Більше людяності

Сьогодні «Піф» — це не лише база для проведення стерилізації, а й місце пошуку нових власників для безпритульних собак. Його було засновано 2005 року, тож ще до реконструкції він уже опікувався орієнтовно 600-ми тваринами. Цього року на його базі збудовано один із найкращих в Україні та, як говорять меценати, в країнах СНД притулків для собак у рамках проекту «Вуличний пес» фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». У будівництво і реконструкцію притулку було вкладено понад 9,3 мільйона гривень. 

НЕ ПРОСТО «КРАСИВА КАРТИНКА»

«У 2011 році Донецька міськрада ухвалила муніципальну програму, мета якої — скорочення чисельності безпритульних собак на вулицях міста гуманними методами. Для цього був необхідний притулок для утримання в гідних умовах до тисячі тварин. Причому створюючи його, необхідно було враховувати різні фактори: щоб це була не просто «красива картинка», а й функціональна, економна та зручна в експлуатації система», — розповідає Анжеліка САЛАЩЕНКО, менеджер проекту.

Зараз на території притулку обладнано адміністративний корпус, який містить роздягальні, кухню, душові для 50 волонтерів та персоналу, ветеринарний блок, оснащений необхідним обладнанням для стерилізації та лікування, два операційні корпуси, три стаціонари, є кухня для приготування їжі тваринам, що перебувають на стаціонарі-карантині. Місцеві супермаркети передають у притулок  безоплатно списані продукти: крупи, м’ясні вироби. Шкоди здоров’ю тварин таке харчування не завдає. Сухим кормом їх не годують. 

Побудована карантинна зона, де собак деякий час перетримують перед стерилізацією, є майданчик для вигулу зі спеціальними тренажерами (гуляють з усіма по черзі), а також вольєри, які умовно можна розділити на три блоки: для тварин, що утримуються по муніципальній програмі, з умовами для домашніх чи собак після операції, третій блок — для адаптованих до агресивного середовища чотирилапих.

У «муніципальних» вольєрах тимчасово мешкають ті тварини, яких для притулку відловлює комунальне підприємство «Животные в городе». Уже в «Піфі» їх вакцинують, стерилізують та випускають за точними адресами, де їх було виловлено. На кожному вольєрі є табличка, де зазначено, з якого району собака. Усередині достатньо місця для 4—5 особин, декілька мисок, будки. Прибирають за тваринами кожного дня. 

Ще одна зона з більш комфортними умовами — для домашніх вихованців, які залишилися з певних причин без господарів, та тварин після операції. «Домівки» розташовані у приміщенні та оснащені підлогою з підігрівом. Для звиклих до холоду собак — вольєри на вулиці. Важливо, що на кожну тварину тут заводиться спеціальна картка з історією лікування та потрапляння в притулок.

Також для притулку придбано спеціальний автомобіль із необхідним обладнанням, який дозволяє перевозити травмованих тварин у безпечних умовах. Співробітники «Піфу» на кошти фонду мали можливість обмінятися досвідом  із колегами як з усієї України, відвідуючи притулки Харкова, Львова, Києва, Одеси, так і за кордоном — в Австрії, Польщі, Швейцарії, Німеччині.

«У майбутньому «Піф» планує надавати допомогу домашнім тваринам за соціальними цінами для їхніх власників», — запевняє Анжеліка Салащенко.

«ЕВТАНАЗІЯ — У КРАЙНЬОМУ РАЗІ»

На відміну від Центру утримання безпритульних тварин у Харкові, про «плюси» й «мінуси» якого свого часу писав «День» (див. № 101 від 14 червня 2012 року),  «Піф» — це притулок обмеженого прийому. Тобто на його території може перебувати до тисячі собак, і їх не присипляють: «У нас живуть собаки ще з самого відкриття закладу. Якщо наші вихованці не знаходять нових власників, їх не присипляють, тобто вони залишаються тут на все життя. Евтаназію застосовують тільки до невиліковно хворих, якщо надій на одужання зовсім немає», — запевняє Ольга ЖАБИНСЬКА, головний ветеринарний лікар притулку.

