Довкілля та здоров’я людини

За остання кілька десятків років з’явилась велика кількість публікацій, присвячених порушенням стану здоров’я дітей внаслідок забруднення навколишнього середовища. Відомо, що кількість екологічно зумовлених захворювань дітей дуже велика. Адже дитячий організм є найчутливішим індикатором ступеню екологічних негараздів селітебних територій. Це пояснюється рядом причин. Ксенобіотики навколишнього середовища впливають на організм дитини ще в тілі матері під час вагітності та під час перинатального і неонатального періоду його розвитку. Крім цього, організм дитини, який росте, принаймні до 7—8 років, ще не має надійних ферментативних систем дезонтоксикації та захисних компенсаторно- пристосовних механізмів. Не має організм дитини і тягаря хронічних хвороб, серйозних травм, шкідливих звичок, безпосереднього шкідливого впливу виробничих умов чи вікових змін. Таким чином, відносно здоровий від природи організм дитини в «чистому вигляді» дозволяє виділяти із складного комплексу чинних факторів патогенетичну складову, що у свою чергу пов’язана з ростом вмісту токсинів у навколишньому середовищі. Через таку специфічну залежність стану здоров’я дитини від докілля сьогодні в рамках екології людини виділяється окремо «дитяча екологія», або екологія дитинства, чи навіть екологічна педіатрія.

ЕКОЛОГІЯ ЄВРОПИ ТА ДІТИ

Нині, за узагальнюючими даними, характерний вплив умов екології навколишнього середовища на дитину виявляється у зростанні частоти вроджених пороків розвитку, нервово- психічних розладів, в прогресивному рості хронічних захворювань, відродженні таких «старих» інфекцій, як туберкульоз. Цілком закономірно, що зростання екологічно залежних захворювань серед дітей найбільше у великих промислово забруднених регіонах і містах.

23—25 липня 2004 р. в Будапешті відбулась важлива подія в житті європейських країн — вперше міністри з проблем навколишнього середовища Європи під егідою Всесвітньої організації охорони здоров’я (всього 52 міністри) зібрались на форум, який був присвячений одній із найважливіших проблем нашого сьогодення — довкілля та здоров’я дітей. Конференція міністрів остаточно визнала, що найбільш залежними від довкілля є саме діти, бо не може бути здоровою дитина, коли її організм формується і розвивається в умовах забрудненого довкілля, коли батьки дитини мають проблеми із здоров’ям, коли сама природа хвора людиною.

Конференція міністрів розробила конкретні національні плани дій «Довкілля та здоров’я дітей», реалізація яких повинна початись не пізніше 2007 р. Її важливість і значимість полягає в наступному.

Вперше визнано, що число дітей Європейського регіону, які користуються такими благами, як адекватне харчування, більш чиста вода, більш ефективні профілактичні заходи і більш високий рівень життя, вище, ніж будь- коли раніше. Проте в цілому стан здоров’я дітей в 52 країнах Європейського регіону продовжуює постійно погіршуватись, залишаючись при цьому різними в різних країнах.

На здоров’я значної й постійно зростаючої долі дитячого населення негативно впливають наслідки, які пов’язані з несприятливими екологічними умовами, бідністю, руйнуванням систем соціального захисту і охорони здоров’я, воєнними конфліктами, насиллям тощо.

У відповідності з Конвенцією ООН з прав дитини (від 1989 р.) діти повинні мати можливість рости і жити в здоровому середовищі. Охорона здоров’я дітей та їхнього навколишнього середовища — це основна умова стійкого розвитку будь-якої країни.

У порівнянні із дорослими, діти, організм яких розвивається, особливо активно під час внутрішньоутробного періоду і в перші роки життя, значно більш вразливі до негативного впливу численних факторів навколишнього середовища, таких як забруднене повітря, хімічні речовини, заражена і забруднена вода, харчові продукти і ґрунти, радіація, нездорове житло, шум в середовищі проживання, фактори ризику, що пов’язані з транспортом, наслідки збройних конфліктів та екологічних катастроф. Забруднення та небезпека довкілля впливає на всіх дітей, проте діти, що живуть в бідних країнах і які належать до найбільш неблагополучних груп населення, піддаються самому високому ризику.

