Бар’єр чи безпека?
У Києві облаштовують нові зупинки громадського транспорту — без передбачених ДБН захисних стовпчиків
Стару зупинку знесли, сусідній кіоск теж, натомість встановили нову, до якої наче «приклеєний» кіоск. Що змінилося? В ідеалі, крім нової лавиці та скляного торговельного приміщення, біля зупинки мали б встановити захисні стовпчики. Та вони є не всюди. Важко судити, чи справді металеві невисокі стовпці врятують життя від наїзду, але принаймні це передбачають нові державні будівельні норми «Вулиці і дороги населених пунктів», що набули чинності 1 вересня минулого року.
«У попередніх нормах не містилося жодної вимоги щодо безпеки людей на зупинках. Але, на жаль, ми всі знаємо, що трапляються випадки наїзду транспорту на зупинки з людьми, і наслідки можуть бути жахливими, — коментував раніше заступник міністра ЖКГ Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ. — У нових ДБН затверджено, що на під’їздах до зупинок громадського транспорту мають обов’язково встановлювати огорожі перильного типу відповідно до ДСТУ Б В.2.3-11 «Огородження дорожнє перильного типу. Загальні технічні умови».
НА ЗАВАДІ — СТАРІ ПРАВИЛА
Фотокореспондент «Дня» Микола Тимченко спіймав у кадр кілька новеньких столичних зупинок без захисної огорожі. Певна, в більшості мікрорайонів Києва ситуація аналогічна. Згодом фотокор запитав у директора КП «Київпастранс» Дмитра Левченка на його ФБ-сторінці, чому ж столиця порушує чинні ДБН, та навів цитату Лева Парцхаладзе про обов’язковість захисних елементів. На жаль, зацитувати відповідь Дмитра Левченка не можемо, оскільки за кілька днів після появи коментаря він зник разом із питанням Миколи Тимченка.
Пояснення в соцмережі зводилося до того, що КП «Київпастранс» вирішили відмовитися від стовпчиків, оскільки на них почали скаржитися громадяни. А кіоски облаштовують, тому що в міста бракує коштів на нові зупинки, для цього проводять інвестиційний конкурс, за умовами якого поєднують точку торгівлі з місцем очікування транспорту.
«День» звернувся за офіційними роз’ясненнями до дирекції КП «Київпастранс» та Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації. У комунальному підприємстві нам повідомили: «Оскільки умови проведення інвестиційних конкурсів були отримані в грудні 2017 року, а конкурси проведені в першому півріччі 2018 року, коли нові ДБН «Вулиці і дороги населених пунктів» ще не набули чинності, проведення інвестиційних конкурсів та укладання договорів відбувалося відповідно до «Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту». Відповідно до пункту 4.2 правил на посадочних майданчиках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об’єктів та споруд, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки. Наразі в КП «Київпастранс» опрацьовується механізм приведення зупинок громадського транспорту у відповідність до нових ДБН «Вулиці і дороги населених пунктів».
Пояснення можна назвати задовільним, хоч воно й суперечить першій версії Дмитра Левченка. До того ж за вікном уже середина 2019-го, а нові зупинки в місті планували як мінімум два роки тому. На жаль, відповідь від Департаменту транспортної інфраструктури досі не надійшла, попри те що вже минув передбачений законом термін на надання інформації.
«ЗАХИСНІ СТОВПЧИКИ — ЦЕ ЛІКУВАННЯ СИМПТОМУ»
Як зазначив «Дню» Дмитро БЕСПАЛОВ, директор «А+С Україна» (компанія займається транспортним моделюванням) та радник мера з питань транспортної інфраструктури, питання захисних стовпчиків — як палиця з двома кінцями: «У нас мало грошей, щоб робити все, як ми хочемо. Загалом, історія зі стовпчиками почала розвиватися після серії гучних ДТП із трагічними наслідками. З одного боку, існує проблема з безпекою на переході чи на зупинці, є ризик, що в тебе щось в’їде, а з другого — це бар’єрне середовище. Деякі люди чутливі до таких речей. Тобто це рішення-милиці. Якби швидкість у місті була контрольованою, думаю, таких ситуацій майже не було б».
На думку експерта, вирішувати питання слід комплексно — від регулювання швидкості на міських дорогах до складання стратегій та планів розвитку загальної транспортної політики в місті взагалі.
«Захисні стовпчики — це лікування симптому, а треба діяти на причини. Здебільшого йдеться про порушення правил дорожнього руху, — продовжив Дмитро Беспалов. — Та проблему треба вирішувати на вищому рівні. Щоб перестрахуватися, в місцях, де вже траплялися подібні ситуації чи можуть траплятися, треба робити щось на кшталт бар’єрів. Такі місця можна визначити за швидкісним режимом. До речі, місто може це проаналізувати. Якщо, приміром, вивчити треки автомобілів таксі, що їздять часто агресивно, можна проаналізувати, який швидкісний режим формується біля тієї чи тієї зупинки. І там, де співпадуть погана видимість на ділянці, висока швидкість тощо, можна розглянути встановлення таких стовпчиків. Інша річ, що раніше виникали питання до конструктивного облаштування таких стовпчиків, були випадки, що це просто арматурний стрижень, який не витримає навіть удару мотоцикла, не кажучи про великий автобус. Боюся, що існує ризик, коли в деяких випадках це буде просто штучною ілюзією безпеки».
