Без зелених легенів

Кілька років поспіль жителі західної околиці Житомира в районі селища Довжик самовіддано протистоять спробам вирубати навколишній ліс на ділянці близько 2,4 гектара. Проте минулого тижня кілька чоловіків із бензопилами все ж зрізали близько двох десятків дерев, в основному сосен. Люди викликали міліцію, лісівників, представників керівних інстанцій і змусили «лісорубів» забратися. На місці події один із місцевих мешканців Анатолій Ширченко заявляв авторові цих рядків, що впродовж останніх трьох років на його багаторазові заяви до Житомирської райдержадміністрації з проханням виділити ділянку під забудову надходили відповіді на кшталт «вільної землі немає», і водночас ішли клятвені запевнення, що жодне дерево на площі, про яку йдеться, не впаде. А багато з них посаджено руками місцевих жителів та учнів сусідніх міських шкіл. Водночас у коментарі «Дню» перший заступник начальника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Зарічний наполягав, що ця ділянка є природним лісом, якому приблизно 60 років, дозволу на його вирубку, судячи з даної ситуації, немає, тому вона є незаконною.

Парадокс ситуації полягає в тому, що, за словами присутнього депутата Житомирської районної ради від Партії регіонів Олега Попова (очолює профільну комісію), в землевпорядних документах на цьому місці фігурує рілля, а не ліс. Він також стверджував, що інститут (ішлося про Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького, скорочено УкрНДІЛГА. — В.К.), який вважає дану ділянку своєю, не має на неї прав. Але, за інформацією, з якою авторові довелось ознайомитися в згаданому філіалі, випливає, що науковій установі понад 50 років тому відвели тут близько 5 гектарів земель, де були побудовані лабораторний корпус, два житлові будинки, допоміжні будинки, а поруч проводилися важливі дослідження лісу.

Власне історія суперечки довкола даної ділянки являє собою неймовірний сюжет — тут і помилки лісовпорядників, а ще ігнорування впродовж останніх двох років звернень інституту до керівних районних інстанцій щодо дозволів на проведення землевпорядних робіт і затвердження технічної документації на володіння відповідною ділянкою. Тим часом трохи більше року тому розпорядженням голови райдержадміністрації приблизно половина даної площі (де зараз згаданий ліс) була передана 24 приватним особам. Також є дані, що дехто з них де-факто сконцентрував у себе кілька ділянок загальною площею до пів-гектара, тобто майже чверть. І місцеві мешканці вважають, що саме нові власники форсують «освоєння» території, яку зуміли «застовпити», почавши із знищення дерев. Як часто водиться, коли дуже хочеться вирубати ліс, «організовано» відповідний акт лісопатологічної служби, що в масиві присутні хворі дерева, заражені шкідниками, а тому їх слід знищити. Те, що разом із такими, якщо вони справді є, під пилу потраплять здорові, ініціаторів їхнього вирізання зазвичай хвилює щонайменше. До речі, за деякими даними, одна сотка землі в такому районі (це фактично Житомир) оцінюється в суму, еквівалентну одній тисячі доларів США. Отже, дана ділянка «тягне» десь на 240 тис. у.о. І дехто з місцевих жителів прямо заявляв, що суттєва частина суми опиниться (чи вже опинилася) в кишенях зацікавлених чиновників і депутатів.

Не можна сказати, що керівники згаданого інституту не намагалися змінити ситуацію — вони продовжували «стукати у всі владні двері». На початку нинішнього року за позовом прокурора Житомирського району Господарський суд Житомирської області розпочав розгляд справи щодо скасування відповідного розпорядження районного керівництва, проте надалі прийняв рішення, що вона не належить до його юрисдикції, а постановив передати справу до Адміністративного суду. Науковці не збираються відступати і, як зазначив у розмові з автором директор Поліського філіалу УкрНДІЛГА Олександр Тарасевич, будуть і надалі у суді наполягати на справедливому вирішенні питання. Обґрунтовуючи позицію вчених, він навів вбивчу статистику, яка майже не звучить на загалі, й пояснив свої резони: «Зараз у світі дуже складна екологічна ситуація, кожне дерево на вагу золота. За рік із планети Земля зникає один відсоток лісових насаджень, за одну хвилину — понад 30 га лісу. І не хотілося, щоб наші лісові насадження потрапили в ці списки.»