«Живий інтерес…»

Днями доктор історичних наук, професор НТУ «Дніпровська політехніка», голова Дніпропетровської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Ігор Кочергін презентував криворіжцям свої нові книги «Соціальна трансформація катеринославського дворянства», «Земське самоврядування Катеринославщини» та «Олександр Поль. Геній міста на Дніпрі».

ІГОР КОЧЕРГІН У БІБЛІОТЕЦІ КДПУ

Книги історика з Дніпра, який чимало років досліджував різні аспекти діяльності на Катеринославщині дворянства, зокрема одного з найяскравіших його представників –  великого подвижника і громадського діяча Олександра Поля, розійшлися по руках ще до початку зустрічі в бібліотеці КДПУ.

КНИГИ ІГОРЯ КОЧЕРГІНА

Зі студентами, колегами істориками і краєзнавцями Ігор Кочергін говорив про багатогранну діяльність Олександра Поля, про роль дворянства у земському самоврядуванні Катеринославщини та сучасну самоврядну проблематику. На думку Ігоря Кочергіна, Катеринославщина в умовах реформ другої половини ХІХ ст. у колишній царській Росії сьогодні для нас цікава перш за все тим, що вона багато в чому нагадує нинішні реалії надто непростого етапу реформування України.

КРАЄЗНАВЕЦЬ ЛЮДМИЛА ПОХИТУН РОЗПОВІДАЄ ПРО СВОЄ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДВОРЯН НА КРИВОРІЖЖІ

По завершенні досить жвавого обговорення історичної і сучасної проблематики з дніпровським істориком директор бібліотеки КДПУ Ганна Віняр зазначила, що це ледве не перша творча зустріч у цьому закладі, яка викликала таку величезну увагу, живий інтерес і щирий відгук слухачів. «Тут є люди, які мені близькі і з якими мені приємно поговорити, тому це найкраще місце для презентації моїх книжок», – зізнався Ігор Кочергін криворізьким журналістам.

КНИГИ З АВТОГРАФАМИ ШАНУВАЛЬНИКАМ

Нагадаємо: Олександр Поль (1832 – 1890) – поміщик Верхньодніпровського повіту, шляхтич, титулярний радник, громадський діяч, археолог, краєзнавець, підприємець і меценат. Був гласним губернського земського зібрання, почесним мировим суддею Верхньодніпровського округу, головою Верхньодніпровського мирового з’їзду. Протягом шести років входив до катеринославської губернської училищної ради, чимало років – до опікунської ради Катеринославської Маріїнської жіночої гімназії, був почесним опікуном Катеринославського реального училища. Брав безпосередню участь у впровадженні селянської, земської і судової реформ на Катеринославщині. Понад 15 років віддав вивченню покладів залізних руд Кривого Рогу, щоб довести їхнє промислове значення. Завдяки його невтомній діяльності у цій царині у 1881 році в Криворізькому басейні зрештою було розпочато промислові розробки залізної руди, а пізніше збудовано Катерининську (нині Придніпровська) залізницю, Гданцівський чавуноливарний завод. Початок гірничих розробок у глухій степовій провінції спричинив згодом справжній промисловий бум, названий сучасниками залізною лихоманкою. Саме ці процеси й визначили подальший бурхливий економічний розвиток Кривого Рогу, Катеринослава та Придніпровського регіону загалом і власне всього Півдня України.