Черкащани «коригують» запити

Коментар

В основі наведених даних лежать не розрахунки фактичного доходу й витрат, а стандарти, якими керуються самі люди. У цих стандартах синтезовані їхні соціальні запити та уявлення про норми життєвого рівня, що склалися на підставі життєвого досвіду та оцінок становища оточуючих людей.Як видно, в цілому на межі або за межею бідності, за даними дослідження, перебуває понад 80% населення Черкас.Більш відвертими виявилися респонденти жіночої статі, у зв’язку з психологічно властивими їм чутливістю та вразливістю вони гостріше відчувають нестатки, тому 53% жінок зізналися, що їхні сім’ї ледве зводять кінці з кінцями, а 10% вказали, що зазнають нестатків та голоду. У чоловіків ці показники нижчі і становлять відповідно 46% та 2%.Під час аналізу виявлено сталу закономірність: чим старші респонденти, тим частіше вони зізнаються в низькому рівні матеріального добробуту. Крім того, опитування свідчать про те, що мешканці міста з вищою освітою сьогодні не мають великої переваги щодо свого матеріального становища.Серед соціально-професійних груп населення міста найнижчий рівень матеріального добробуту мають медпрацівники, службовці, безробітні та непрацюючі пенсіонери.Порівняння даних 1995-го і 1998-го років свідчить, що, незважаючи на значне падіння реального рівня життя за три роки, суб’єктивна самооцінка матеріального становища серед черкащан змінилася неістотно. Скоріше за все, порівняно з 1995 роком, матеріальні запити черкаських сімей зараз значно зменшилися.Микола СВІЧИНСЬКИЙ, кандидат економічних наук, ЧеркасиДОВІДКА «Дня»