БРАТИ

Великий мрійник сподівався стерти межі. Поміж містами і селами, поміж мізками і мускулами, поміж кукурудзою і їжею. Мрія збулася — в частині мистецтва. Стерті не лише межі, але навіть думка, що вони були. Що була кількість і була межа, за якою ішла якість. Усе забуто. Якості, кількості, межі — немає нічого. Є рейтинг.

Усі сидять і підраховують. У цього рейтинг упав. А в того і не підіймався. Узагалі, цей рейтинг — якась суміш сексопатології та шахів. Там він визначає досягнення — тут він їх замінює. «В останньому хіт-параді рейтинг Даніеля перевищив рейтинг «Аріеля». І плювати, що один із них співак, а iнший — пральний порошок номер один у Європі. Співають однаково.

Рейтинг торжествує, межі продовжують стиратися і взагалі, і в принципі, і у всіх жанрах.

Межу поміж скульптурою і тим, що цей парубок витворив на кожному розі, розрізняє тільки мерія. Межу поміж балетом і відсутністю координації — навіть вона не може. Яка межа: той Моїсєєв і цей Моїсєєв. Розмито межу поміж великим і смішним. Смішні, які тебе оточують, упевнені, що вони великі. Однак ти ж точно знаєш, що великих усього двоє. Перший — ти, другий — ти в дзеркалі. Тому, до речі, повністю розмито різницю між провалом і тріумфом, відмінність тільки в тому, що в разі провалу банкет триває довше. Тому що давно стерто межу поміж талантом і вмінням не тверезіти. Останнє, що в мистецтві виблискує всіма гранями, — це скромність.

Розмова в Будинку кіно:

— Ти картину бачив?

— Ні.

— Ідіот! Вражаюче. Грандіозно. Зал ридав.

— А чия картина?

— Моя.

Проте найшвидше тане межа поміж чоловічим і жіночим. Тут процес обопільний. Назустріч колонам перебіжчиків-чоловіків іде потік жінок-дезертирок. Деякі так часто змінюють орієнтацію, що вже самі заплуталися і не знають, де сідати в передачі «Про це» (сумовитий обмін досвідом тих, які цього не можуть, із тими, котрі цього не хочуть, за участю експертів, які погано пам’ятають, що це таке).

Зникли межі — з’явилися суміжні професії. Розкрадач-продюсер. Імпресаріо-рекетир. Пацани- меценати. Гастрольна діяльність пожвавилася зусиллями регіональної братви. Братки зустрічають, поселяють, організовують сауну і не приховують поваги.

— Які люди, блін! Народні артисти. Моя Людка від тебе — кип’ятком...

Такого обслуговування зірки не бачили з часів Сави Морозова. При цьому нинішні пацани відрізняються від колишніх адміністраторів тим, що, по-перше, рідше обманюють, по-друге, менше п’ють, по-третє, якщо вип’ють, то можуть і замочити, про що потім пошкодують, але все ж краще сісти в поїзд, не чекаючи.

Утім, сама межа поміж братвою і богемою також успішно стирається. Уже немає відмінностей за культурним рівнем та лексикою. І вже не зрозуміти, хто із зони, а хто із ВДІКу. І ті й iнші татуйовані, і ті й iнші під час зустрічі цілуються. Щоправда, поки що братва менше матюкається, а богема не каже один одному «брат». Але ось-ось зiтреться і ця межа.

І буде чисто конкретно: всі люди — брати.