Чим менше знаємо, тим менше вимагаємо

У більшості випадків відмови громадянам в отриманні інформації ніяких «особливих державних інтересів» немає і сліду, а є тривіальний інтерес чиновницької братії. Усі види інформації, що становить державну таємницю або має закритий характер, чітко визначено у відповідному законі, і для відмови в наданні такої інформації достатньо послатися на нього.

Однак чиновник дуже часто намагається обмежити доступ громадян до відкритої інформації, насамперед стосовної їхніх прав. Скажіть, будь ласка, які «особливі державні інтереси» можуть виправдати ненадання такої інформації, як перелік послуг, які ЖЕК має надавати громадянам безкоштовно? Та спробуйте отримати цей перелік.

Ще один типовий приклад. Влітку минулого року Президент видав указ про проведення взаємозаліку боргів із зарплати працівникам бюджетної сфери і боргів цих працівників за житлово-комунальні послуги. Для виконання цього указу Кабмін ухвалив відповідну постанову, яку мали б своєчасно опублікувати. Але цього зроблено не було. Отримати текст постанови і дізнатися про своє право на взаємозалік вдалося тільки через Інтернет, доступний не кожному. У цьому разі, враховуючи, що на взаємозалік не потрібно було ні копійки з держбюджету, у чиновника був свій особистий інтерес: чим менше громадян скористаються взаємозаліком, тим менше йому роботи.

До речі, про Інтернет. У нас приховують від широкої громадськості зміст меморандумів між урядом України й МВФ. А проте кожен, хто має доступ до «всесвітньої павутини», може з ними без перешкод ознайомитися.

Право на отримання інформації, що не має закритого характеру, є одним з основних прав громадянина. Тому, обмежуючи доступ до такої інформації, влада по суті порушує наші права. Така практика дуже хибна, особливо в наших економічних умовах, коли громадянин не в змозі сплатити юридичну допомогу. І бодай тут влада могла б піти йому назустріч. Однак у неї свій інтерес: чим менше знатимуть, тим менше вимагатимуть.

Працюючи у сфері науки, знаю, як важко, а часом і неможливо отримати повну інформацію про надання міжнародних наукових грантів і про діяльність відповідних фондів і центрів.

Що ж робити в разі відмови в наданні потрібної вам інформації, яка не має закритого характеру? Вважаю, що для її отримання потрібно використати всі засоби і можливості, дозволені законом. Про Інтернет я вже сказала. Можна також використати знайомства, допомогу громадських організацій. Нарешті, потрібно виявляти більше наполегливості і терпіння, аби змусити чиновника виконати свої обов’язки і надати необхідну вам інформацію. Як правило, один із цих способів все-таки спрацьовує.

Не завадить також регулярно знайомитися з інформацією, яку надають ЗМІ. Навіть якщо вона подана не в повному обсязі, зіставляючи й аналізуючи її, можна дізнатися про те, що потрібно, або хоча б визначити правильний напрямок пошуку потрібної вам інформації.