Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Есе-колаж, який пробуджує національну гордість

Нова праця Богдана Гориня про Святослава Гординського
5 лютого, 2019 - 10:52

Захід організували в Національному музеї літератури спільно з видавництвом «Ярославів Вал». У двотомнику «Святослав Гординський на тлі доби» Богдану Гориню вдалося не просто дослідити науково мало знаного українського діяча, а доскіпливо поринути в психологію мистця.

Окрема деталь — життєві та мистецькі доторки Гординського та Антонича, а панорама — життя усього мистецького запліччя різних періодів. Богдан Горинь творить власний масштаб — «Табірна Україна». Тиради прізвищ заповнюють есе-колаж: це ті, хто утверджував Україну де-факто, причому в далекому закинутому світі — в таборах Німеччини й Австрії...

Спершу Гординський у так званої влади совєтів відзначився тим, що всіляко підтримував творчість «безідеологічного поета» Антонича, а потім утвердив українське «я» вже в еміграції.

Богдан Горинь закцентовує: «Він дуже сучасний і потрібний. Особливо сьогодні, коли на кожному кроці нам треба відбивати московські побрехеньки. Бо Гординський ще тоді, одним із перших, на весь голос сказав, що Україну обкрадає Москва. І якщо злегка роззирнутися, то можна помітити, як тонко Гординський перечить Москві. Візьмімо бодай його полотна й ікони».

Мистець працював у різних жанрах: живопис, графіка, плакат, екслібрис. Оздобив 50 храмів у 12 країнах світу. Мозаїки Святої Софії в Римі: загальна площа — понад 600 квадратних метрів!

Він досконало знав київсько-візантійську техніку, філігранно поєднував її з сучасними віяннями, аби витворити щось оригінальне саме з українською стилістикою.

Богдан Горинь наголошує, що своєю працею — а це десятки нарисів, рецензій, монографій — Гординський довів спадковість спадщини Київської Русі, повернув в Україну вкрадене.

Дмитро Степовик зауважив, що «постаті штибу Гординського з’являються саме тоді, коли їхні нації перебувають на найнижчому ступені пригноблення». «Це постать ренесансного плану», — каже професор. Цікаво, що його пов’язує із Гординським власний життєвий вибір: «Колись як професор Вільного університету я діставав його книжки про візантійський стиль. Саме вони зробили мене дослідником ікони у вимірі стилів».

Святослав Гординський працював почасти і з фольклором — як своєрідним усним малярством народу: йому одному з перших вдалося на основі аналогій з українським фольклором довести українське походження «Слова о полку Ігоревім».

Михайло Слабошпицький нагадав про непересічні літературні зв’язки Олекси Влизька та Святослава Гординського: «І репресований Олекса Влизько, і львівський маестро, що жив у США, Святослав Гординський несли крізь життя свою важку глухоту, що дуже ускладнювала їхні стосунки зі світом». Про це свідчить й окремий вірш, присвячений Влизьку.

Одначе чи направду «важка глухота» була складністю для мистця Гординського? Таку думку підважує Дмитро Степовик, адже вада для сильних особистостей завжди є можливістю мінус перетворити на плюс. «Ця глухота потрібна була йому, аби зосередитися на собі та працювати для ідеї. Шум світу не дав би можливості йому поринути в іконопис, мистецтвознавство, врешті — поезію. Це все тонкощі! Варто розуміти, що він був одним із небагатьох, кому вдалося зробити так багато».

Есе-колаж Богдана Гориня пробуджує національну гордість українців за свою історію, культуру, літературу та мистецтво, утверджує високу гуманістичну місію українського образотворчого мистецтва та літератури, розкриває духовні глибини української нації.

Андріана БІЛА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments