110 років тому в Україні з’явився перший цивільний радіозв’язок. Його було встановлено на лінії Херсон – Гола Пристань

Сьогодні в нашій країні налічується орієнтовно двісті радіостанцій (включно з інтернет-мовцями), які діють як на всеукраїнському, так і на регіональному рівні. Всі ми давно звикли до цього зручного і малозатратногоспособу отримання інформації. Щоправда, дехто вже встиг і відвикнути.

Утім, понад століття тому відкриття радіо було для суспільства чимось схожим на сучасний політ на Марс. Відомо, що питання першості у відкритті цього засобу зв’язку в різних країнах трактується неоднаково. Біля витоків радіо стояли Нікола Тесла, Гульєльмо Марконі та Олександр Попов. Зокрема сербський вчений Н. Тесла у 1893 році запатентував свій радіоприймач. Пріоритет його першості над італійцем Марконі визнано судом у 1943 році. Ще один відомий фізик, якому приписують відкриття радіозв’язку – російський вчений Олександр Попов. Однак він на два роки пізніше за Теслу, а саме 7 травня (25 квітня за старим стилем) 1895 р. зробив доповідь на зібранні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі, де вперше продемонстрував дію своїх приладів зв'язку.

В Україні перший цивільний радіозв’язок на сьогоденній території нашої держави встановили рівно 110 років тому. За ініціативи О. Попова це сталося 30 грудня 1902 року на лінії Херсон – Гола Пристань (нині – районний центр Херсонської області). Проект пристрою бездротового телеграфу склав головний механік поштово-телеграфного округу одеський інженер-електрик Е. О. Бухгейм. Він же керував будівельними роботами та проведенням дослідів. З обох сторін зв’язку використовувалися іскрові передавачі. У Херсоні цивільна радіостанція розміщувалася в будівлі поштово-телеграфної контори (нині – міське відділення зв’язку №25, див. фото). У Голій Пристані – в державній приймальні. Обидві ці будівлі збереглися до нашого часу – на них встановлені пам’ятні дошки. Чому О. Попов обрав саме ці населені пункти, сьогодні точно відповісти складно. Існує версія, що причиною стала активізація роботи на морському і річковому портах, де в той час посилився вантажопотік у зв’язку із закінченням роботи з поглиблення дніпровського гирла і будівництва судноплавного каналу, що з’єднав порт із морем. Херсонська газета «Юг» тоді писала (№ 1183, від 18.04.1902): «Беспроволочный телеграф между Голой Пристанью и Херсоном, по сделанным расчетам, даст казне свыше 20.000 рублей экономии против устройства обходной линии и будет стоить всего 4000 рублей вместе с предварительными опытами на телеграфирование. К устройству электрических станций в Херсоне и Голой Пристани приступают в апреле. Применение беспроволочного телеграфа на Днепре имеет громадное значение для всего Юга России: оно открывает возможность установления телеграфного сообщения между берегами Черного моря и находящимися в пути черноморскими судами».

Утім, радіостанція в поштово-телеграфній конторі Херсона проіснувала недовго. У 1907 році, через технічну недосконалість устаткування, її демонтували.

Відтоді минуло 110 років. Радіо, першочергово як засіб сповіщення населення про небезпеку, а згодом як інформативний, пізнавальний, просвітницький центр пережило чимало змін і нововведень. Сьогодні люди дедалі більше користуються Інтернет-радіо і переважно з розважальною метою – послухати музику. Однак для чималої кількості мешканців сільської місцевості радіоприймач і нині лишається одним із головних зв’язків зі світовим інформаційним простором. Про сьогодення обласного радіо, виклики, які ставить перед ним сучасність, актуальність і особливість контенту найширшого мовника на Херсонщині «День» говорив з директором державного ефірного радіо «Таврія» Сергієм МОВЧАНОМ. Як довідався з розмови автор цих рядків, у Херсоні було здійснено не тільки перший радіозв’язок в Україні, а й запрацював перший у країні державний FM-мовник...

