Аукціон подій п.Хвостіва

ІСТОРІЯ ПИТАННЯ

У Древньому Єгипті Новий рік святкувався під час повенi на річцi Ніл (приблизно в кінці вересня). Розлив Нілу був дуже важливий, оскільки тільки завдяки йому в пустелі росло зерно. У Новий рік статуї бога Амона, його дружини і сина ставили в човен. Човен плавав по Нілу місяць, що супроводилося співом і танцями. Потім статуї вносили назад до храму.

Тривалий час римляни святкували Новий рік на початку березня, доки Юлій Цезар не ввів новий календар (юліанський). Таким чином, датою зустрічі Нового року став перший день січня.

У Середні віки вічнозелене дерево з червоними яблуками було символом свята Адама і Єви, яке відзначалося 24 грудня. (Тобто не таке похмуре сприйняття історії із «забороненим плодом»).

З X до XV століття початком нового року на Русі вважали 1 березня. В XV столітті Новий рік був перенесений на 1 вересня, а в 1699 році Петро I видав указ, згідно з яким стали вважати початком року 1 січня: «Поелику в Росии считают Новый год по-разному, с сего числа перестать дурить головы людям и считать Новый год повсюдно с первого января. А в знак доброго начинания и веселия поздравить друг друга с Новым годом, желая в делах благополучия и в семье благоденствия. В честь Нового года учинять украшения из елей, детей забавлять, на санках катать с гор. А взрослым людям пьянства и мордобоя не учинять — на то других дней хватает».

Однак сам цар Петро особисто ходив по особнячках своїх вельмож і якщо помічав «кислу міну» — наказував бити батогами. Хочеш не хочеш, а веселися!

Стосовно ялинок та інших новорічних рослин, то задовго до того, як почали святкувати Різдво, жителі Давнього Єгипту в грудні, в самий короткий день року приносили зелені пальмові гілки в свої оселі як символ перемоги життя над смертю.

Римляни на честь бога землеробства прикрашали будинки зеленим листям на зимове свято Сатурналій. Жреці-друїди вішали на дубові гілки золоті яблука під час свята зимового сонцестояння. У Середні віки вічнозелене дерево з червоними яблуками було символом свята Адама і Єви, яке відзначалося 24 грудня.

Перша письмова згадка про Різдвяну ялинку припадає на XVI сторіччя. У німецькому місті Страсбурзі і бідняки, і знатні сімейства взимку прикрашали ялини кольоровим папером, фруктами та солодощами. Поступово ця традиція розповсюдилася по всій Європі. В Америку її завезли німецькі поселенці, а також найманці, які брали участь у війні за незалежність. 1804 року американські солдати у форті Дірборн (Чикаго) на Різдво приносили в казарми деревця з сусіднього лісу.

1842 році у Вільямсбузі (Вірджинія) розторопний Чарльз Міннегрод пропонував покупцям прикраси для дерев.

1851 року Марк Карр доставив на вулиці Нью-Йорку дві волові упряжки, навантажені ялинками і першим в Сполучених Штатах почав продавати святкові дерева в роздріб.

14-ий президент США Франклін Пірс приніс традицію Різдвяної ялинки в Білий дім. У 1923 році президент Калвін Кулідж вперше провів урочисту Церемонію запалювання ялинки, яка тепер проходить кожного року на галявині перед Білим домом. І тепер, починаючи з 1966 року, члени Національної Асоціації Різдвяної ялинки підносять найкрасивішу і найпухнастішу ялину першій сім’ї Америки. Це дерево кожного року встановлюють у Синій кімнаті Білого дому.

НАЙБІЛЬШ ОРИГIНАЛЬНI СВЯТКУВАННЯ НОВОГО РОКУ

Японці на Новий рік (також 1 січня), щоб не впустити злих духів, вішають жмут соломи перед входом у оселю. Це (як вони вважають), приносить щастя.

У момент початку Нового року японці починають сміятися. Вони вірять, що сміх принесе їм успіх в наступаючому році.

Китайський Новий рік святкується між 17 січня і 19 лютого, під час молодого місяця. Тисячі ліхтарів запалюються в ході процесій, щоб освітити шлях в Новий рік.

