Дозвілля не для всіх
Інвестори обіцяють облагородити шкільний стадіон... забравши його в учнів![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20120712/4119-9-1.jpg)
До редакції газети «День» надійшов лист-звернення від жителів Дніпровського району столиці, які протестують проти будівництва на території шкільного стадіону школи № 201 цього району критого манежу. В листі повідомляється, що «батькам дітей, які навчаються у цій школі, запропонували реорганізувати територію школи, побудувати там сучасні приміщення для занять спортом». Як згодом з’ясував «День» у батьків, коли вони прийшли на батьківські збори, які виявилися громадськими слуханнями, ситуація виглядала вже дещо інакше: було повідомлено, що на шкільних майданчиках, згідно з проектом, розмістять також триповерховий фізкультурно-оздоровчий комплекс, споруда фінансуватиметься одноосібно приватним інвестором. «Паркування та під’їзди для машин запропонованим нам проектом не передбачені, крім того, забудована територія має бути повністю закритою: поставлять охорону та камери», — говорять батьки. Також вони впевнені, що зведення такого комплексу призведе до порушення прав їхніх дітей на відпочинок, вільне користування шкільним стадіоном та спортивними майданчиками, адже згаданий стадіон та спортивні майданчики є практично єдиним місцем відпочинку дітей даного мікрорайону.
У жителів, які виступили з протестом забудови, ще лишається надія, що саме столиця шукатиме кошти для того, щоб упорядкувати їхній стадіон, не забираючи цю велику площу під забудову. Наразі в Дніпровському районі вже зібрано 1016 підписів від жителів прилеглих будинків та батьків проти забудови стадіону. Оскільки звернення до районної адміністрації результатів не дало, підписанти звернулися до КМДА з проханням розглянути питання про незаконну забудову стадіону на найближчій сесії Київради.
КОМЕНТАРІ
Інна ВІГЕРА, мешканка Дніпровського району:
— Наші головні претензії в тому, що на так званих попередніх громадських слуханнях нам ніхто не надав можливості ознайомитися з документами щодо майбутнього будівництва, окрім схематично намальованого на комп’ютері плану (просто умовних таких собі прямокутників); ми до цього часу не знаємо, хто буде виконувати замовлення, ми не бачили й конкретних договорів, технічної документації, яка супроводжуватиме проект. Кожен пояснює нам все по-різному. Проте зрозуміло одне — приміщення, яке займе площу всього нашого стадіону, належатиме футбольному клубові, й тепер він вирішуватиме, коли дозволити нашим дітям приходити туди, а в позаурочний час вони вже не зможуть прийти на стадіон, та й стадіону як такого тепер не існуватиме, буде критий манеж, все інше — невеличкі криті майданчики на задньому дворі. Замість стадіону 50 на 100 метрів, нам пропонують маленькі майданчики 20 на 40 метрів. А де діти, наприклад, будуть бігати?!
Борис ФІРАНСЬКИЙ, мешканець Дніпровського району:
— Ми не виступаємо проти самої ідеї впорядкувати територію навколо школи, ми проти, щоб цією територією після запропонованого «благоустрою» могли користуватися лише обрані діти, а куди подітися іншим, тим, які проводили свій вільний час тут, катаючись на роликах, на санчатах (взимку)? Адже ж тут зимою замерзають хороші гірки, й сюди з санчатами приходять діти з усіх навколишніх будинків і не тільки. Де діти тепер гратимуть у баскетбол, футбол, коли їм пропонують тільки кілька годин безкоштовно у приміщенні, а натомість надають невеликий відкритий майданчик поблизу шкільного смітника та інфекційного відділення дитячої лікарні?
Ганна ГМИРЯ, директор школи № 201:
— Потрібно розуміти, що нині ніякої забудови ще немає, це лише інвестиційна ініціатива щодо благоустрою території школи... Щодо громадських слухань, то їх проводив відділ внутрішньої політики райдержадміністрації. Ініціативи були обговорені на загальних шкільних батьківських зборах. Більшість батьків, які прийшли на збори, були за проект, одна людина утрималася. Всі батьки були ознайомлені з цим проектом. Школа нічого не будує. Ці питання вирішуються в Київській міській адміністрації та в районній адміністрації. У нас дуже занедбана шкільна територія, яка потребує цивілізованого впорядкування. Це інвестиційна ініціатива, ініціатором якої виступає дитячий футбольний клуб «Моноліт», який обіцяє збудувати футбольний дитячий манеж, фізкультурно-оздоровчий комплекс, впорядкувати відкритий спортивний майданчик, побудувати дитячий ігровий майданчик, поміняти вікна в шкільній будівлі. Школа буде користуватися в урочний час футбольним манежем та фізкультурно-оздоровчим комплексом. Відкритий комбінований майданчик є власністю школи, школярі будуть користуватися ним без обмежень. Я особисто не бачу в цьому проекті нічого поганого. Нині по Києву ініційовано багато подібних інвестиційних рішень.
