Архієпископія УГКЦ переїжджає до Києва

Нещодавно керівництвом Української греко-католицької церкви було прийнято рішення про «переїзд» до Києва архієпископської кафедри та інших центральних установ церкви, яка сьогодні налічує понад 5 мільйонів віруючих у більшості регіонів України. У зв’язку з цим повстало чимало складних проблем, зокрема, фінансових. Адже необхідно побудувати Кафедральний собор, резиденцію глави церкви, адміністративні будівлі, а також комплекс будівель для освітянських та соціальних потреб. УГКЦ не має для цього необхідних коштів. І сьогодні Глава церкви архієпископ Любомир звертається до членів своєї церкви, а також до всіх людей доброї волі по допомогу:

«Останні десятиліття ХХ ст. принесло великі зміни в житті Церкви і нашого народу. Після стількох століть Україна знову стала незалежною державою, а Церква в ній — свобідною. Саме в цей час, який справедливо називають переломним, звертаюся до Вас, дорогі у Христі, у справі, яка торкається нас усіх ... Процес ліквідації Української Греко-Католицької Церкви на території України здійснювався дуже послідовно, в міру того, як поширювалося панування царської Росії, чи, пізніше, Радянського Союзу. Політика ліквідації Української Греко-Католицької Церкви втілювалася на західних землях України за радянських часів. Так, у 1946 р. її ліквідовано в Галичині, а в 1949 р. — на Закарпатті.

Після довгих років перебування у підпіллі, наша Церква в Україні вже більш ніж десять років є свобідною. Розвиток у вільній батьківщині протягом останнього десятиліття дає нам можливість, про яку ще зовсім недавно ніхто не наважувався навіть мріяти: повернути осередок нашої Церкви до столичного Києва, місця її народження, звідки силою жорстоких обставин вона була видалена. Дехто може вбачати в цьому рішенні суто політичні чи соціальні мотиви. Однак насправді йдеться про те, щоби пов’язати між собою всі частини Української Греко-Католицької Церкви, адже її вірні насиллям радянського режиму розкидані по всій території України, охопленій нині нашими єпархіями і екзархатами. Крім цієї внутрішньої єдності, осередок у столиці, де мають свої центри всі інші Церкви і релігійні організації, повинен сприяти кращим зовнішнім зв’язкам нашої Церкви.

Тому звертаюся до Вас, дорогі у Христі Сини і Доньки Української Греко-Католицької Церкви в Україні і за її межами, з уклінним проханням допомогти у спорудженні патріаршого храму, а згодом і приміщення для осідку Глави нашої Церкви в Києві. Звертаюся до Вас усіх, дорогі, до тих, хто мешкає в Україні, хоч розумію, як складно сьогодні зібрати кошти. Ваша щира пожертва, незалежно від того, чи буде це вдовина лепта, чи щедрий дарунок, буде тією цеглиною, без якої ми не зможемо звести цей храм.

Звертаюся до Вас, дорогі, які живете в діаспорі. Нам треба зберегти єдність Церкви, щоби ми не розгубили у світі те духовне багатство, яке наші діди-прадіди принесли з Української землі і яке дає нам нашу ідентичність, щоби ми були корисними і мали чим ділитися з нашими співгромадянами. Якщо бажаєте скласти якусь пожертву, пересилайте її за посередництвом Вашого єпископа в тій єпархії в Україні чи поза Україною, де Ви живете.

Заздалегідь складаю сердечну подяку за Ваші щирі пожертви для блага нашої Церкви і українського народу. Вимолюю для Вас усіх щедрих Божих благодатей».