Китайці, як і японці, вважають, що Новий рік оточений злими духами. Тому вони налякують (замість японської соломи) їх хлопавками і петардами. Іноді китайці заклеюють вікна і двері папером, щоб не впустити злих духів.

У Шотландії Новий рік називається Hogmanay. Шотландці запалюють в бочці смолу і котять бочку вулицями. Це символізує спалення старого року.

Шотландці вважають, що перша людина, яка входить до оселі в новому році приносить щастя або невдачу. Дуже гарною прикметою вважається, якщо першим в новому році в будинок увійде темноволосий чоловік з подарунком (дуже схоже на український звичай).

ПОШИРЕНІ НОВОРІЧНІ ПРИКМЕТИ

Якщо трапилося що-небудь iз людиною на Новий рік, то те ж буде з ним всі 12 місяців; — не роби важку і брудну роботу — інакше весь рік буде у важкій праці без відпочинку; — не віддавай боргів — весь рік будеш розплачуватися.

РІЗДВЯНІ СВІЧКИ

Світло було важливою складовою зимових язичницьких свят. З допомогою свічки і багать виганяли сили пітьми і холоду. Воскові свічки роздавалися римлянам на свято Сатурналії. У християнстві свічки вважаються символом значущості Ісуса як Світла світу.

У вікторіанській Англії торговці кожний рік дарували своїм постійним покупцям свічки. Свічки на райському дереві породили всіма нами любиму різдвяну ялинку.

РІЗДВЯНІ ЛИСТІВКИ

1843 року англієць Хорслей намалював першу різдвяну листівку. 1000 примірників листівки були продані того року в Лондоні. Видавець Луї Пранг популяризував різдвяні листівки в 1875 році. Він провів у Америці загальнонаціональний конкурс на кращий дизайн різдвяної листівки. Удосконалення поштової системи і здешевлення поштових відправлень дозволили розсилати різдвяні листівки в усі куточки планети.

ЕЛЕКТРИЧНІ ВОГНІ

Раніше під час святкування Різдва однією з головних небезпек були різдвяні свічки. Тому у вітальнях тримали відра з водою на випадок пожежі. Ідея використати електричні гірлянди замість воскових свічок належить англійському телефоністу Ральфу Моррісу. На той час нитки електричних лампочок вже використовувалися в телефонних розподільних щитах — Моррісу спало на думку розвісити їх на ялинці.

ПРИКРАСИ

Перші Різдвяні ялинки були прикрашені живими квітами та фруктами. Пізніше додали солодощі, горіхи та іншу їжу. Потім — різдвяні свічки. Такий вантаж був, безумовно, дуже важким для дерева. Німецькі склодуви почали виробляти порожнисті скляні ялинкові іграшки, щоб замінити фрукти та інші важкі прикраси.

ЩО ЇДЯТЬ І П’ЮТЬ НА РІЗДВО І НОВИЙ РІК У РІЗНИХ КРАЇНАХ ВЕЛИКА БРИТАНІЯ: індичку під соусом iз агрусу, різдвяний пудинг та бренді.

ФРАНЦІЯ: устриці, паштет з гусячої печінки, індичку в білому вині, шампанське та сири.

НІМЕЧЧИНА: на свят-вечір — карпа або оселедця, на Різдво — смаженого гусака.

НІДЕРЛАНДИ: кролика, оленину або дичину.

БЕЛЬГІЯ: телячу ковбасу з трюфелями, м’ясо вепра, традиційний торт, вино.

ЛЮКСЕМБУРГ: кров’яну ковбасу, яблука, місцеве ігристе вино.

ДАНІЯ: качку або гусака, фаршированих фруктами; рисовий пудинг, посипаний корицею.

ІРЛАНДІЯ: індичку або окорок.

ІСПАНІЯ: на свят-вечір — смаженого баранчика, на Різдво — молюсків, індичку, молочне поросятко, херес.

ПОРТУГАЛІЯ: бакалао (сушену солону тріску), дуже солодкий портвейн.

ГРЕЦІЯ: индичку у вині.

ІТАЛІЯ: на свят-вечір — парову тріску або окуня з білим вином.

ЯПОНІЯ: новорічні холодні закуски «о-сечи-ріорі», які складаються з холодної квасолі (що приносить щастя) з рисом, рисових тісечок, маринованих та свіжих овочів.

УКРАЇНА: кутю, голубці, вареники, смажену рибу, капусту, компот, горілку (самогонка).

