Агітатори, що співають

Передвиборча кампанія входить в активну фазу — на сцену виходять «співаючі агітатори». Цього разу всі вершки шоу-бізнесу під своїм крилом зібрала Юлія Тимошенко. Це — Потап та Настя Каменських, Тіна Кароль, Олександр Пономарьов, Ані Лорак, Руслана, Ірина Білик і навіть Наталія Могилевська. Останню артистку особливо важко уявити в білій майці з червоним сердечком. 2004 року, в самий розпал помаранчевої революції, Могилевська завзято підтримувала Віктора Федоровича. Вірною Регіонам із першого ешелону українських виконавців залишилася лише Таїсія Повалій. Поки що нейтральною залишається Софія Ротару.

До речі, вперше використати зірок на виборах здогадалися в США. Ця традиція збереглася досі: наприклад, на недавніх президентських виборах на підтримку демократа Обами виступив чи не весь Голівуд, тоді як республіканця Маккейна підтримали лише двоє — Арнольд Шварценеггер (хоча він уже не стільки зірка, скільки губернатор-республіканець) і Сильвестр Сталлоне.

В Україні першим яскравим прикладом використання шоубізу можна вважати парламентські вибори 2002 року з проектом «Команда озимого покоління». Досвід виявився невдалим — «озимі» отримали всього 2,02%. Зовсім інша ситуація була на виборах 2004 року. Артисти підтримували моральний дух людей на мітингу-концерті, що тривав упродовж місяця в режимі нон-стоп. Співали на морозі й без грошей. А коли Олександр Пономарьов виконував гімн України, йому підспівував весь багатотисячний Майдан. Таке за жодний гонорар не купиш...

Зараз, звичайно, все по-іншому. Можна припустити, що більшість артистів, заявлених у цьому турі, світоглядно все-таки симпатизують Тимошенко, але головна причина, безумовно, матеріальна.

Проте варто віддати належне штабістам Тимошенко. Їм вдалося зібрати значний пул артистів і переграти регіоналів. А ось наскільки ці концерти ефективні як технологія, чи варті вони цих колосальних коштів — це інше питання. На думку політолога Володимира Фесенка, ефективність подібних турів фонова, допоміжна.

— У політичному виборі цей чинник не має вирішальної ролі. Принаймні, для більшості виборців. Як показує практика, навіть пряма участь того або іншого виконавця або діяча шоу-бізнесу у виборчому списку не є визначальною для голосування великих статистично значущих груп молоді.

Важливо, що ці концерти збирають великі групи людей. На цих заходах можна розповсюджувати агітаційні матеріали, непрямо впливати на людей. Тому я й кажу, що тут ефективність допоміжна, фонова. Але якщо повністю виключити цей інструментарій з арсеналу передвиборної боротьби, то такий кандидат просто не буде в числі фаворитів. Це означає поступатися за масштабом роботи з виборцями і за масштабом свого впливу. У цьому значенні Тимошенко підтверджує, що є ,як мінімум, одним із двох головних фаворитів цієї компанії.

— Виходить, інтрига другого туру вже зникла?

— Повністю ні, але Яценюку може допомогти тільки «диво» у вигляді нової хвилі економічної кризи. Але лише в тому випадку, якщо ця нова хвиля кризи припаде на період перед першим туром виборів, десь грудень — початок січня. Це саме святкові дні. І якщо в цей час ще й криза вдарить і по гаманцю, і по мозках наших виборців, то це, звичайно, може допомогти Яценюку поборотися за вихід до другого туру. І масштаби кризи також можуть бути значимими.

Якщо ж нова хвиля кризи виявиться слабшою, ніж та, що була в лютому-березні, і вона відбудеться не на початку зими, а наприклад, восени, то, звичайно ж, ефект буде набагато меншим. Тому шанси Яценюка видимо поменшали на вихід до другого туру. І не лише тому, що БЮТ із серпня почав активно вести компанію. І, судячи з усього, інтенсивність та масштаб цієї кампанії зростатиме. В Яценюка навпаки — спостерігається певна стагнація. Його рекламна кампанія не дає зростання рейтингу і за рейтинговими показниками Яценюк починає відставати від Тимошенко. І, відповідно, шанси на вихід до другого туру знижуються.