То де ж можна гуляти і чи можна?

Скільки б не просили українців сидіти вдома і без зайвої потреби не виходити на вулицю, чимало хто прохання влади ігнорує. Пікніки з друзями в парках та лісах, пробіжки на стадіоні чи посиденьки на лавах у скверах, певно, за час карантину помічав кожен із нас.

З одного боку, прогулянки на свіжому повітрі бодай пів години і з антисептиком у кишені наче ж не суперечать здоровому глузду, до того ж, якщо справді уникати людних місць. З іншого боку, досвід Італії чи Іспанії свідчить, що треба пересидіти непростий час удома.

В Україні намагалися триматися золотої середини в запровадженні правил карантину. Відповідно, чимало громадян тлумачили заборони Кабміну на свій розсуд. Масове приготування шашликів — тому доказ. Щоб максимально обмежити перебування українців за межами оселі, уряд запровадив більш жорсткі заходи для боротьби з коронавірусом.

ЩО ЗАБОРОНИВ КАБМІН?

Із 6 квітня в Україні набула чинності урядова постанова № 211. Тепер не можна перебувати в громадських місцях без маски чи респіратора. В громадських місцях не можуть перебувати буз супроводу батьків діти, яким не виповнилося 14 років. Забороняється переміщення більше ніж двома особами, крім випадків службової необхідності чи супроводу дітей. Це якраз «привіт» від влади любителям пікніків та шашликів.  Та й у парки, сквери, зони відпочинку, лісопаркові та прибережні смуги теж не можна навідуватися до кінця карантину. Хіба вигуляти домашню тварину, але робити це може лише одна особа. Заборона досі діє на відвідування спортивних та дитячих майданчиків. Крім цього, забороняється відвідувати заклади, пов’язані з наданням соціальних послуг. Також не можна ходити на вулиці без документів, що посвідчують особу.

Оскільки чимало з цих табу відразу викликали неоднозначне сприйняття в суспільстві, наступного для після прийняття постанови в Кабміні підготували роз’яснення на найпоширеніші питання. Однак неузгодженості все одно залишаються. Приміром, чи можна гуляти хоча б навколо свого будинку? «Це не заборонено, але діють інші обмеження: не можна пересуватися групами більше ніж дві особи та ходити в парки/сквери, зони відпочинку тощо», — кажуть в уряді.

ПРОГУЛЯНКИ ТА СОЦІАЛЬНА ДИСТАНЦІЯ

Актуальне для родин із дітьми питання — чи можна виходити з ними на вулицю? Медики привчають батьків ще від народження маляти, що прогулянки на свіжому повітрі мають бути за будь-якої погоди, дітям потрібен вітамін D, та й вихлюпнути кудись треба накопичену енергію.

«У постанові №211 вказано, що дітям не дозволено перебувати без супроводу тільки в громадських місцях. Але! Навіть під’їзд та територія навколо вашого будинку можуть підпадати під визначення громадського місця. Тому рекомендуємо дітям не покидати домівку без супроводу дорослих», — коментують урядовці.

Медики все ж радять прогулянки на свіжому повітрі. Це потрібно для оздоровлення кожного організму. Так, вірусолог Алла Мироненко в коментарях ЗМІ зазначає, що прогулянка в парку заспокоює нервову систему. Оскільки в парк не можна, лікарі радять виходити хоча б на вулицю, при цьому дотримуватися триметрової дистанції від перехожих. І регулярно провітрювати свою оселю. До речі, в останніх роз’ясненнях від Міністерства охорони здоров’я щодо нових правил карантину теж з’явилася ремарка, що виходити на вулицю таки можна, якщо це нагальна потреба. Якщо ж просто дихнути повітря — то обов’язково стежити за соціальною дистанцією.

ДВОЗНАЧНІ ТЕРМІНИ

Вихід на вулицю — не єдине, що викликало обговорення в суспільстві. Чимало питань виникло до вжитої в постанові термінології. Приміром, визначення громадського місця в документі не наводиться. Натомість його детально тлумачать законодавчі акти, що стосуються заборони куріння в громадських місцях. Отже, такими вважаються під’їзди, підземні переходи, стадіони, парки, сквери, дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту, ліфти, державні та медичні установи тощо. При цьому перелік цих місць може бути розширений органами місцевої влади. В Києві до громадських місць також належать церкви та 50-метрові зони навколо них, зупинки громадського транспорту та 50-метрові зони довкола, заклади торгівлі, ринки й кінотеатри.

Нагадаємо, гуляти тут забороняється. Також уряд не дозволяє відвідувати прибережні зони. Однак у Водному та Земельному кодексі такого терміна не існує, є лише прибережна захисна смуга.

«От що таке лісопаркова зона? Є, наприклад, лісопаркова частина зелених зон, як це прописано в постанові КМУ «Про поділ лісів на категорії». Але туди входять і ліси, що доволі далеко від населених пунктів. А ще є ліси, які розташовані просто в місті, але мають іншу категорію, наприклад, ліси природно-заповідного фонду. Виходить, там можна перебувати? Чи як? — коментує аналітик МБО «Екологія — Право — Людина» Петро ТЄСТОВ. — Чи от що таке «службова необхідність»? Якщо людина, наприклад, керівник екологічного громадського об’єднання чи ФОП-журналіст — то їй можна перебувати в лісі, щоб перевірити законність рубок чи зробити репортаж?»

Таким чином кожен зможе тлумачити терміни на свій розсуд, предусім правоохоронці, які стежитимуть за дотриманням правил карантину. В перший же день дії нових правил із десяток поліцейських показово відловлювали порушників, одним із них, нагадаємо, став чоловік-спортсмен, який вирішив поплавати в Дніпрі. 

ПОСЯГАННЯ НА СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ

Найбільше нарікань у експертів викликає те, що постанова порушує статтю 33 Конституції України, яка гарантує кожному свободу пересування, крім обмежень, встановлених законом. Юрист Олександр Ружицький на своїй сторінці в Фейсбуці виклав короткий аналіз кабмінівського рішення: «Закон про свободу пересування гласить, що кожен має вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися в будь-якому напрямку, в будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Закривати парки від індивідуальних прогулянок, блокувати Труханів острів від проходу чи проїзду велосипедом, чи виловлювати з Дніпра плавців — це не є завданням держави, а ці дії не мають нічого спільного з боротьбою з коронавірусом. Це радше є виявом неспроможності держави направити адмінресурс та енергію на справді важливі речі, наприклад, зайнятися масовим тестуванням населення та ізоляцією осіб, з підозрою на COVID-19».

Правозахисники вже підготували відкритий лист до уряду, в якому просять змінити правила карантину. Також зауважують, що ухвалювати подібні рішення — це прерогатива парламенту, а не Кабміну.

Вочевидь, через поспіх та необхідність оперативно реагувати на поширення COVID-19 урядова постанова вийшла недосконалою. Ясна річ, через поширення коронавірусу життя не може залишатися таким, як раніше. Та перш ніж приймати якісь заборони, варто врахувати не лише іноземний досвід, а й рекомендації українських медиків чи юристів. Суспільство треба гуртувати зрозумілими речами, а не суперечливими заборонами.