Згідно із результатами досліджень «Визначення тягаря екологічно зумовлених захворювань серед дітей», саме для Європейського регіону близько однієї третини всіх хвороб у віковій групі до 18 років пов’язані з небезпечними і нездоровими умовами життя як удома, так і в родинах більш широкої спільноти. Це призводить до таких соціальних і екологічних втрат, як:

* травматизм як головна причина смертності в цій віковій групі. В структурі смертності й захворюваності питома вага травматизму складає одну шосту. В деяких країнах ця цифра доходить до однієї третини;

* вплив на організм дитини забруднення води, повітря, харчових продуктів і ґрунтів ведуть до шлунково-кишкових хвороб, вроджених дефектів і порушень розвитку нервової системи, що складає одну шосту всіх хвороб;

* далеко не всі діти отримують безпечне і збалансоване харчування, що викликає більше, ніж у дорослого населення, таких хвороб, як порушення обміну речовин, включаючи діабет та серцево-судинні захворювання;

* проблеми віддалених токсичних ефектів (канцерогенні, нейротоксичні, імуннотоксичні, генотоксичні, алергічні та порушення функцій ендокринної системи), безліч хімічних речовин, які присутні в оточуючому середовищі. Особлива увага має приділятися таким екологічним небезпекам, якими є тютюновий дим, стійкі органічні забруднювачі, важкі метали, фізичні фактори (ультрафіолет, іонізуюча радіація, шум), для дітей слід віднести також генетично-модифіковані продукти харчування.

Відзначається, що суспільство не має уявлення щодо повної картини про характер і масштаби впливу факторів навколишнього середовища на організм дітей, від внутрішньоутробного періоду до підліткового віку.

Необхідно всім державам, не лише в Європі, взяти сьогодні на себе зобов’язання здійснювати, планувати скоординовані й стійкі дії з метою охорони здоров’я дітей із перспективою на майбутнє.

РЕГІОНАЛЬНІ ПРІОРИТЕТИ. ПРОГРАМИ

Конференція визнала для Європи чотири пріоритетні завдання. Запобігання і значне зменшення захворюваності й смертності від шлунково-кишкових розладів та інших порушень здоров’я шляхом адекватних заходів із забезпечення доступу всіх дітей до безпечної та недорогої води і адекватних санітарно-гігієнічних зручностей.

Запобігання та значне зниження шкоди для здоров’я, пов’язаної із нещасними випадками і травмами, забезпечення подальшого зниження захворюваності, пов’язаної з малорухливим способом життя шляхом сприяння створенню таких населених пунктів, які б були не лише безпечні для життя і здоров’я всіх дітей, а й сприяли їхньому розвитку.

Запобігання та зниження частоти респіраторних захворювань, зумовлених забрудненням повітря всередині й поза приміщенням, що повинно сприяти зниженню захворюваності на астму. Всі діти Європейського регіону повинні дихати чистим повітрям.

Зменшення ризику захворюваності та інвалідності, пов’язаної з впливом шкідливих хімічних речовин (важкі метали), фізичних (шум, електромагнітні поля), біологічних факторів, небезпечних виробничих факторів, які впливають на жінок під час вагітності, дітей та підлітків.

ЄВРОПЕЙСЬКІ ЕКОЛОГІЧНІ РЕГІОНИ

Конференція визнала, що всі держави Європейського регіону за станом здоров’я і смертності населення (дорослого й дитячого) можна поділити на такі регіони.

Євро-А — дуже низька смертність серед дорослих / дуже низька дитяча смертність.

Це Австрія, Андорра, Бельгія, Німеччина, Греція, Данія, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Мальта, Монако, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сан-Марино, Словенія, Сполучене Королівство, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція.

Євро-Б — низька смертність дорослих / низька дитяча смертність. Це Албанія, Вірменія, Азербайджан, Болгарія, Боснія і Герцеговина, колишня Югославська Республіка Македонія, Грузія, Киргизстан, Польща, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словенія, Таджикистан, Туркменістан, Туреччина, Узбекистан.

Євро-В — висока смертність дорослих і низька дитяча смертність. Це Білорусь, Угорщина, Казахстан, Латвія, Литва, Республіка Молдова, Російська Федерація, Україна, Естонія.

Відповідно до цього державам-учасницям конференції було запропоновано розробити регіональні програми екологічно безпечних умов життя, дітей в першу чергу.

УКРАЇНА — КРАЇНА ЕКОЛОГІЧНОЇ ДЕПОПУЛЯЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Як слідує із наведеної таблиці, Україна серед країн Європейського регіону належить до групи Євро-В, а по суті це означає, що екологічний стан країни катастрофічний, і відповідно, для країни має місце демографічна катастрофа, яка з кожним роком поглиблюється. Справді, з 1993 року корінне населення України вимирає. За роки незалежності з карти України зникло 305 сіл, із 52 мільйонів українців залишилось 46, це справді демографічна криза. Здавалось би, рекомендації держав Європейського регіону для України повинні були б бути почутими на державному рівні, треба розробити національний план дій, зробити все, щоб наші діти, онуки мали можливість користуватись їхнім конституційним правом — правом на екологічно безпечне для здоров’я довкілля. Поки що не видно стурбованості уряду таким жахливим станом здоров’я людини.

