Допомога у режимі «реального часу»

Дим, вибухи та крики «поранених»– це не сцена з голівудського фільму. Саме так виглядав підвал госпіталю головного управління МВС у Києві. Протягом останнього тижня тут проходили тренування 24 медичні працівники лікувальних закладів міністерства. А тепер вони здають свій останній "іспит" та демонструють здобуті навички.

«Наші випускники працювали з восьмої ранку до шостої вечора, – розповідає медичний директор громадської організації «Захист патріотів» Олександр Лінчевський. –  Вони не встигали перебігати з лекційного залу в зону симуляції. Кожен інструктор брав групу з чотирьох курсантів і буквально робив усе «їхніми руками». Саме така система і дозволяє чогось навчити. Шкільна система, де всі просто сидять і слухають матеріал від викладача, тут не допоможе. Для того, щоб навчитися зав’язувати шнурівки, їх треба зав’язувати власноруч».

Незважаючи на те, що іспит успішно зданий, медиків чекають ще деякі несподіванки, про які вони й не здогадувалися перед початком випробування:

«Вчора курсанти практикувалися на манекенах, відпрацьовували різні ситуації, а сьогодні їх чекає робота з реальними людьми,– розповідає Олександр Лінчевський, заводячи нас до темної задимленої кімнати, де проходять останні приготування до симуляції. –- Здебільшого – тут будуть брати участь актори, які погодилися нам допомагати. Є серед них і бійці АТО, які втратили кінцівки. Вони добровільно беруть участь у тренуваннях, адже як ніхто знають, що навички медичної допомоги дуже важливі. Хоча, думаю, це трохи здивує наших лікарів».

У підвальному приміщенні з численними коридорами медиків очікують 12 імпровізованих «поранених» різної тяжкості. Першим вони зустрічають Василя, бійця батальйону «Київ-2». Влітку під Старогнатівкою Василь втратив ліву ногу, а тепер грає пораненого бійця з такою ж травмою:

«Те, що тут роблять, дуже потрібна справа, – розповідає Василь. - Якби мені свого часу не надали правильну допомогу я б міг просто стекти кров’ю. Хірург, який робив мені операцію, сказав, що то був мій другий день народження. Мене врятували навіть не медики, а мої побратими. У нас в батальйоні усіх хлопців навчали основам першої допомоги, і як бачите, це не пройшло дарма».

По команді інструкторів курсанти групами забігають до симуляційної кімнати та евакуюють травмованих.

«Понесли. Сюди» – скеровують своїх колег командири груп.

У частині кімнат вже облаштований імпровізований шпиталь, але місць вистачає не всім, тому більшість пацієнтів кладуть просто під стінками у коридорі. Інструктори намагаються керувати кожною групою і вже за півгодини більшість «хворих» вдається стабілізувати.

Юлія – працівниця одного з медичних закладів у структурі Міністерства внутрішніх справ. Використовуючи мішок амбу, вона підтримує дихання одного з пацієнтів, який за сценарієм знепритомнів.

«Ми провели огляд хворого, – розповідає Юлія,–виявили травму черевної порожнини та стабілізували його. Тепер йому потрібна операція».

Уляна Супрун, директор ГО «Захист патріотів», зазначила, що усі курсанти успішно впоралися з поставленими завданнями. Тепер вони готові надавати допомогу на сході України в тих умовах, які пропонує держава.

«Наші викладачі намагалися навчати курсантів надавати допомогу саме на тому обладнанні та тими медикаментами, які є в Україні, зокрема і на базі цього госпіталю. – зазначає пані Уляна. –Ми могли б привезти будь-які суперсучасні прилади з-за кордону, але користі з такого навчання не було б. Навіщо вчити людей того, з чим вони ніколи не стикнуться? Тому ми намагалися максимально наблизити наші тренування до реальних ситуацій».

Успішність курсу відзначив і один з іноземних інструкторів АлександрБонгартс. Він переконаний, що варто зосередитися на сильних сторонах курсантів та їхніх успіхах:«Усі наші учні готові до подальшої роботи. Щодо помилок, я зараз на них звертаю менше уваги. Я слідкую за тим, що курсанти роблять вдало. Головне – вони правильно себе поводять і це допоможе врятувати людям життя».

Поки навчання закінчені, а курсанти повернуться до роботи. Але за потреби вони готові замінити своїх колег, які вже працюють в зоні бойових дій.