Дніпро може перетворитися на низку заболочених водосховищ

У Дніпропетровську закрили для купання міські пляжі. Причина — забруднення води в Дніпрі, стан якої викликає побоювання санітарних лікарів. Вони повідомили, що проби води не відповідають встановленим нормам — у них «значно перевищений вміст органолептичної складової». Серед причин забруднення води називається цвітіння, загнивання водоростей та потрапляння поверхневих стоків після недавніх дощів, які пройшли в Дніпропетровську. До того ж СЕС виявила у водах Дніпра поблизу міського пляжу кишкову паличку.

Варто сказати, що набережна в Дніпропетровську вважається однією з найкрасивіших і добре облаштованих в Україні, а за її реконструкцію автори проекту отримали Державну премію. Проте останнім часом вона шокує городян жахливим смородом. Живописна протока між правим берегом і Монастирським островом сьогодні нагадує болото, в якому серед брудної піни, зелених і бурих потоків погойдуються величезні пучки водоростей, порожні пляшки, недоїдки й інше побутове сміття. Як можна здогадуватися, все це потрапляє у Дніпро з десятків кафе та ресторанів, які виросли на воді останніми роками. Свою лепту вносять і городяни, що влаштовують пікніки на газонах. Тепер дніпропетровці та гості міста, йдучи набережною, мимоволі прискорюють крок і затикають носи від різкого неприємного запаху.

Навіть старожили та рибалки не можуть пригадати такого жахливого стану головного водоймища України. «На набережній я ловив рибу з самого дитинства, — згадує один із пенсіонерів. — Навіть у радянські часи, коли на повну потужність працювали заводи, вода в річці здавалася чистішою. Принаймні, до Дніпра можна було підійти в будь-якому місці. Тепер на воді побудували стільки кафе та ресторанів, що ніде і з вудкою стати. Ще трохи, і Дніпро ми зможемо безкоштовно побачити лише здалеку — з горба або високої будівлі».

Дніпропетровські екологи вважають, що вирішувати проблему Дніпра необхідно терміново та комплексно. «В Україні все більше посилюється проблема синьо-зелених водоростей. Вони прекрасно себе почувають у непроточних водоймах або річках із повільною течією, де добре прогрівається вода. Порушуючи екологічне законодавство, береги забудовують, споруджують причали та штучні бухти. Дніпро стає регульованим водоймищем, він міліє та замулюється, а тому є прекрасним середовищем для розмноження водоростей і мікроорганізмів», — говорить директор обласної екологічної асоціації «Зелений світ» Олексій Ангурець. Другою проблемою він вважає активне споживання фосфатів у складі пральних порошків, миючих засобів і сільськогосподарських добрив. Усе це, кінець кінцем, потрапляє у воду та викликає бурхливий ріст і цвітіння водоростей. Крім того, свою роль відіграє зміна клімату — середня літня температура стає вищою, а спекотливий період року — довшим. «Великою проблемою є інтенсивне будівництво кафе та ресторанів. Не дивлячись на те, що охоронна зона має бути не меншою 50 метрів, а зазвичай 100 метрів від зрізу води, цього майже ніхто не дотримується. Всі вони використовують для своїх потреб дніпровську воду», — говорить О.Ангурець.

Нещодавно дніпропетровські екологи провели моніторинг стану берегової лінії. «У межах міста приблизно 60% прибережної зони вже перебуває в приватних руках. Чиновники розводять руками. Проблема в тому, що багато з таких об’єктів перебуває під контролем людей, які самі повинні наводити лад», — зауважує він. Зовсім недавно в Дніпропетровську відбулося засідання Громадської ради екологів під головуванням професора А.Шапаря. За результатами обговорення в Академію наук відправили лист із відозвою до провідних науковців України дати свою оцінку даній ситуації, а також зрозуміти, як потрібно вирішувати проблему Дніпра. «Визначатися та вживати заходи для його порятунку необхідно якнайшвидше, — говорить А.Ангурець. — Вірогідно, що вже через сто-сто п’ятдесят років, головна водна артерія України взагалі може перетворитися на низку обмілілих і заболочених водосховищ».