На різних регіональних рівнях різні структури, як державні, так і громадські, благодійні, проводять різні можливі заходи, щоб хоч якось протистояти цьому екологічному геноциду.

Зокрема, уже кілька років як західні регіони започаткували проведення спеціальних екологічних конференцій, на яких розглядаються питання впливу довкілля на здоров’я людини. Ініціаторами таких регіональних і міжнародного рангу конференцій виступають медики, екологи, біологи. Такі конференції вперше почали проводитись кілька років тому Тернопільським медичним університетом, а уже два роки як такі ж конференції проводяться на Закарпатті, під керівництвом медичного факультету Ужгородського університету. Друга така Міжнародна конференція «Довкілля та здоров’я людини» відбулась в квітні цього року на базі санаторію «Квітка полонини».

На конференції було розглянуто і обговорено роботи вчених з України, Росії, Словенії з таких напрямів, як роль екзоекології в ендоекології людини, питання йодної недостатності та її вплив на здоров’я людини, роль біологічно активних додатків в оздоровленні людини, питання агротехніки та застосування лікарських рослин.

Основний акцент, практично у всіх доповідях, робився на використанні різних засобів природного походження, в першу чергу фітопрепаратів, і на негативному впливі довкілля.

Конференція прийняла таке практичне рішення. Проведена міжнародна конференція — це конкретний внесок вчених різних спеціальностей щодо виконання взятих Україною у 2004 році зобов’язань перед міжнародним європейським співтовариством з проблеми «Майбутнє наших дітей» (Європейське бюро ВООЗ: EURO.WHO.INT).

Питання довкілля і здоров’я людини стає дедалі актуальнішим. Так званий науково-технічний прогрес призвів до порушення екологічної рівноваги з негативними наслідками для здоров’я. З повітрям, водою, їжею в організм людини потрапляють токсичні речовини, радіонукліди, пестициди, гербіциди, інші модулятори росту рослин, які негативно впливають на здоров’я людини. Населення надмірно вживає алкоголь, нікотин, генетично модифіковану їжу. Збільшується захворюваність, смертність, зменшується народжуваність (крім Закарпатської обл.). Тому виникла потреба об’єднати спеціалістів різного профілю для обговорення питань, пов’язаних з довкіллям і здоров’ям людини, та пошуку реальних шляхів виходу з кризової ситуації.

Особливу увагу приділено питанням йододефіциту, який має місце в ендемічних районах, а також в цілому по Україні в постчорнобильський період. Поставлено акцент на питанні раціонального використання біологічно активних речовин з метою профілактика йододефіцитних захворювань і їх ускладнень. На основі знань про механізм дії йодовмісних препаратів, особливо природного походження, більш широко рекомендувати їхне використання в лікуванні та профілактиці різноманітних захворювань при йододефіцитних станах. На реабілітаційному етапі лікування хворих постійно приділяти увагу поєднаному застосуванню йодовмісних фітотерапевтичних препаратів, харчових продуктів, збагачених йодом, для нормалізації й збереження оптимальної функції щитоподібної залози.

Учасники конференції підтримали практичний досвід Українського інституту екології людини та рекомендували МОН України широко запроваджувати в систему освіти (дитячі садки, початкові та середні навчальні заклади освіти) постійний моніторинг та ендоекологічну профілактику здоров’я учнів, що дозволяє сьогодні досягати високих показників здоров’я і гарантованої екологічної безпеки здоров’я саме в реальних екологічних умовах довкілля.

Конференція констатувала таске.

Особливо важливе значення для збереження здоров’я дітей та молоді має постійне вживання високоякісних фасованих питних вод.

Потрібно включити питання екологічної освіти та раціонального харчування і здоров’я людини в шкільні програми, а також в програми вищих навчальних закладів з метою формування духовної свідомості та культури підростаючого покоління, що лежить в основі виховання позитивного світогляду нації.

Використовуючи досвід науковців і лікарів- практиків стосовно здорового харчування, вивчати можливості застосування продуктів рослинного походження з екологічно чистих територій для збереження і зміцнення здоров’я населення.

Сприяти розвитку лікування продуктами бджільництва шляхом впровадження раціональних схем апітерапії в санаторно-курортне лікування та в медичних установах Закарпатського регіону та України в цілому.

Активізувати громадськість, управлінські органи, телебачення, пресу, медичні та освітянські кадри до участі в оздоровленні навколишнього середовища, що, безумовно, приведе до покращання ендоекології людини.

Рішення конференції направити в ЮНІСЕФ та регіональне представництво ВОЗ в Україні, Міністерству освіти і науки України, МОЗ України, облдержадміністрації, ректорату УжНУ, учасникам конференції.