Чи вигідно бути громадянином України?

Арістотель

На дев'ятому році існування незалежної України переважна більшість людей, що її населяють, на жаль, так і не стали свідомими та повноцінними громадянами своєї держави.

Якщо порівняти такі поняття як «особа» і громадянин», спільним для мене є те, що вони характеризують одну й ту саму людину, проте «особа» визначає місце людини в суспільстві, а «громадянин» — у державі.

Громадянство — це стійкий правовий зв'язок осіб з конкретною державою. Остання визнає і гарантує право та свободи людини, захищає її за межами держави, а громадянин, у свою чергу, має дотримуватися законів і приписів держави, виконувати встановлені обов'язки.

Звісно, в реальному житті все набагато складніше, і ті проблеми, які постають на шляху розбудови ще дуже молодої держави, стосуються кожного. Держава не виконує елементарних обов'язків перед її громадянином, таких як своєчасна виплата заробітної плати, пенсії, стипендії, і не забезпечує право на соціальний захист, достатній життєвий рівень та на охорону здоров'я.

Саме через це більшість громадян зневірюється у державній владі й у державі взагалі. Але вирішувати проблеми необхідно, і це усвідомлює кожен. Від стосунків з державою і залежать політичні уподобання. Якщо подивитись на наш різнобарвний парламент, то розумієш, що відмінності у поглядах є більш ніж суттєві.

Наслідком цього є те, що у парламенті котрий рік знаходяться групи та партії, які мають абсолютно полярні програми розвитку України і яким не вдається сформувати абсолютну більшість із певної політичної сили, яка взяла б на себе відповідальність за долю країни, а через чотири роки прозвітувала про результати своєї діяльності народові. Тоді б і кожен виборець знав, чи гідна бути представником його інтересів та чи інша партія.

Не буду перераховувати ці групи та партії, а спробую виділити основні лінії протистояння у парламенті:

1. Незалежна Україна — відновлення СРСР чи іншого «союзу братніх республік».

2. Розвиток України на засадi національних традицій українського народу, відродження культури та української мови — збереження русифікованої та «суржикованої» України, тому що так «исторически сложилось».

3. Питання приватної власності, зокрема, на землю — існування лише «загальнонародної».

До основних додаються протиріччя між представниками центру і областей, аграріїв і промисловців та ін.

Цінність держави визначається
цінністю її громадян

Дж. — С. Мілль

Хоч як це не прикро, але в Україні влада ніколи не представляла народ, його інтереси і не несла ніякої відповідальності. Тому й не дивно звучить з вуст Президента «робити майбутнє», залишивши все так, як воно є.

Якщо говорити відверто, то доля простого народу цю владу не хвилює доти, поки це не загрожує її існуванню. Методи утримання при владі застосовуються такі, які найбільше підходять до даних обставин: репресії, погрози, тиск, «зомбування» та ін.

Ото й маємо «різнобарвний» парламент, який у всіх бідах звинувачує Президента і виконавчу владу; маємо Президента, який звинувачує «недієздатний» парламент і частину урядовців, якими безпосередньо не керує;маємо уряд, який ображається на «непорозуміння» з парламентом та щоденні труднощі.

Кому яке діло до громадян нашої держави, які ще й досі не є справжніми громадянами, права яких ие виконуються, хоча і є гарантованими?

Чи є вихід з цього замкнутого кола? На мій погляд, є. Це обрання президента — лідера нації, який зумів би за досить короткий час об'єднати народ, вселити в нього надію на краще.

Мені не раз доводилося спілкуватися з людьми, що з великим небажання сприйняли українську державну мову і українську державність взагалі. Але коли в них з'явилася можливість стати громадянами іншої держави, то з великим завзяттям вчили англійську, іврит. І нічого тут дивного немає. Вони знають, що в цивілізованих державах вони будуть жити цивілізовано й гідно. Якщо громадяни України знатимуть те, що влада не лише не заважає, а й сприяє становленню цивілізованого життя і що ця держава для них, то значно поліпшиться стан речей та процес становлення свідомих громадян.

Олександр КОСТРУБА, 15 років,
призер конкурсу «Дня» «Що б я хотів змінити в Україні?»
Луганськ