Ігор ЄРМАКОВ, директор футбольного клубу «Моноліт»:
— На практично занедбаній території (яка не впорядковувалася десятиліттями) ми хочемо побудувати сучасний комплекс для нашого футбольного клубу. Нині ми тренуємося за межами столиці, й це досить незручно, бо діти, які займаються в нашому клубі, — кияни й жителі цього ж мікрорайону. На території цієї школи побудується лише частина бази нашої футбольної школи, яка займатиметься підготовкою та вихованням футболістів. Проект можна назвати комерційним тільки в тому плані, якщо клуб отримуватиме фінансову винагороду й тільки тоді, коли наші молоді футболісти працевлаштовуватимуться у провідні футбольні клуби, як це є нині. Так ми повертаємо свої інвестиції.
Зараз нам потрібен майданчик під футбольне поле розміром 100 на 50, отже, ми використаємо для цього шкільний стадіон. Земля, на якій ми плануємо будувати, залишиться за школою, приміщення — за нами. Коли ми показували слайди, на них дійсно були зображені тільки наші криті об’єкти (схематичний план, передпроектна пропозиція, вона, власне, й обговорювалася на громадських слуханнях), проте ми пропишемо наявність безкоштовних спортивних майданчиків у інвестиційному договорі. Щоб отримати вже збудовану споруду у власність, ми маємо підписати інвестдоговір із містом, і для цього ми виконаємо всі-всі пункти цього договору. Зокрема передбачено, що для уроків фізкультури комплекс надаватиме школі 35 годин, тобто 7 годин на день у критому манежі, поза цим — тільки для тих, хто займається в футбольному клубі, проте учні школи отримують можливість безкоштовно навчатися в дитячо-юнацькій футбольній школі (Зрозуміло, що таке бажання висловлять не всі, особливо дівчатка. — Авт.)
Так, бігових доріжок у запланованому проекті дійсно не буде, бо нормативи по бігу після дитячих смертей у школі відмінено, натомість — рекомендовано заняття ігровими видами спорту. Ось ми й облаштовуємо три повноцінні відкриті спортмайданчики на задньому дворі школи. Паркування не передбачено, оскільки будується база футбольної школи, а не черговий фітнес-центр, і діти автівок не мають.
За умовами інвестиційного договору (і це буде першим етапом нашого будівництва після підписання договору), наш клуб має зробити ремонтні роботи в школі (про це детально розповідала директор Анна Гмиря. — Авт.). Відеоспостереження спочатку передбачалося лише для споруд ФК «Моноліт», але на громадських слуханнях батьки дітей та колектив школи виявили бажання, щоб відеоспостереження було на території всієї школи для безпеки дітей. Якщо батьки дітей та мешканці проти, то клуб не буде робити додаткового відеоспостереження.
По процедурі проект інвестиційного договору обов’язково проходить узгодження в управліннях та комісіях КМДА та КМР. Технічна документація, яка супроводжуватиме проект, згідно з чинним законодавством України, може розроблятися лише після повного узгодження та остаточного підписання інвестиційного договору. Спочатку КМДА проведе конкурс. Щоб визначити умови конкурсу, міська адміністрація й провела слухання. Ми розказали, що ми як інвестор хочемо, і що отримають від цього жителі, школа. Зараз неможливо показати ніяку документацію апріорі, тому що пройшли тільки попередні слухання. Шкільний смітник після благоустрою буде перенесений в інше місце. Щодо інфекційного відділення дитячої лікарні, яке діє поряд зі школою, то це питання до інших організацій, але впевнений, що коли будувалася школа та лікарня, всі будівельні та санітарні норми були враховані, адже ці норми в СРСР були дуже суворими та жорстко контролювалися.