Чому вбили редактора "Вечерней Одессы"?
Убивство редактора опозиційної газети відразу ж віднесли до розряду політичних. Я кілька днів присвятив прогляданню підшивок "Вечірки" за останні три з гаком роки, намагаючись знайти ту "бомбу", котра стала детонатором того, що сталося. "Бюджетна" війна між міським та обласним керівництвом? Суперечка навколо "круглого" будинку на Грецькій площі? Остання ситуація - продаж ринку "Південний" компанії "Інтергаз"?
Називаю найгучніші теми, котрі вийшли за рамки Одеси, ставши предметом дискусій у загальнонаціональній пресі. Ні, не вписуються вони у схему "замовного" вбивства. Періодично виникаючи на газетних шпальтах, вони так само забуваються, оскільки процес приватизації зупинити неможливо, і полюси "бідність" - "багатство" вже стали буденною реальністю.
... Декілька місяців тому начальник "Антарктики" (рибопромислова флотилія) Валерій Кравченко оголосив про свій намір балотуватися на майбутніх виборах у мери Одеси. Розповідав він про це, звісно, на шпальтах "Вечерней Одессы". Однак у колах близьких до місцевої політичної "тусовки" стали подейкувати про ще одну реальну кандидатуру на цей пост - про Бориса Дерев'янка, пригадавши його висування на посаду голови міської Ради (у роки перебудови, деякий час керівництво виконавчої та місцевої законодавчої влади мало розділятися). До речі, свою кандидатуру на останній, до заборони КПРС-КПУ, обласній партійній конференції, Дерев'янко висунув на пост першого секретаря обкому... Словом, політичних амбіцій у редактора "Вечерней Одессы" вистачало, і бажання піти на боротьбу за крісло міського голови неможна сприймати, як вигадку.
Значить "ліквідація" Бориса Дерев'янка вигідна команді нинішнього мера? Таке звинувачення вимовляється вголос багатьма одеситами і крики на траурному мітингу біля видавництва "Чорномор'я", куди прийшли тисячі жителів міста, поєднували "кілера" з мерією. Я стояв біля труни Бориса Федоровича, дивився на різнобарвні, мокрі від дощу парасольки, й у якийсь момент (крики: "Перейменувати вулицю Іцхака Рабина у вулицю Дерев'янка!") зрозумів: заклич зібрання зараз іти на штурм будь-чого і будь-кого - підуть.
ГУРВИЦЬ
Смерть непримиренного опонента в будь-якому разі відіграє свою роль у майбутній передвиборній кампанії. Міському голові нагадуватимуть про постріл у спину постійно - як не скористатися таким козирем?!
Із погляду конкурентів Е. Гурвиця ця трагедія вирішує одразу кілька завдань. По-перше, віддаляє від нього націонал-демократів (вбито заслуженого журналіста України, автора кількох книг українською мовою - не вберегли!); по-друге, похитнувся образ політика нової хвилі (кооператор, безпартійний!) у середовищі західного капіталу, змушеного рахуватися з власною пресою; по-третє, "ліві" одержали чудовий приклад розправи буржуазії над захисником населення, яке швидко бідніє. Ну, і не менш важливий аргумент: ось що означає захищати "осіб кавказької національності" - вони швидко визначають кого треба й куди треба...
Що більше замислюєшся над кількістю висловлених аргументів не на користь одеського мера, то частіше наштовхуєшся на запитання: чому так активно підштовхують ці докази до версії не на користь Гурвиця? Мені б, наприклад, стати активним прихильником таких висновків - третій рік суджуся з Едуардом Йосиповичем із приводу свого звільнення з посади редактора газети міської ради "Одесский вестник". Проте дослідження вбивства не дозволяє підпадати під вплив емоцій. Смерть, як і звинувачення у смерті, вимагають холодного аналізу.
У місті тричі чинили замах на того самого бізнесмена. Тричі! І всі - випадкова невдача "кіллерів". Хто повірить із детективів у таке невміння вбивць?
У місті розстрілюють керівника кримінальних угрупувань, визнаного покровителя багатьох великих легальних структур (хто сьогодні з бізнесменів може жити без такого "даху"?), а нас намагаються переконати у звичайних "розбірках" серед карних злочинців.
У місті починає формуватися нафтовий транспортний коридор. Будівництво терміналу обов'язково позначиться на Нафтовій гавані Одеського порту - отже буде заторкнуто інтереси багатьох, хто від неї багатіє. Зіткнення в бізнесі, пов'язаному з енергоносіями, - це те "бородінське" поле, де ціна людського життя проста витрата виробництва.
Варто з'єднати віддалені один від одного перелічені факти. Вони можуть стати в нагоді для формування нової версії. На зміну поколінню кооператорів приходять люди банків, великих фінансово-промислових груп, які вимагають свого місця під небом, вони розуміють, що звичайні угоди в переділі власності нічого не означають. Прибрати конкурента в сфері бізнесу легше, ніж у галузі "публічної" політики, особливо якщо твій опонент має владу. Вбивство головного редактора "Вечерней Одессы" може бути початком до виявлення нової сили, про яку в місті поки що нічого не знають...
ЩЕ ОДНА ЖЕРТВА - ГАЗЕТА...
Нескінченні прес-конференції з приводу вбивства Бориса Федоровича не дають можливості замислитися над долею справи, якій він служив. Кажу про газету "Вечерняя Одесса". Гадаю, на мене не образяться мої колеги із "Вечірки", якщо зазначу, що основа читацького інтересу й авторитету редакції - колонки редактора та його статті. Плюс, звісно, дуже високий талант організатора всього процесу: від "верстки" до завдання репортерові. Знайти іншого такого редактора просто неможливо. Кажу так упевнено, бо багато "пташенят з гнізда Дерев'янка" сьогодні керують авторитетними московськими виданнями - Віктор Лошак, наприклад, головний редактор тижневика "Московские новости"...
Хто сьогодні очолить "Вечірку", яка поки що сумує за Борисом Федоровичем? Хто зуміє, не змінюючи лінії видання, зберегти обличчя, добре знайоме сто чотирьом тисячам передплатників - такий загальний тираж "Вечерней Одессы", не враховуючи рекламного додатку?!
Боротьба навколо газети ще не помітна, але вона неодмінно проявиться найближчим часом. Контроль над "Вечіркою" дає переваги будь-якій політичній групі. За всієї своєї опозиційності до міських властей, Дерев'янко ніколи не грав тільки на одному полі: діставалося всім - і області, і Києву. Він не дозволяв "тасувати " себе в колоді окремому політикові, він прагнув грати самостійно.
До речі, можливо це і стало причиною його трагічної смерті...