РОСІЯ: приблизно те ж — плюс пельмені та огірки.

«НАЙПРИКОЛЬНІШІ» УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ЗВИЧАЇ НА НОВИЙ РІК ТА РІЗДВО

Хто перший

Якщо першого ранку Нового року в дім зайде гарна молода людина, та ще з грошима — хороша ознака: весь рік всі будуть здорові і радісні, гроші не будуть переводитися. Якщо ж зайде старий, хворий і бідний чоловік — погана прикмета: грошей не буде, а хвороб — навпаки.

Найгірший варіант, якщо з’явиться стара жінка.

Тому нещасні старі люди, як носії нехороших прикмет, боялися ходити в гості.

Зараз можна сміливо організовувати святочні фірми, в асортименті яких повинні бути красені-брюнети з кишенями, набитими великими купюрами (фірмовими, зрозуміло). Щоб можна було замовити такого ПЕРШОГО відвідувача. Для коректування долі.

Ворожіння на балабушках

Дівчата печуть так звані балабушки (щось, на зразок пампушок). Воду для них потрібно принести з колодязя в роті. Парубки підло намагаються розсмішити дівчат.

Як тільки панночка розсміється — вода виллється. Знову йди до колодязя.

Коли бідних дівчат дістануть «до печінок», вони кажуть:

— Ідіть собі геть, хлопці, ми води наберемо!

А ті у відповідь:

— Макітру вареників на стіл — підемо!

Дівчата здаються. Мовляв, гаразд, приходьте. Закуску забезпечимо. Дайте тільки води набрати. Як тільки залицяльники витягують цю обіцянку — відразу біжать за самогоном.

Дівчата мітять свою балабушку ниточкою або кольоровим папірцем, а потім розкладають на лавці.

Коли все зроблено, в хату запускають голодного кота (на день св. Андрія Первозванного, 13 грудня, ту ж роль виконує собака). Бідну тварину цілий день тримають на дієті.

Поки котяра жадібно пожирає балабушки — дівчата, зачаївши подих, стежать за ним.

Чию першу балабушку проковтне кіт — та і вийде заміж першою. І так далі, по черзі. Якщо кіт затягне балабушку в куток — доля закине дівчину у чужі краї. Найгірше, якщо кіт, недоївши, викине «пампушку».

Звичайно, панночки стараються так робити балабушки, щоб їх кулінарне мистецтво припало до смаку котові. В крайньому випадку, потрібно щоб він поголодав два-три дні — тоді від таких прикрощів ви будете застраховані напевно.

Про користь простуди

Якщо син під час святої вечері («багатий вечір») чхне — батько подарує йому коня, тому що це знак того, що козаком буде.

Якщо чхне дочка — знак, що вона збирається в господині і батько «на щастя» їй повинен подарувати теля.

Взагалі-то зімітувати «пчих» не складно. Можна запросто напчихати у тата цілий табун коней.

Колядування

В Україні дуже поширено колядування. Саме слово «коляда» походить від назви Нового року у римлян Calendae Januaariae, який припадав на тиждень після веселих сатурналій у другій половині грудня. Колядки походять від величальних новорічних пісень древніх греків.

Особливо подобається мені коляда з деякою погрозою, наприклад, такого змісту:

Бігла теличка з березничка

Та до дядька в двір.

Я вам, дядьку, заколядую,

А ви дайте пирога.

Як не дасте пирога,

Візьму вола за рога,

Виведу на поріг

Та викручу правий ріг.

Буду рожком трубити,

А воликом робити,

Пружкою поганять,

Хліб зароблять.

Будьте здорові з празничком!

Коротше, прямий наїзд.

Гора пирогів

В Україні на Щедрий вечір батько сімейства ховався від дітей за пирогами — символом щедрості і багатства.

Татусь опускав голову, а діти удавали, що його не помічають. Вони весело запитували: «Де наш тато?». Тато підступно цікавився: «А хіба ви мене не бачите, дітки?» — «Не бачимо, тату!» На що він відповідав: «Дай Бог, щоб ви мене і наступного року не бачили».

Тато натякав не на дефект зору, а на безліч пирогів.

Кіт iз мішком для сала

Якщо на Заході були популярні Коти в чоботях, то на Щедрий вечір в Україні модно було парубкам зображати або кота з мішком для сала, або козу.

