але одночасно з їхньою бюрократизацією і закритістю до пропозицій та варіантів покращення їх роботи.
Христя ВЕНГРИНЮК, письменниця:
— Звичайно, головна культурна подія року в Чернівцях — фестиваль Meridian Czernowitz, який повернув місто на європейську культурну мапу. Проте Чернівці й без фестивалю не встигають нудьгувати за літературою, бо в Целанівському центрі, щонайрідше, двічі на тиждень відбуваються представлення книжок найрізноманітніших митців. Тут поетичне слово лунає з кожного куточка, арт-хаусне кіно є не лише частиною реальності, а його можна бачити в «дзеркалах» тих, хто хоче показати його нам. Тут на дахах вічно живе камінна сова і, напевно, вночі оживає, зазираючи у вікно одного художника. В Чернівцях можна зустріти людей із зірками Давида на половину грудей, з чорним густим волоссям та вусатих жінок. Тут кров вливалася і вливається одна в одну. Часом здається, що тут зупинився й час...
А на тих же концертах органної музики, які відбуваються в Чернівцях щонеділі в органному залі, я сама медитую до такого стану, що стаю частиною музики і просто відриваюся від реальності. У тому стані пишуться найкращі вірші. Власне, мій поетичний цикл «Вірші та музика» присвячений відчуттям, які народжуються в мені десь між словом і нотою...
Не можу згадати без щирого захоплення про неймовірний колектив театру «Незалежна театральна лабораторія», який творить у Чернівцях зовсім інше мистецтво, абсолютно нове, арт-хаусне. Вони ставили вистави за творами Пауля Целана, Ігоря Померанцева, а також за моєю поетичною збіркою «Довгі очі».
Ще у Чернівцях можна багато споглядати чогось начебто національного, але шароварного, яке, втім, користується підтримкою різних спілок і державних установ. Але, щоб не псувати собі нерви, просто не відвідую подібних заходів.
Василь ГОШОВСЬКИЙ, волонтер, борець за права тварин:
— З останнього хорошого, що відбулося в Чернівцях: міська влада почала співпрацювати з волонтерами і допомагає реалізовувати комплексні зміни у сфері поводження з тваринами. Також проведено підрахунок безпритульних собак спільно з Naturewatch. Облаштовано перший в Україні майданчик для вигулу тварин, проводиться популяризація стерилізації та чипування псів. Постійно триває роздача цуценят на ринках міста. Це дає змогу прищепити людям думку, що безпородна тварина нічим не гірша від породистої, крім того, за неї не потрібно платити. Проводяться заходи, спрямовані на підвищення відповідальності власників чотирилапих — прибирання, те ж чипування (ідентифікація електронним чипом), вакцинація та стерилізація. Також і далі триває будівництво притулку для бездомних тварин.
Про погане — міська рада знову розіграла тендер на безповоротне відловлювання тварин, причому ціна відловлювання — 220 грн. Це означає, що КП «Чернівціспецкомунтранс» мав «освоїти» близько 1,2 млн гривень на безповоротне відловлювання тварин. 1300 тварин було б відловлено й «утилізовано». Але завдяки втручанню волонтерів та проведенню демонстрації біля міської ради мер вирішив призупинити відловлювання.
Марина ЛІБАНОВА, власниця книгарні:
— Найперше згадую громадський форум «Інтегрована концепція розвитку середмістя Чернівці». Це тільки теоретична програма, але якщо бодай частину цих представлених проектів буде реалізовано, життя нашого міста зміниться на краще.
Зважаючи на те, що мене найбільше цікавить культурне життя, то подібних подій за останній місяць справді вистачало. Наприклад, зустріч із тернопільським поетом із Нью-Йорка Василем Махном. Ми знайомі вже пару років, його поезії мені близькі й зрозумілі. Це не просто український поет — він яскрава особистість, людина з «мого часу». І він теж любить Чернівці.
Ще я познайомилася з Павлом Гудімовим та сучасним художником Альбіною Ялозою, виставка якої відкрилась одночасно на двох виставкових площах — у художньому музеї та галереї «Світ Арт». Були також концерт Dakh Daughters, зустріч із Романом Скрипіним із «Громадського ТБ» з незрозумілою нам програмою, свято-фестиваль реконструкції в «Музеї під відкритим небом».
Але найважливішим для мене виявився «Ягідний фестиваль», який я сама придумала і здійснила разом із невеличкою командою з двох-трьох однодумців та участю друзів, знайомих і зовсім незнайомих людей. Це був наш дебютний фестиваль під девізом: «Смачна їжа, радісний настрій, добрі друзі». Мені дуже втішно, що він мав успіх і, напевно, відбудеться знову.
Ну, і ще одна знакова подія: у великому дворі, в якому шість будинків та дві вулиці й де я мешкаю 32 роки, зробили ремонт та проклали нові міжбудинкові проїзди. Але, на жаль, залишили незакінченою роботу на деяких ділянках, і тому відчувається, що немає відповідного проекту, все робиться спонтанно й безвідповідально.