– Я прийшов працювати в цю галузь наприкінці 1996 року. Тоді ми ще називалися просто – Обласне дротове радіо. – розповідає Сергій Олексійович. – Пригадую, як у 1998 році Херсонська обласна державна телерадіокомпанія «Скіфія» однією з перших (дехто каже, що першою в Україні) отримала ліцензію на FM-мовлення. 8 березня того ж року розпочав роботу перший державний FM-канал – радіо «Таврія». А сьогодні ми охоплюємо майже 80% території області. Це найбільше покриття серед місцевих мовників. Охопити всю степову Херсонщину непросто через особливості рельєфу, який не дозволяє нашому сигналу дістатися найвіддаленіших районів.

– Сьогодні в радіо є серйозні конкуренти – телебачення та Інтернет. Як у такій ситуації залишатися сильним гравцем у медіа-просторі?

– Гадаю, що телебачення не є конкурентом радіо. Це радше медіа-партнер, який зорієнтований більше на візуальне сприймання. А от неймовірно бурхливий розвиток Інтернету дійсно «наступає на п’яти» і телебаченню, і радіо. Як буде далі? Думаю, що перспектива все-таки за всесвітньою мережею. Адже це виклик часу, еволюція комунікацій, у якій «виживе» найсильніший, найпрогресивніший. Перед нами відкриваються нові горизонти, які необхідно завойовувати. Як би там не було, а радіо сьогодні потрібно людям. Тому я абсолютно переконаний, що варто активніше впроваджувати сучасні технології і використовувати їх потенціал уже сьогодні. Та важливо пам’ятати, що на першому місці – зміст. Свого часу ми зрозуміли, що не будемо змагатися із потужними мережевими станціями всеукраїнських радіо, наприклад, у розважальному музичному контенті. Звичайно, комерційним структурам в цьому плані легше. Наша «фішка» – це надання якісної інформації з місця, де ти живеш. «Спіймай свою хвилю» – такий лозунг радіо «Таврія».

– На яке програмове наповнення ви орієнтуєтеся?

– Традиційно особливу увагу ми приділяємо культурно-мистецьким, пізнавальним, аналітичним та дитячим програмам. Звичайно, є ранкова програма – яке ж радіо без неї. Є вечірні, вітальні проекти. Намагаємося завжди бути актуальними для наших слухачів і не просто розважати, а розвивати їх. В цьому велика перевага державного мовника, адже приватне радіо здебільшого впроваджує ті проекти, які вигідні з фінансової точки зору. Нашою гордістю вважаю якісні новини. З кожним роком намагаємося робити їх технологічно прогресивнішими і завжди оперативно реагуємо на події в нашому регіоні. Наші кореспонденти включаються в ефір з різних куточків області та з інших міст, ведуть прямі репортажі з місця подій, подають пряму мову у телефонному записі тощо.

– Радіо «Таврія» – структура державна, залежна від неї фінансово. Як ви реагуєте на явища в нашому суспільстві, на яких часто спекулюють можновладці, адже зрозуміло, що влада хоча мати хороший імідж у вашому ефірі?

– Розумію, про що ви говорите. Так, звичайно ми відстоюємо державні інтереси. Нас завжди звинувачують у підіграванні владі. Утім, як на мене, коли йдеться про продажність ЗМІ, державні медіа в цьому плані не можуть займати чиюсь позицію, бо це є порушенням закону. Наприклад, під час виборчої кампанії ми в рівній кількості надавали ефірний час усім кандидатам. Як це не складно, але ми все таки намагаємось витримувати баланс поглядів. Думаю, що поки нам це вдається.

– А як щодо критики? Чи є вона на адресу влади і яка відповідна реакція?

– А хто взагалі любить критику? Таких людей дуже мало. Більшість хоче, щоб про них говорили або добре, або хоча б нейтрально. Це зброя, якою користуватися треба обережно і помірковано. Звичайно, ми не є тими, хто постійно критикує владу. Хочу наголосити, що ми прагнемо збалансовано подавати інформацію. Це, на мою думку, повинно бути пріоритетом для сучасних телерадіокомпаній. Сьогодні влада одна, завтра – інша, а люди навколо залишаються такими ж. І їм потрібна правдива якісна інформація.