Гарячі теми:

Чому українські університети відсутні у світових табелях про ранги,

або Як відрізнити Шанхайський рейтинг від рейтингу «Таймс»

12 лютого, 00:00

Практика складання університетських рейтингів нараховує вже понад чверть століття (перший університетський рейтинг, надрукований в журналі US News&World Report, з’явився в США 1983 року). З початку ХХІ століття активно розробляються світові університетські рейтинги. Наукові публікації з даної проблематики містять сотні найменувань, по цій темі захищаються докторські дисертації та проводяться престижні міжнародні конференції. Але, на жаль, часто доводиться стикатися з повною необізнаністю або ж хибними уявленнями щодо світових університетських рейтингів серед вітчизняних фахівців. Перш за все ми маємо на увазі представників академічної спільноти та університетської адміністрації — тих, для кого розуміння практики складання світових університетських рейтингів є життєвою необхідністю та реальною можливістю зробити свій заклад більш конкурентоспроможним.

Зазвичай вельмишановні колеги плутають те, на чому базуються рейтинги та з яких критеріїв вони складаються, яка інформація використовується для їхньої побудови, які дані є підставою для включення університету до того чи іншого рейтингу. В такій ситуації дуже часто виникають міфи, наприклад стосовно того, чому українські університети відсутні у найпрестижніших міжнародних університетських табелях про ранги.

«Подорож у тисячу лі починається з першого кроку», — вчив китайський мудрець Лао Цзи. Тож розмову про світові університетські рейтинги, на нашу думку, варто почати з розгляду найавторитетніших світових систем, котрі існують на сьогоднішній день у цій галузі, — Академічного рейтингу університетів світу (Шанхайський рейтинг, ARWU) та Рейтингу університетів світу за версією «Таймс» (The Times Higher Education-QS World University Rating).

АКАДЕМІЧНИЙ РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ (ШАНХАЙСЬКИЙ РЕЙТИНГ, ARWU)

«Академічний рейтинг світових університетів» (або, як його ще називають, Шанхайський рейтинг) розроблено фахівцями Інституту вищої освіти Шанхайського університету (Shanghai Jiao Tong University) і видається щорічно, починаючи з 2003 року. Початковою метою складання рейтингу було оцінити рівень відставання китайських університетів від провідних університетів на світовому рівні. Після оприлюднення цей рейтинг отримав безліч схвальних відгуків і наразі вважається одним із найбільш авторитетних і виважених світових рейтингів вищих навчальних закладів.

При складанні рейтингу наголос було зроблено на дослідницькій діяльності у сфері науки та технології, оскільки це саме ті напрямки, в яких Китай прагнув зміцнити свої позиції. У методологічному плані було зроблено наголос на легкодоступних джерелах даних: відкритій інформації щодо лауреатів різних премій, кількості видань, індексах цитування тощо.

До Шанхайського рейтингу було включено всі вищі навчальні заклади, де вчилися або працювати лауреати Нобелівської премії, володарі найвищої премії з математики — Філдсівської, найчастіше цитовані дослідники, а також університети/інститути, представники яких часто публікуються в авторитетних наукових журналах. Окрім цього, до вибірки потрапили університети всіх країн, які опублікували значну кількість робіт, включених до Розширеного індексу наукового цитування (SCIE), Індексу цитування в області соціальних наук (SSCI) або Індексу цитування в області мистецтв і гуманітарних наук (AHCI).

Спираючись на наведені критерії, до рейтингу потрапило понад 1000 університетів. Перелік найкращих 500 було опубліковано в інтернеті. Окрім загального рейтингу (найкращі 500 університетів світу), публікується рейтинг у регіональному розрізі (найкращі 100 університетів Північної і Південної Америки, Європи і Азії).

Жодного українського вищого навчального закладу серед 500-т найкращих університетів світу немає. Росія у цьому рейтингу представлена двома університетами — Московським державним університетом ім. Ломоносова (77-е місце 2009 року) та Санкт-Петербурзьким державним університетом (у четвертій сотні).