«Котом», як правило, був найменший iз парубків.

Декілька козоводів і котоводів просили господарів подати на прожиток «тваринам».

Після того як господар щедрувальникам давав пиріг і розщедрювався на копійок п’ять, «кіт» просив:

— Няв, няв... сала, щоб коза брикала!

Йому вторила «коза»:

— Дайте, дядьку, сала, бо кіт здохне!

Після тужливих нявкань і бекань «тварин» рятували від голодної смерті.

Ворожіння на коров’ячій шкурі

Найцікавішi і таємничішi ворожіння бувають в новорічну ніч, на Різдво або Хрещення. Тільки в різдвяну ніч можна принести до ополонки коров’ячу шкуру і, сівши на неї, загадати бажання: наприклад, опинитися в будинку потенційного жениха, або опинитися в майбутньому. З настанням півночi, вийдуть iз ополонки водяні біси, підхоплять шкіру і полетять, куди велiли. Але коли уже назад полетять, будуть поспішати пірнути в свою ополонку разом iз ворожбитом. Тут треба не зівати і вчасно сказати: «Цур цього місця!» — а не то чекає погибель.

Коротше — суцільна гоголівщина.

Кидання черевичка

Дівчата, що ворожать, звичайно виходять за околицю села і кидають поперед себе черевичок (з лівої ноги). І судячи з того, куди вказує носок черевичка, можна судити про те, з якої сторони буде суджений. Якщо ж носок черевика вказує на околицю, то це означає, що та, хто гадає, в цьому році заміж не вийде.

Засів

Після Нового року і до Різдва популярний звичай «засівати». Хлопчиська ходять і примовляють: «Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!», — розкидаючи зерно пшениці (жита, гречки або що є). У відповідь їм дають цукерки, гроші, пироги.

Якщо, звичайно, відкриють вхідні двері. Що іноді надзвичайно ліньки робити під ранок. З «бодуна».

Я одного разу відкрив, потім півроку пилососив свій килим. Зерно в цьому сенсі є суперником тільки конфеті. Тобто іншого разу даси будь-які гроші, щоб тільки не засівали. Але це більше міські проблеми.

Багаття зі сміття або Чудеса дресирування

На Західному Поділлі від Різдва до Нового року хатину замітають на дві половини.

Частину сміття, що від середини до порога, виносять відразу ж, а те, що від середини до «покуття» (задня стінка оселі, за іконами), зберігають до Нового року.

Вранці на Новий рік сміття виносять iз хати і підпалюють.

Коли вогонь розгориться (цитуємо книгу Олекси Воропая «Звичаї нашого народу»): «...через нього стрибають: господар, господиня, діти від старого до малого, а після дітей — кінь, корова, вівця, коза, свиня, пес, кіт — всяка тварюка, що є в господарстві, щоб нечисть у вогні залишилася, і в новий рік увійти чистими!»

Важко собі уявити чергу з домашньої худоби, що одна за другою стрибає через багаття.

Примусити через вогонь стрибонути кота, по-моєму, не під силу і клоуну-дресирувальнику Куклачову.

Певно, Олекса дещо згустив фарби. Може, кота перекидали через багаття? Але як перекинути корову? Або на ній треба проїхати верхи, немов на коні? Та ще при цьому перескочити через вогонь!

Каскадерський звичай!

Як правильно пити на Новий рік

Що стосується алкоголю, існує такий народний звичай.

За новорічним обідом, коли приймають гостей, потрібно примовляти: «На новий рік не годитися пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли!»

Така парна практика, звичайно, може привести до деякого передозування спиртного. Тоді це може закінчитися тим, що ви можете раптом опинитися «на полу в Ленинграде», як герой «Иронии судьбы или С легким паром».

Використовуючи народну прикмету — як зустрінеш Новий рік, так він для тебе і пройде, — випиваючи, рекомендується примовляти: «Нап’юся горілки, щоб цілий рік було за що випити!»

Висновок

Всю набуту інформацію ви можете використати на свято в своїх особистих корисливих цілях.

Ми ж (пан Хвостів і його помічник Костянтин РИЛЬОВ ) бажаємо вам щастя, здоров’я і любові.

Якщо вам всього цього буде замало — помножте на два. (Див. роз