Андрій Курков у нічній візії

— Кому прийшла ідея видавати серію книг української прози англійською мовою і на кого ця серія розрахована?

— Природно, на «ближнього» іноземного читача, тобто на співробітників дипкорпусу, які живуть і працюють у Києві, і на іноземних видавців, котрі цікавляться зарубіжною літературою. Мета серії — довести, що сучасна проза в Україні існує. А ідея народилася в кількох розмовах із директором видавництва «Альтерпрес» Петром Хазіним. Книги видаються на спонсорські гроші й першу неоціненну допомогу нам надав завод «Росинка».

— А чому ти вирішив почати серію зі своєї книги?

— Любов до Батьківщини починається з любові до себе. Це я, звісно, пожартував, однак у кожному жарті є дещиця жарту. Якщо бути точним, то переклади моїх оповідань на англійську мову вже існували, отож видати першою книгою проекту саме мою було легше.

— А друга книга вже в роботі?

— Другою книгою стане збірка новел дуже цікавої одеської письменниці Ольги Ільницької. Нині якраз триває робота над перекладом. Переклади, до речі, робитимуть лише носії мови. Крім англійської, плануємо видавати книжки французькою та німецькою, але це вже, як то кажуть, програма максимум. Гроші на другу книгу вже є.

— А як ви вибираєте, хто представлятиме у вашій серії прозу України? Може хтось прийти просто з вулиці і принести рукопис?

— Ні, з вулиці можна прийти в літературу, та не у видавничу серію. Я досить пильно стежу за сучасною літературою і вже знаю, принаймні, п’ять письменників, чиї роботи я хотів би представити в нашій серії. Обмеження у нас існують лише щодо якості літератури та віку. Якість має бути дуже висока, а вік — до сорока п’яти. Для розв’язання суперечливих питань ми створили щось середнє між редколегією і сталінською «трійкою»: Петро Хазін, директор видавництва «Альтерпрес», Олександр Буценко, голова іноземної комісії Спілки письменників України, і я.