Директор донецького благодійного фонду «Піф» Вікторія ВАСИЛЬЄВА доповнює: «Я скажу неправду, якщо стверджуватиму, що ми ніколи не займалися евтаназією. Але це трапляється в надзвичайних випадках. У нас є собака за кличкою Лайфа, яка потрапила до притулку без трьох лап та одного пальця на четвертій. Хтось дротом прив’язав тварину до дерева. Ми не знали, що з нею робити, думали, що гуманніше її приспати, але коли вона, виляючи хвостом, підповзла до нас на зламаних лапах, зрозуміли, що Лайфа — боєць, і зробили операцію з формування кукс. Вона з часом навчилася на них пересуватися, а назвали ми її Лайфа, тому що в перекладі з англійської — це «життя». 

За муніципальною програмою ВСВ (відлов, стерилізація, вакцинація, чіпування, кліпсування і випуск тварини в ареал проживання) на території корпусу було простерилізовано 6300 собак, а 2500 тварин отримали безкоштовну ветеринарну допомогу. Досягнення — за один рік кількість безпритульних тварин на вулицях Донецька знизилася на 30%. «Піф» також активно співпрацює майже з усіма зоозахисними організаціями міста.

«Взагалі у нас все, як у великому гуртожитку: в кожного вихованця свій характер, свої «таргани в голові». Перш ніж ми їх «розселяємо» по вольєрах, собаки проходять спостереження у кінолога, який визначає, наскільки пси можуть прижитися разом, наскільки вони агресивні», — розповідає Вікторія Васильєва. 

Собак активно забирають представники організацій із Санкт -Петербурга, з Німеччини. Показово, що німецькі волонтери найчастіше беруть собак-інвалідів, бо там вважається шляхетним доглядати за хворою твариною, а українці майже завжди беруть здорових і породистих. У середньому за рік родину знаходять 300 — 350 собак.

НЕ БЕЗ «АЛЕ»

Та перш ніж потрапити у притулок, тварини мають пройти певний «кастинг». Первинний відбір більшості собак відбувається у комунальному підприємстві «Животные в городе», яке має карантинний майданчик — 105 вольєрів для 600 тварин, кухню та ветеринарний центр.

Волонтер КП «Животные в городе» Ірина БЄЛОВА розповідає: «Практично всіх собак після проходження первинного огляду ветеринарами та кінологами ми відправляємо до притулку «Піф», а частина залишається для того, щоб ми створити їм «піар» та самостійно прилаштували в нові сім’ї. До цього моменту за ними доглядають, прибирають, варять їжу, яку віддають місцеві супермаркети».

Ловці КП виїжджають у місто за графіком чи за викликом. Якщо собаку складно спіймати петлею, їй вводять седативний препарат, від якого розслабляються м’язи та настає тимчасовий наркоз, а це великий стрес для тварини. Півроку в донецьких умовах працівники КП випробовували препарат «Літарзін», який дозволяє знерухомити собаку за 1,5 — 2 хвилини. Сумна статистика: орієнтовно 10% тварин під час  цієї процедури гинуть.

Присипляють собак рідко, але такий варіант не виключений. Евтаназії підлягають або тварини, які після огляду кінолога визнані занадто агресивними та небезпечними для оточення, чи смертельно хворі, чи деякі цуценята до трьох місяців. 

«Щодо притулків необмеженого й обмеженого доступу, то це палиця на два кінці. З одного боку, присипляти тварину через деякий час, якщо її не забирають у сім’ю, — це жорстоко, з іншого — випускати в місто собак теж небезпечно, тому що частина з них замерзне взимку або може бути вбитою людиною», — розмірковує Ірина Бєлова. 

Тож система вилову, лікування та утримання чотирилапих — на стадії відпрацювання. Наскільки б гуманними не були засоби, та все одно не всі тварини стають тими «щасливчиками», які знаходять турботливу родину чи місце «під сонцем» у притулку європейського рівня. Тільки ми можемо змінити долю хоча б одного собаки.

Притулок «Піф» та його мешканці чекають на нових господарів та волонтерів. Тел. (050) 549-33-99.