Державні чиновники повинні вивіряти слова та дії з законами
Вельмишановна пані Івшина!
У 36-му номері газети «День» від 26 лютого цього року було опубліковано матеріал журналіста п. Валерія Костюкевича «Справа А.Онопрієнка: Судове слідство завершується». У цьому матеріалі журналіст цитує слова заступника голови Житомирського облсуду п. С.Білецького, який назвав звернення нашої правозахисної організації щодо справи п. Анатолія Онопрієнка «втручанням у процес судочинства, а подекуди і як спробу вплинути на рішення суду, хоча жодна організація не має на це права». Таким чином суддя фактично звинуватив «Міжнародну Амністію» у скоєнні кримінального злочину, про що зі сторінок газети «День» дізналися десятки тисяч читачів.
Попри моральні збитки, яких завдано п. Білецьким нашій організації, ми щиро дякуємо журналісту п. Костюкевичу й газеті «День» за публікацію слів судді. Хочемо нагадати, що наша організація ніколи не зверталася до українських судових органів з вимогами скасувати смертну кару і, тим більше, відмінити вже винесені смертні вироки. Приводом для офіційного виступу «Міжнародної Амністії», на який, очевидно, посилається п. Білецький, стали слова Президента України п. Леоніда Кучми про те, що «як людина він не бачить іншого справедливого покарання, крім смертної кари, за злочини, інкриміновані Анатолію Онопрієнку». Ми переконані, що державні чиновники будь- якого рангу, від міліціонера до Президента, повинні завжди вивіряти свої слова та дії з законами держави, на яку вони працюють, а за цими законами людину слід вважати невинною до моменту винесення обвинувачувального вироку судом. Мовчання п. Білецького з приводу смертного вироку, який було «винесено» п. А.Онопрієнку Президентом держави ще до закінчення судового процесу, заслуговує, на нашу думку, серйозної уваги й тривоги з боку українського суспільства.
Закликаючи ще в листопаді минулого року до проведення незалежної психіатричної експертизи п. Анатолія Онопрієнка, «Міжнародна Амністія» заявила, що володіє відомостями, що піддають сумніву стан його психічного здоров'я. При цьому ми не тільки не порушували українські закони, а навпаки, неухильно дотримувалися їхніх Духу й Букви. Факти про тривале перебування п. Онопрієнка в психіатричній лікарні, про поставлений йому діагноз важкої психічної хвороби, які стали надбанням гласності зараз, тільки підтверджують наші серйозні побоювання щодо стану здоров'я та осудності п. Онопрієнка. Завдання суду — прислухатися до цих фактів, ретельно перевірити їх, керуючись не міркуваннями доцільності, суспільним резонансом чи думкою окремих осіб, а виключно нормами закону та повагою до прав людини. Цього від Житомирського обласного суду сьогодні чекає не тільки «Міжнародна Амністія»...