Хоча на адресу Шанхайського рейтингу лунає чимало критики (зосередженість виключно на науково-дослідницькій діяльності, жорсткість використовуваних критеріїв — адже Філдсівську премію за всю історію її існування отримали близько 50-ти осіб, Нобелівську премію — менше 600 тощо), але, незважаючи на це, Шанхайський рейтинг є хорошим прикладом складання рейтингу ВНЗ із чітко поставленими завданнями, адекватною до цілей методологією, прозорою процедурою підрахунку рейтингу і відкритим представленням результатів — через що він визнається в усьому світі.

РЕЙТИНГ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ ЗА ВЕРСІЄЮ «ТАЙМС» (THE TIMES HIGHER EDUCATION-QS WORLD UNIVERSITY RATING)

Іншим авторитетним світовим рейтингом ВНЗ є рейтинг університетів за версією «Таймс» (THES-QS). Цей рейтинг публікується щорічно із 2005 року.

За словами авторів рейтингу, його мета — оцінити університети як багатогранні організації з метою глобального порівняння їхніх успіхів у тому, щоб бути або стати університетом світового класу.

Такий вибір цілі автори рейтингу пояснюють вимогами сучасності: глобалізація бізнесу породжує потребу у фахівцях і наукових розробках у масштабах, які виходять за межі окремо взятої країни. Як наслідок цих тенденцій, перед університетами гостро постає завдання підготовки фахівців та продукування наукових ідей, які були б конкурентоспроможними у світовому масштабі. У цьому контексті й народилася ідея рейтингу університетів світу THE-QS, який визначав би місце університетів залежно від того, наскільки вони є «університетами світового класу».

При формуванні цього рейтингу враховуються чотири компоненти, які, на думку розробників, є тими чотирма стовпами, на яких базується концепція університету світового класу: якість наукових досліджень, конкурентоспроможність випускників, міжнародне визнання і якість викладання. Основну вагу в рейтингу має думка експертів — членів академічної спільноти і роботодавців.

Результати рейтингу представляються в кількох варіантах: загальний рейтинг (200 найкращих університетів світу), рейтинг за спеціальностями (гуманітарні дисципліни, технічні науки й ІТ, науки про життя і медицина, природничі науки, соціальні науки), регіональний рейтинг (найкращі університети Британії, Ірландії, Європи), а також рейтинг за кожним із критеріїв оцінки (за відгуками наукової спільноти, за індексом цитування праць, за відгуками роботодавців тощо).

За час складання рейтингу жоден із українських вищих навчальних закладів не потрапив до переліку провідних університетів світу. Із російських університетів до числа 200 найкращих університетів входять лише Московський державний університет ім. Ломоносова, який демонструє стійку тенденцію до покращання власних позицій (155-е місце 2009 року, 183-є місце 2008 року, 231-е місце 2007 року) та Санкт-Петербурзький університет (168-е місце 2009 року).

До речі, 2010 рік обіцяє принести суттєві зміни в систему світових університетських рейтингів. Ще в листопаді 2009-го було анонсовано, що відомий широкому загалу рейтинг «Таймс» з 2010 року робитиметься за новою методологією і з новим партнером (компанію Quacquarelli Symonds змінить Thomson Reuters). Відповідно, ми можемо лише припустити, як виглядатиме оновлений рейтинг «Таймс». «Старий» же «Таймс» буде тепер існувати під брендом Quacquarelli Symonds(QS) і друкуватися у декількох виданнях. До речі, у планах QS на найближче майбутнє — розробка рейтингу євразійських університетів. Всі ці зміни є яскравим свідченням динамічного розвитку освітньої сфери в сучасному світі та активного формування глобального освітнього простору. Місце України в цьому просторі залежить і від того, чи зуміють наші кращі університети з’явитися в світових університетських рейтингах вже в найближчому майбутньому.

Перша десятка Шанхайського рейтингу 2009 р. (http://www.arwu.org/ARWU2009.jsp ):

1. Гарвард (США)

2. Стенфорд (США)

3. Берклі (США)

4. Кембридж (Велика Британія)

5. Массачусетський технологічний інститут (США)

6. Каліфорнійський технологічний інститут (США)

7. Колумбійський університет (США)

8. Прінстон (США)

9. Університет Чикаго (США)

10. Оксфорд (Велика Британія)

Перша десятка рейтингу «Таймс» 2009 р. (http://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2009/results ):