Без ідей...
«Головна біда —що не було якісної дискусії програм. З’їзд показує справжній стан справ в організації», — Олександр БУХТАТИЙЗ’їзд Національної спілки журналістів України, на якому 20-21 квітня обрали новим головою Сергія Томіленка, став яскравим «сканером» ситуації не лише в цій 19-тисячній (!) організації, а й до певної міри в медіа-сфері загалом, зокрема у так званій медіа-спільноті.
Понад 240 делегатів з’їзду з усієї країни, а також колег-журналістів, що завітали висвітлювати захід, очікували не лише обрання нового керівника, і навіть — не тільки лінію розвитку організації на найближчі п’ять років. Медійники хотіли зрозуміти — куди взагалі рухається Національна спілка? Знайти відповіді на запитання — які проблеми та виклики стоять перед Спілкою? Які конструктивні меседжі численна творча організація запропонує колегам? Адже проблем — більш ніж достатньо. Це і реформування комунальної преси; і запуск Суспільного ТБ, і відчутність молоді в НСЖУ, і захист прав журналістів у прифронтовій зоні; і практична допомога колегам, що перебувають в окупації чи полоні. Зрештою, якою має бути спільна «лінія поведінки» журналістського цеху в країні, що воює? Більшість цих питань так чи інакше підіймалися на з’їзді, але в перший день коротко, побіжно, і здебільшого в кулуарах.
Попри те, що чимало професійних колег називають Спілку анахронізмом і тому не бачать доцільності брати в ній участь, організація могла б стати платформою для дискусій та практичної допомоги. А такий масштабний з’їзд, на якому зібралися представники всіх регіонів, міг би стати унікальною спробою спільного вироблення «порядку денного» у медіасфері. Натомість, все здебільшого звелося до одного — боротьби за посаду керівника. А відтак у конференц-залі, де відбувався з’їзд, увесь час була напружена і, можна сказати, дещо нервова атмосфера.
«АТМОСФЕРА — ГНІТЮЧА»
«Такої напруженої атмосфери ніколи не було ні на виборах голови НСЖУ, ні на етапі передвиборчих перегонів, — прокоментував «Дню» один із лідерів перегонів, директор Миколаївського коледжу преси та телебачення, продюсер каналу «Так-TV», секретар НСЖУ Гліб ГОЛОВЧЕНКО. — Це була одна з найбрудніших кампаній — були до кандидатів застосовані погрози, залякування, море бруду вилито. На жаль, мусимо констатувати, що Спілка журналістів взяла найгірший досвід українських політичних процесів...» За словами Головченка, який за результатами першого туру голосування посів третє місце, вся ця передвиборча кампанія показала, що майбутнє організації — у «підвішеному стані». «Якщо кажуть, що наша країна розділена на дві частини, то Спілка журналістів після цих виборів буде розділена на велику кількість маленьких «груп впливів». І нічого хорошого це організації не обіцяє», — додає Головченко.
Ще один кандидат на посаду голови Олександр БУХТАТИЙ, який пройшов у другий тур і в результаті посів друге місце, у своїх висловлюваннях був більш категоричним. «Атмосфера — гнітюча, — відзначив Олександр Бухтатий. — Я днями повернувся з Попасної, багато спілкувався з військовими... І коли зараз дивлюсь на все це шоу — просто бридко. Головна біда — що не було якісної дискусії програм, жодного конструктивного діалогу. Так, зібралися, щоб просто побачитися. А йдеться про долю Спілки на п’ять років. Прикро, що Спілка не об’єднує медіа, а, навпаки, — сварить. А ще — я дивлюсь в очі делегатам і бачу, що люди не підтримують ключової ідеї — щоб Національна спілка журналістів стала національною за змістом. Натомість люди підтримують конформізм, обережний діалог з Росією, воюють проти «мови ворожнечі». Цей з’їзд показує справжній стан справ у Спілці».
Відома журналістка, головний редактор громадсько-політичної газети «Білопільщина» Наталія КАЛІНІЧЕНКО, яка напередодні з’їзду на своїй сторінці у «Фейсбуці» запустила цикл публікацій про те, як відбуваються вибори голови НСЖУ, говорить, що не є делегатом, але пропустити «це видовище не могла». «Медіаволонтерством у соціальних мережах вирішила займатися тому, що побачила, як «обирають» делегатів на з’їзд від Сум. Із семи делегатів приїхали тільки двоє. Частина не захотіла брати в цьому шоу участі. Я ж хотіла особисто побачити, чим тут, у столиці, відрізняється атмосфера від регіональної. Нічим. І це прикро. Кого все влаштовує, ті голосували сьогодні за міфічну стабільність, тобто за Томіленка. Хто хоче оживити Спілку — голосував за інших кандидатів. Але неприємно вразили, повторюсь, розбрат та чвари. Жодної єдності, жодного діалогу, битви ідей... — говорить Наталія Калініченко. — Але тут важливо було бути, щоб розуміти — хто є хто у нашій Спілці. Всі все побачили. Висновки зробили». Змін не буде.
Напруженою назвав роботу з’їзду директор Інституту журналістики КНУ ім. Т.Шевченка Володимир РІЗУН. За його словами, саме Спілка могла об’єднати цех довкола принципів та смислових ідей. Але поки цього не відбулося: «У Спілці за об’єднавчими речами мають стояти спільні національні інтереси і суспільні інтереси. А в нас ситуація така, що немає єдиної журналістської спільноти. Журналісти розділені між приватними олігархічними чи політичними сферами впливу. А де ж власна позиція? Часто солідарність закінчується на редакції чи медіа-холдингу. Звичайно, НСЖУ мала б бути об’єднавчою платформою для журналістів. Але для цього має бути потреба і воля у журналістів до об’єднання, до створення медіакорпорації національного рівня. А воля може з’явитися там, де є свідомість, певні ідеї та принципи. Можемо діагностувати, що на сьогодні в медіа-сфері немає ідейної установки, навіть розуміння важливості бути в смисловій спільноті».
У другий день з’їзду організатори запланували важливі конференції з роздержавлення газет і розвитку Суспільного мовлення, а також конференцію з безпекової тематики з солідною іноземною делегацією спікерів. Однак зали були напівпорожніми. Більшість делегатів вже роз’їхалися по домівках, до наступного масштабного зїзду, до наступних виборів голови організації...