«Дай кожному дню бути шансом для покращення життя!»

Худорлявий, молодий чоловік з ледь наївним виразом обличчя (відразу й не подумаєш, що відчайдух), одягнутий у картату сорочку та потерті джинси. На голові велошолом, а руками тримається за «міні-залізного коня», на якому він планує об’їхати земну кулю. Не для того, щоб подолати рекорд Фреда Бірчмора, а заради спілкування та пізнання світу.

Потяг до подорожей швейцарець французького походження Люк Аллеманд відчув не відразу, цьому сприяв 10-денний вояж Францією. «Саме тоді я усвідомив, що в моїй душі народжується мрія подорожувати довше ба навіть здійснити кругосвітню подорож», — ділиться спогадами Люк.

Крім того, що Люк Аллеманд — мандрівник-ентузіаст, він ще й затятий есперантист. Нагадаємо, мова есперанто не належить до окремої країни, а створена на основі найпоширеніших європейських мов. Крім того, вона легка для вивчення, адже у граматиці всього 12 правил і жодного винятку. Саме ця мова допомагає чоловіку досягати максимуму під час спілкування. «Люди, які володіють цією мовою, краще мене розуміють і я завжди в їх оточенні відчуваю себе як удома», — відзначає велосипедист.

Відшукати однодумців під час подорожі Люку допомагає книга, в якій є адреси есперантистів з усього світу. Саме завдяки цій книзі він знайшов есперантистів з Одеси, Дніпра та міста Люботин, що поблизу Харкова.

До перетину українського кордону в арсеналі велосипедиста-мандрівника нараховувалося 8 країн. «26 червня я виїхав із Швейцарії. Далі направився в Німеччину, а потім перетнув Австрію. Ця країна гарна тим, що там є дороги для велосипедистів і все більш організовано, — констатує Люк. — З Австрії я поїхав до Словаччини і проживав у своїх друзів есперантистів протягом шести днів. Також проїздив Угорщину, Сербію, Болгарію та Румунію».

Під час подорожі Одещиною з Люком сталася прикрість, яка втім завершилася щасливо. Коли він проїжджав селище Мартинівка, потрапив під сильну зливу. Люк був стомлений та мокрий, тож пішов через все селище і став просити людей пустити його переночувати. Троє господарів відмовили, а четверта родина була дуже щаслива візиту неочікуваного гостя.

«Проживав я в цій родині шість днів, мене здивувало, що в одному будинку мешкали три покоління. Саме в цій родині я зустрів свій 30-й день народження, вони спеціально організували святкування, все було дуже душевно, а ще я зміг з ними більше практикувати російську і українську мову», — розповів іноземець.

Дуже екстремальних ситуацій у мандрівника, на щастя, не виникало. Найбільша небезпека відчувалася під час руху румунськими та українськими магістралями, інколи траплялися випадки, що ледве вдавалося розминутися з фурами, дошкуляла й велика кількість вибоїн на дорогах, тож Люк зробив висновок, що через відсутність спеціально облаштованих велодоріжок велорух в Україні не може розвиватися повною мірою.

Оскільки велосипедист орієнтований на далеку відстань, то завжди має з собою найнеобхідніші речі. До його велосипеда прикріплений візок, у якому лежить намет, спальний мішок і сумки із запасом речей, зокрема, вологостійких. Завжди поряд і три пляшки з водою, потреба в якій найбільше відчувається за спекотної погоди.

Неабияк допомагає в подорожах і знання мов. Люк Алеманд поліглот. Окрім рідної французької, швейцарської та англійської він володіє ще й німецькою, яку вивчав в університеті та викладав у школах. За час переїзду Європою вдосконалив угорську, російську та італійську, якою розмовляв в Румунії.

Надалі велосипедист планує рухатися в бік Росії. Переїзд ускладнила військова ситуація на території Донецької та Луганської областей, тож йому довелося їхати до Росії через Харків.

«В Росії я буду прямувати до Махачкали, а далі триматимуся південніше, тому що розумію, що незабаром зима, і якщо я залишуся у північній Росії, то мені доведеться дуже нелегко. Неподалік від Махачкали знаходиться Азербайджан, від якого буду рухатися в бік Ірану. Мені дуже хочеться досягнути містечка Барато, що в Індії, — зазначив Люк Аллеманд. — Коли досягну узбережжя Тихого океану, сподіваюся, що це буде в Шанхаї, візьму квиток на теплохід, щоб переправитися від Китаю до Канади. Саме використання теплохідного руху є основним сенсом моїх подорожей, адже я не хочу використовувати літаки. Планую висадитися у Ванкувері або Квебеку і знову рухатися на Схід до Канади, а вже з Канади хочу шукати теплохід та повертатися в Швейцарію. Сподіваюся на удачу, трішки на чудеса, і взагалі на гарну реалізацію моїх планів».

Про одруження та професійну реалізацію велосипедист поки що не замислюється: «Думаю, моя справжня професія подорожувати» (усміхається).

А ще Люк поділився, що після завершення своєї подорожі планує написати книгу. «Щоденно я роблю записи від руки в своєму записнику на французькій, інколи використовую есперанто та веду ютюб-канал на якому в мене вже близько 37 роликів — це й слугуватиме основою для майбутньої книги», — переконаний іноземець.

А на завершення сповненої позитивом розмови відчайдух-велосипедист побажав усім українцям щастя: звісно ж, мовою есперанто — мовою відкритих до спілкування людей:

Ukrainanoj, mi deziras al vi Felicon!

Luc Allemand

(Українці, бажаю вам щастя!

Люк Аллеманд)