Безпрецедентній крадіжці супертраулерів скоро настане кінець?

У НП державного масштабу вилилася угода, укладена колишнім генеральним директором Керченського виробничого об'єднання рибної промисловості "Керчрибпром" Анатолієм Луценком із президентом аргентинської фірми "Галапеска Сосьєдад Аноніма Індустрія Пескера Аустраль" Рафаелем Тарсія та двома його віце-президентами Яном Павловим і Олегом Леоновим. Про це наша газета вже повідомляла читачам ("День", №94). Документи про спільну експлуатацію українських суден у морській економічній зоні Аргентини, про співпрацю та спільну діяльність, наймання екіпажів 1993 року фактично були поштовхом до незаконного вилучення в України трьох супертраулерів - "Крымский рабочий", "Ярослав Иоселиани" та "Знамя Керчи".

На всі протести, вимоги й заяви керівництва "Керчрибпрому" аргентинці відмовчувалися. Вагомих результатів не дав і візит працівників тодішнього Міністерства рибного господарства України безпосередньо до Аргентини. Зі слів Петра Дмитришина, начальника управління безпеки мореплавства, зв'язку, портів та охорони праці Державного комітету рибного господарства України, представники "Галапески" прямо сказали, що судна вони вкрали, але спробуйте це довести.

Незабаром на поверхню спливли фіктивні фактури купівлі-продажу суден на загальну суму $7,5 млн, а також довідки про виключення супертраулерів із державного реєстру Керченського морського порту, підписані А. Луценком.

У вересні 1996 року за звинуваченням у посадовій фальсифікації, діях, що виходять за рамки наданих прав і повноважень, Керченський міський суд засудив колишнього генерального директора до ув'язнення на два з половиною роки. Проте законної чинності рішення суду не набрало, оскільки Луценко не зволікав апелювати до вищих судових інстанцій.

- Близько року знадобилося, аби Верховний суд Автономної Республіки Крим визначив - рішення Керченського міського суду залишається без змін і є остаточним, - повідомив кореспонденту "Дня" Андрій Туровський, комерційний директор "Керчрибпрому". - Тепер у нас є юридична база, аби, відповідно до аргентинського законодавства, порушити кримінальну справу проти фірми "Галапеска" і розпочати судові слухання в Аргентині. Нині рішення суду перекладено іспанською мовою, нотаріально оформлено і передано адвокатові. Зважаючи на нього, фіктивні фактури та інші документи аргентинськими суддями можуть бути визнані недійсними. Отже, судна повернуться до порту приписки.

За словами Володимира Бондаренка, першого заступника Голови Державного комітету рибного господарства України, сил лише "Керчрибпрому" та Держкомітету для повернення українських супертраулерів сьогодні явно недостатньо. На безпрецедентну крадіжку довелося звернути увагу Кабінету Міністрів і безпосередньо Президента України. Останній дав необхідні доручення міністру закордонних справ Геннадію Удовенку та колишньому виконуючому обов'язки Генерального прокурора України Олегу Литваку.

За інформацією Держкомітету, незважаючи на будь-які доводи, у "Галапесці" вважають власність України своєю. На українських супертраулерах, що утримуються Аргентиною, досі піднято аргентинські прапори.

З 1996-го року перебувають там і 90 громадян України. Донедавна вони перебували під озброєною охороною аргентинської сторони.

На думку А. Туровського, подібна поведінка аргентинців може бути пов'язана з однією із радіограм об'єднання. Зокрема, тоді від українських капітанів керівництво вимагало офіційно оформити відхід і прямувати в Україну. Завадило те, що на кожне судно "Галапеска" призначила свого місцевого капітана, який мав право підпису. Невдала спроба втечі надалі спонукала "Керчрибпром" шукати інших, більш цивілізованих, виходів із ситуації, що склалася.

Однак... Незважаючи на те, що справа про супертраулери перебуває в полі зору високих посадових осіб, однозначно стверджувати, що судна повернуться до рідних берегів не можна. Передусім тому, що всі винуватці оборудки з аргентинського боку зникли. Яна Павлова та Олега Леонова керівництво "Галапески" звільнило. А Рафаель Тарсія, президент фірми, трагічно загинув у автомобільній катастрофі.

Додамо, що з 1997 року аргентинська сторона практично не користується послугами наших рибалок і поступово замінює українців на моряків з інших країн. Невеликі права мають і ті 90 українських моряків, що перебувають на супертраулерах. Адже на роботу на свої ж судна вони влаштувалися лише завдяки контрактам, укладеним знов-таки із "Галапескою". В іншому разі, працюючи у "Керчрибпромі", вони й досі перебували б у неоплачуваних відпустках.

Проте, сьогодні керівництво Державного комітету рибного господарства України та "Керчрибпрому" рішуче налаштоване повернути судна.

- В найбільш важкій та найскандальнішій для нас справі правди ми домагатимемося крок за кроком. Використаємо все - і переговори, і судові слухання, і важелі тиску, - зазначив "Дню" Володимир Бондаренко.

Щодо подальшої зовнішньоекономічної діяльності рибалок, то у Держкомітеті тепер будь-які контракти піддають правовій оцінці, для того, аби виключити будь-яке ущемлення інтересів галузі й, загалом, держави. Під великим питанням залишається й будь-яка спільна діяльність з аргентинцями в майбутньому...