«До «Дня» у мене особливе ставлення»
Признався голова Харківської асоціації власників автотранспортних засобів, член Всеукраїнської асоціації автобусних перевізників Микола ШЕВЧЕНКО:— Три роки поспіль я щодня читав «День». Це було прекрасне періодичне видання, яке містило не тільки інформацію про поточні події, але й точний їх аналіз. Крім того, газета перебувала в опозиції до влади, що, враховуючи досить високий інтелектуальний рівень авторів, викликало особливі симпатії у читачів. Для мене «День» втілював авторитет преси. У цій газеті я намагався знаходити відповіді на найбільш животрепетні запитання.
Пам'ятаю, Мінтранс підготував проект Закону про автомобільний транспорт, який повинна була приймати Верховна Рада. Для нас, перевізників пасажирів, прийшли б неймовірно складні часи, якщо б його затвердили у незмінному вигляді. Я тоді написав у «День» статтю. Вона вийшла напередодні сесії, називалася «Галерний закон». І його прийняли вже у добре відредагованому вигляді. Я знаю, що депутати читають «День». Не скажу, що транспортникам тепер стало зовсім легко, але принаймні не гірше, ніж могло б бути. Так що у мене особисте ставлення до цієї газети.
А тепер «День», на жаль, не той. Гостроти минулої вже немає. Щоправда, сьогодні вся українська преса переживає не кращі часи. Владні структури вже не реагують на критичні виступи газет, хіба що судяться з ними. Причому, це стосується насамперед видань, які вважають себе позапартійними. З партійними простіше, вони відображають позиції своїх засновників. На мою думку, від такого ставлення до преси втрачають не тільки газети, але й усе суспільство. Від аморфності преси суспільство деполітизується.
По-моєму, у «Дня», як і в багатьох київських газет, є особлива, «столична» хвороба. Вони розраховані на київського читача й головні теми — київські. Щоб дізнатися про життя в області, треба, щоб там трапилося щось незвичайне. Адже в провінції теж багато проблем.
